НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: поновлення на посаді голови КСУ, скорочення управлінь юстиції в регіонах, Мін’юст анонсував нові стандарти у нормотворчості та зміни в нотаріаті, призначення суддів та місцевих прокурорів, законопроєкти про видобуток бурштину

12.10.2019 / 09:00
510
+A
-a

 Найголовніше за тиждень: поновлення на посаді голови КСУ, скорочення управлінь юстиції в регіонах, Мін’юст анонсував нові стандарти у нормотворчості та зміни в нотаріаті, призначення суддів та місцевих прокурорів, законопроєкти про видобуток бурштину

Суд поновив Станіслава Шевчука на посаді голови КСУ

Окружний адміністративний суд Києва поновив Станіслава Шевчука на посаді судді і голови Конституційного Суду України. Відповідне рішення 11 жовтня ухвалив суддя Андрій Федорчук.

«Суд вирішив: адміністративний позов Шевчука Станіслава Володимировича задовольнити в повному обсязі. Визнати протиправною та скасувати постанову Конституційного суду України щодо незаконного звільнення Шевчука Станіслава Володимировича з посади судді Конституційного суду», – йдеться у резолютивній частині рішення суду.

Крім того, ОАСК зобов’язав КСУ поновити Шевчука на посаді судді і голови суду.

Зазначається, що дане рішення суду має бути виконане негайно.

Нагадаємо, 14 травня судді КСУ на спеціальному пленарному засіданні проголосували за звільнення судді Станіслава Шевчука на основі висновків постійної комісії з питань регламенту та етики. За звільнення Шевчука проголосували 12 суддів із 18-ти.

Того ж дня новим головою Конституційного суду судді обрали Наталію Шапталу.

Шевчук заявив, що звертатиметься до суду і вважає своє звільнення «політичним замовленням».

17 вересня цього року, після закінчення у Шаптали повноважень судді КС, судді обрали головою Конституційного суду Олександра Тупицького.

Уряд скоротив кількість територіальних управлінь юстиції втричі

Кабінет Міністрів України схвалив постанову «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», якою кількість головних територіальних управлінь юстиції скорочується з 27 до 8. Про це повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська.

За його словами, це оптимізує систему територіальних органів Міністерства юстиції, покращить контроль за їхньою роботою, забезпечить ефективне виконання покладених на Міністерство завдань та раціональне використання державних ресурсів.

«Постановою ліквідуються територіальні органи Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Натомість буде утворено міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції зі статусом юридичної особи публічного права, повноваження яких розповсюджуватимуться на території декількох адміністративно-територіальних одиниць», – зазначив очільник відомства.

Відповідно до постанови будуть утворені такі міжрегіональні управління Міністерства юстиції: Західне міжрегіональне управління (м. Львів), Південно-Західне міжрегіональне управління (м. Івано-Франківськ), Центрально-Західне міжрегіональне управління (м. Хмельницький), Центральне міжрегіональне управління (м. Київ), Північно-Східне міжрегіональне управління (м. Суми), Південно-Східне міжрегіональне управління (м. Дніпро), Південне міжрегіональне управління (м. Одеса), Східне міжрегіональне управління (м. Харків).

Територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення заходів, пов’язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції.

«Ми усвідомлюємо, що спершу неминуче виникнуть окремі складнощі з новими процесами та документообігом, але плануємо вирішити ці проблеми шляхом швидкого впровадження електронного документообігу», – наголосив Денис Малюська.

Міністерство юстиції анонсувало перехід на нові стандарти нормотворчості

Міністр юстиції України Денис Малюська повідомив про заплановані нововведення, які мають полегшити роботу працівників юридичної сфери.

«Ми вносимо на розгляд Кабінету Міністрів рішення про те, що Мін’юст більше не здійснюватиме перевірок стану систематизації законодавства та стану виконання правової роботи. Також ми більше не будемо надавати висновки на кадрові призначення керівників юридичних служб. Це все піде у минуле», – заявив Денис Малюська.

Також він зауважив, що Міністерство юстиції разом з Кабінетом Міністрів планує переробити нормотворчу функцію органів влади. «Законодавство має йти в напрямі більшої зрозумілості для пересічного громадянина. Ми перейдемо до нових стандартів нормотворчості, які працюють у таких країнах, як, наприклад, Велика Британія. Цей перехід буде поступовим, щоб забезпечити системність змін», – сказав він.

Також Міністр наголосив на потребі створення професійної спільноти юристів-державних службовців та юристів юридичних служб.

«Це потрібно в тому числі для того, аби статус юриста на державній службі був високим, такий юрист мав хорошу репутацію та конкурентну заробітну плату. Юристи – ключові особи органів влади, тому важливо, щоб їхні вплив і значення підкріплювалися метою роботи, яка полягає, між іншим, у тому, щоб робити документи зрозумілими людям», – наголосив керівник Мін’юсту.

Мін’юст анонсував впровадження Єдиного реєстру нотаріальних дій

Заступник Міністра юстиції з питань нотаріату Ольга Оніщук представила план дій Міністерства юстиції на 2019-2022 роки у сфері нотаріату.

Серед нововведень у системі нотаріату – впровадження Єдиного реєстру нотаріальних дій, електронного нотаріального архіву та інтеграція реєстрів та баз даних з електронною системою нотаріату.

«Ми плануємо скасувати застарілі рудименти нотаріального діловодства та побудувати нотаріальне діловодство на засадах запровадження нових ІТ-технологій, програм для створення, виготовлення, зберігання, відновлення нотаріально посвідчених документів», – заявила заступник Міністра.

Також, за її словами, одним із важливих завдань є забезпечення рівномірного розташування робочих місць нотаріусів по території України, що зведе до мінімуму дефіцит кадрів у деяких регіонах.

Наступна мета – привести у відповідність до міжнародних стандартів та рекомендацій Міжнародного союзу нотаріату (МСЛН) порядку регламентації та контролю за дотриманням нотаріусами правил професійної етики. При цьому орган професійного самоврядування нотаріусів України вживатиме заходів щодо забезпечення найвищого показника дотримання нотаріусами правил професійної етики.

Повноваження з питань унормування правил (кодексу) професійної етики будуть передані органу професійного самоврядування нотаріусів України.

«Цьому органу будуть передані окремі повноваження з контролю за організацією та діяльністю нотаріату. Орган професійного самоврядування нотаріусів як експертне середовище здійснюватиме сертифікацію, перевірку робочого місця нотаріуса, контроль за дотриманням нотаріусами правил професійної етики (кодексу) у повній мірі, контроль за допуском громадян до здійснення нотаріальної діяльності, організовуватиме підвищення кваліфікації нотаріусів, що сприятиме покращенню якості вчинюваних нотаріальних дій та їх безспірності», – пояснила Ольга Оніщук.

Наразі цей план пропонується до обговорення з нотаріальною спільнотою.

Президент призначив суддів

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ від 7 жовтня 2019 року № 735/2019 «Про призначення суддів».

Зеленський схвалив призначення 20 суддів у місцеві загальні суди. Найбільше суддів – троє – призначено у суди Житомирської області, а також по двоє суддів призначено до судів Вінниччини, Львівщини та Харківщини.

Окрім того, Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала перевести майже 70 суддів до апеляційних судів і рекомендувала для призначення на посади 60 суддів-п’ятирічок, у яких закінчився строк повноважень.

Зазначимо, ВККС цього тижня скасувала конкурс на заміщення 220 вакантних посад суддів у місцевих судах шляхом переведення суддів, який було оголошено 1 серпня 2019 року.

264 кандидати отримали посади прокурорів місцевих прокуратур

У рамках добору на вакантні посади 264 випускники Національної академії прокуратури України після шестимісячної спеціальної підготовки отримали посади прокурорів місцевих прокуратур.

Ще 3 кандидати відмовились від подання заяв про призначення і один не подав таку заяву.

Нагадаємо, 30 вересня 2019 року Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ, яким затвердив порядок призначення в місцеві прокуратури осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» проходили спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України.

Водночас, зазначені особи будуть переводитися на посади прокурорів в Офіс Генерального прокурора, обласних чи окружних прокуратур лише після успішного проходження ними атестації, передбаченої згаданим Законом.

Додамо, порядок проведення атестації, затверджений наказом Генерального прокурора України № 221 від 3 жовтня 2019 року, оскаржують в Окружному адміністративному суді Києва. Наразі судом вирішується питання щодо наявності правових підстав вжиття заходів забезпечення позову та відкриття провадження в адміністративній справі.

Оприлюднено тексти законопроєктів про детенізацію бурштинового бізнесу в Україні

8 жовтня Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону № 2241 «Про внесення зміни до статті 252 Податкового кодексу України щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину».

Як зазначають автори проєкту, документ розроблено для впровадження законної діяльності з видобування бурштину, виведення бурштинового бізнесу з «тіні» і, як результат – збільшення податкових надходжень.

Законопроєкт зменшує ставку рентної плати за користування надрами для видобування бурштину – з 25% до 15%.

Також зареєстровано урядовий законопроєкт № 2240 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину».

Згідно з проєктом, незаконне видобування бурштину, а так само збут, придбання, зберігання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, караються штрафом від 3 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 3 до 6 років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна.

Також законопроєктом передбачено, що для видобування бурштину потрібно отримати спеціальний дозвіл. «Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ) надається строком на 5 років», – йдеться у законопроєкті.

Аукціони щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводяться через електронні торги.

Подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюється в електронній формі.

За видобування корисних копалин без сертифікації передбачено штраф – для громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для посадовців – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Визначено, що погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення належить до відання рад об’єднаних територіальних громад.

Передбачено, що надра надаються у користування для геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ.

Видобування корисних копалин на ділянках бурштиносоносних надр, що розміщені на порушених земельних ділянках відповідно до переліку та координат, визначених Кабінетом Міністрів України, здійснюється без проведення процедури оцінки впливу на довкілля.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика