НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: призначення суддів, іспит для кандидатів у IP-суд, конкурс до ВАС та ВС, КСУ розглядає скаргу про посадові оклади суддів, НААУ розкритикувала законопроект про адвокатуру, Україна виграла апеляцію у справі «євробондів»

15.09.2018 / 09:00
1185
+A
-a

Найголовніше за тиждень: призначення суддів, іспит для кандидатів у IP-суд, конкурс до ВАС та ВС, КСУ розглядає скаргу про посадові оклади суддів, НААУ розкритикувала законопроект про адвокатуру, Україна виграла апеляцію у справі «євробондів»

Президент України призначив 134 суддів у місцеві суди

Президент України Петро Порошенко призначив 134 суддів у місцеві загальні суди. Це передбачено Указами Президента № 271 і 272 від 7 вересня 2018 року.

Найбільше суддів, тобто 8, призначено до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. 5 суддів отримали посади в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області, по 3 суддів призначено до: Вінницького міського суду Вінницької області, Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, Херсонського міського суду Херсонської області, Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.

До столичних районних суддів призначено 11 суддів: до Дніпровського районного суду – 3 суддів, по 2 суддів до Голосіївського районного суду, Дарницького районного суду і Святошинського районного суду і по 1 судді до Солом'янського райсуду і до Голосіївського райсуду.

Також призначено суддів у суди Волинської, Запорізької, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької і Чернігівської областей.

3-го жовтня відбудеться іспит для кандидатів у IP-суд

3 жовтня 2018 року відбудеться кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності відбудеться Про це йдеться на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зазначимо, стадіями конкурсу до вищої установи з розгляду питань, пов’язаних з інтелектуальною власністю, є: встановлення відповідності осіб вимогам закону; проведення спеціальної перевірки; кваліфікаційне оцінювання, яке включає тестування на знання права, практичне завдання, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема інтерв’ю з психологом, дослідження досьє та співбесіда з Комісією, формування рейтингу та визначення переможців.

Власне іспит складатиметься з двох стадій анонімного письмового тестування (тривалість 150 хвилин) і одного практичного завдання (тривалість 330 хвилин). Практичне завдання виконуватиметься без використання комп’ютерної техніки.

За результатами встановлення відповідності осіб вимогам до кандидата на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності до участі у конкурсі допущено 219 осіб. На сьогодні участь у конкурсі беруть 214 осіб.

Завершився прийом документів на конкурси до ВАС і ВС

14 вересня завершився прийом документів на новий конкурс до Верховного Суду і конкурс до Вищого антикорупційного суду, що розпочався 8 серпня.

Нагадаємо, до Верховного Суду конкурс оголошено на 78 посад (загалом 196): на 26 посад до Касаційного адміністративного суду, 16 – до Касаційного господарського суду, 13 – до Касаційного кримінального суду і 23 – до Касаційного цивільного суду.

До Вищого антикорупційного суду оголошено конкурс на 27 посад судді ВАС, і  на 12 посад судді Апеляційної палати суду.

Додамо, також завершився термін подання до ВККСУ пропозицій від міжнародних організацій стосовно кандидатів до складу Громадської ради міжнародних експертів, що допомагатиме Комісії у конкурсі до Антикорупційного суду.

Зазначимо, Громадська рада міжнародних експертів виконує свої повноваження у складі шести членів, які призначаються виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.

Кандидати повинні мати бездоганну ділову репутацію; високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, досвід роботи в інших країнах не менше ніж п’ять років із здійснення процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді чи здійснення судочинства у справах, пов’язаних з корупцією.

Наразі інформації про кандидатів до ГРМЕ не оприлюднено.

КСУ розглядає скаргу щодо зменшення посадових окладів суддів

12 вересня Перший сенат Конституційного Суду України у формі письмового провадження розпочав розгляд скарги щодо зменшення посадових окладів суддів.

З конституційною скаргою звернувся колишній суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Микола Дем’яносов. Він просить перевірити на відповідність Конституції України положень пунктів 3, 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.

Так, відповідно  до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та  перехідні положення» Закону  мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення  змін до  законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень. Згідно з пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону до приведення законодавчих актів у відповідність із Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить Закону.

Дем’яносов стверджує, що запроваджене оспорюваними положеннями Закону регулювання визначення посадових окладів призвело до зменшення посадових окладів суддів, які не пройшли кваліфікаційного  оцінювання, у понад 2 рази, а отже, до  суттєвого зменшення розміру матеріального забезпечення таких суддів та зниження конституційних гарантій їх незалежності, що суперечить частині першій статті 126 Конституції України.

На думку автора клопотання, встановлення положеннями пунктів 3, 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону розрахункової величини для визначення посадових окладів суддів, відмінної від розрахункової величини, встановленої законом про судоустрій, а також пріоритетності застосування  цих  положень Закону не відповідає частині другій статті 8,  частині  другій статті 130 Конституції України.

Оспорювані положення Закону, як  вважає суб’єкт права на конституційну скаргу, також порушують такі гарантовані Конституцією України права, як право кожного на судовий захист його прав і свобод у контексті зниження конституційних гарантій незалежності суддів та право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

НААУ вимагає оцінки президентського законопроекту про адвокатуру Венеціанською комісією

Національна асоціація адвокатів України розкритикувала Президентський законопроект № 9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і вимагає, аби документ пройшов оцінку Венеціанської комісії.

У НААУ заявляють, що цей законопроект може призвести до помилкових або очевидно шкідливих правових експериментів, створює хаос у правовому регулюванні адвокатської діяльності, багато в чому слугує задоволенню кулуарних потреб окремих осіб.

«Внесений проект закону 9055 містить загрози знищення інституційної гарантії незалежності адвокатури – адвокатського самоврядування та саморегулювання професії. По суті, адвокатура відкидається у своєму розвитку на 30 років назад.

Внесений до парламенту законопроект, у разі його прийняття, дасть старт некерованому, сповненому зловживань процесу масової реєстрації регіональних палат як нових юридичних осіб. Він створює підвалини для клонування таких організацій: в областях будуть створюватися по кілька псевдоадвокатських організацій. І це тільки один з багатьох ризиків, які закладені в текст законопроекту», – йдеться у заяві НААУ.

Так, у НААУ вважають, що, за змістом, законопроект несе суттєві загрози звуження професійних прав адвокатів. Зокрема, розширене поняття адвокатського запиту знівельоване можливостями відмов у відповідях на ці запити. Законопроект передбачає доповнення Кримінального процесуального кодексу, яке дозволить суду визначати зловживання сторонами процесуальними правами. Розширено можливості порушень при здійсненні підозри спеціальним суб’єктам.

«Йдеться про обмеження прав адвокатів і про знищення прав людей, тому що в суді ми представляємо не самих себе – ми захищаємо права та інтереси громадян. Це наступ на права людини, це порушення конституційних норм, практики ЄСПЛ та рішень Конституційного Суду», – сказала голова НААУ Лідія Ізовітова.

Законопроект дозволяє слідчому або прокурору залучити адвоката з системи БПД на власний розсуд, який працюватиме паралельно з адвокатом за договором. Це перекреслює право на вільний вибір захисника і перетворює адвокатів на статистів.

В частині адвокатського самоврядування законопроект передбачає ліквідацію чинних органів адвокатського самоврядування як юридичних осіб та створення нових органів за іншою моделлю. При цьому конференції адвокатів відбуваються у форматі загальних зборів адвокатів регіону. «В регіоні, де 5 тис адвокатів, такі збори можна провести лише на стадіоні. При цьому прийняття рішень пропонується законопроектом у режимі таємного голосування. Ми уже маємо в Києві клоновані структури, які проводять паралельні конференції, і кажуть, що вони легітимні. Ми очікуємо, що в великих регіонах будуть і паралельні конференції, і паралельні органи адвокатського самоврядування, які будуть з’ясовувати, хто з них легітимний. Це називається знищення адвокатського самоврядування», – сказала Лідія Ізовітова. 

Нагадаємо, 6 вересня 2018 року Президент вніс до Верховної Ради проект Закону № 9055 про «Адвокатуру та адвокатську діяльність», відзначений як невідкладний.

14 вересня 2018 року народні депутати внесли у Раду законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 9055-1.

Україна виграла Росію апеляцію у справі «євробондів»
Апеляційний суд Англії відправив на новий розгляд рішення за позовом про стягнення з України на користь Росії заборгованості за євробондами на $3,075 млрд.
Високий суд Лондона помилково не став розглядати аргументи української сторони, вирішив суддя. Таким чином, тепер справу слухатимуть у рамках повноцінної процедури, що відстрочить можливість стягнення боргу на користь РФ.

Нагадаємо, Україна в грудні 2015 року допустила дефолт за євробондами на $3 млрд, викупленим Росією в грудні 2013 року. Київ пропонував Москві реструктуризацію боргу на загальних з комерційними кредиторами умовах, Росія цей варіант обговорювати відмовилася, наполягаючи на суверенному характері заборгованості.

Борг повинен був бути погашений до 1 січня 2016 року. Однак у грудні 2015 року Україна ввела мораторій на обслуговування цієї заборгованості і до 1 січня 2016 року не здійснила платіж на загальну суму $3,075 млрд у рахунок погашення та обслуговування належних Росії єврооблігацій.

17 лютого 2016 року Мінфін РФ подав до Високого суду Лондона позов про стягнення заборгованості за єврооблігаціями. Суд 29 березня 2017 року схвалив прискорення розгляду вказаного позову, фактично відкинувши основні заперечення України і погодившись з наявністю у неї зобов'язань за єврооблігаціями. Суд визнав, що транзакція є стандартною борговою операцією, хоча і здійсненою при незвичайних умовах.

Водночас у рішенні суду зазначалося, що деякі його визначення потребують уточнення, є багато важливих питань, з якими суд повинен розібратися.

Тож 26 травня 2017 року Високий суд Лондона задовольнив клопотання України про призупинення виконання рішення від 29 березня 2017 року до завершення розгляду апеляційної скарги України в Апеляційному суді.

Рішення Апеляційного суду Лондона надалі ще може бути оскаржене у Верховному Суді.

.


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика