НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Президент розпустив Раду, позачергові вибори до парламенту, Прем’єр-міністр написав заяву про відставку, діють зміни до Закону про ДБР, призначено керівника поліції у Криму

25.05.2019 / 09:00
591
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Президент розпустив Раду, позачергові вибори до парламенту, Прем’єр-міністр написав заяву про відставку, діють зміни до Закону про ДБР, призначено керівника поліції у Криму

Набув чинності Указ Президента про розпуск Верховної Ради України

23 травня 2019 року в «Урядовому кур’єрі» було опубліковано Указ Президента України Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України восьмого скликання і призначення позачергових виборів на 21 липня.

Наказ № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» набув чинності у день його публікації.

Зеленський заявив, що юридичною підставою для розпуску Верховної Ради України восьмого скликання є відсутність з 2016 року більшості у парламенті.

Нагадаємо, 21 листопада 2014 року між представники «Народного фронту», «Блоку Петра Порошенка», Об'єднання «Самопоміч», ВО «Батьківщина», Радикальної партії Олега Ляшка підписали коаліційну угоду. 17 травня 2019 року голова Верховної Ради Андрій Парубій оголосив про припинення діяльності коаліції «Європейська Україна».

Додамо, відповідно до частини 7 статті 83 Конституції України протягом одного місяця від дня припинення діяльності коаліції має бути сформована нова. В іншому випадку парламент може бути розпущений Президентом.

Водночас стаття 90 Конституції України передбачає, що повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

Зазначимо, Парубій заявив, що вважає Указ Президента про розпуск Парламенту таким, що суперечить діючій Конституції. Він зауважив, що Президент немає повноважень встановлювати факт наявності або відсутності коаліції.

Спікер парламенту підкреслив, що таких повноважень не має і Голова Верховної Ради України. «Існував єдиний факт, коли 17 травня 2019 року сама коаліція оголосила про свій розпуск з цієї трибуни. І з цього моменту почався конституційний термін – 30 днів для формування нової коаліції. І ми зараз перебуваємо в конституційному процесі формування коаліції, - уточнив він. - Я вважаю, що Указ про розпуск Парламенту суперечить діючій Конституції. Тому я вчора заявив і повторюю зараз, що з цієї трибуни я буду діяти, і завжди діяв виключно в межах законодавчих повноважень».

Зазначимо, народні депутати подали подання в Конституційний суд стосовно конституційності Указу, документ також оскаржують у Верховному суді.

Позачергові вибори до парламенту відбудуться 21 липня

Позачергові вибори до Верховної Ради України відбудуться 21 липня 2019 року.

Чергові вибори мали відбутися 27 жовтня 2019 року, проте Президент України Володимир Зеленський під час своєї інавгурації 20 травня оголосив про свій намір розпустити парламент.

21 травня 2019 року він підписав Указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання, який набув чинності 23 травня 2019 року.

Виборчий процес розпочався 24 травня. Голосування відбуватиметься за змішаною системою: виборці отримують два бюлетені – для голосування загальнодержавному багатомандатному та одномандатному виборчому окрузі.

Аби змінити місця голосування, виборець до 15 липня включно подати заяву до органів ведення державного реєстру виборців.

Зазначимо, 22 травня на позачерговому засідання парламенту народні депутати відхилили включення до порядку денного законопроектів «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі зміною виборчої системи для виборів народних депутатів України» №10319 і «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо здійснення виборів за відкритими виборчими списками)» №10319-1.

Проекти передбачали проведення виборів до Ради за пропорційною виборчою системою і встановлення прохідного бар'єру до парламенту на рівні 3%.

Варто зауважити, що голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук заявила, що ЦВК не встигне організувати виборчі процедури з проведення позачергових виборів до Верховної Ради за чинною процедурою державних закупівель.

Зокрема, за її словами, законодавство про державні закупівлі не враховує швидкоплинності виборчого процесу позачергових виборів, який в даному разі триватиме лише 58 днів.

Як наголосила Сліпачук, строки і порядок проведення державних закупівель значно перевищують строки виборчого процесу, що може унеможливити проведення процедур щодо: забезпечення виготовлення виборчих бюлетенів; виготовлення та доставку бланків протоколів про підрахунок голосів, актів, та інших документів; транспортування протоколів про підрахунок голосів та іншої виборчої документації від ДВК до ОВК; виготовлення інформаційних плакатів політичних партій; публікацію інформації ЦВК та ОВК в регіональних чи місцевих друкованих ЗМІ, щодо переліку виборчих округів, формування ОВК та ДВК, а також змін у їх складі; реалізацію права агітації в друкованих та електронних ЗМІ за кошти державного бюджету в строки, визначені законом.

Прем’єр-міністр України написав заяву про звільнення

20 травня 2019 року Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що написав заяву про відставку.

«Під час своєї інавгураційної промови він (Президент Володимир Зеленський) сказав, що уряд має скласти свої повноваження. Я думаю, що ви всі розумієте, що уряд складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України, а не перед новообраним Президентом. Разом з тим, я прийняв для себе рішення подати у відставку одразу після проведення чергового засідання уряду у середу», – сказав Гройсман.

22 травня Гройсман повідомив, що по подасть заяву про відставку до Верховної Ради.

Зазначимо, Прем’єр-міністр України має право заявити Верховній Раді України про свою відставку. Його відставка спричиняє відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України формує новий склад Уряду.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи нового Уряду.

Додамо, кандидатуру для призначення на посаду керівника Уряду вносить Президент України за пропозицією коаліції або депутатської фракції, до складу якої входить більшість нардепів.

Набули чинності зміни до Закону про ДБР

22 травня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань», підписаний Президентом 18 травня 2019 року.

Закон передбачає, що у Державному бюро розслідувань будуть власні оперуповноважені.

У кошторисі Державного бюро розслідувань передбачається створення фонду для проведення оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.

Кваліфікаційні вимоги до директорів теруправлінь та керівників підрозділів центрального апарату закріплені законодавчо.

Перед призначенням до ДБР особи рядового і начальницького складу складатимуть присягу.

Вводяться доплати за науковий ступінь та премії.

Директором ТУ ДБР може бути громадянин України, який: 1) має вищу юридичну освіту; 2) має стаж роботи в галузі права не менше семи років (після здобуття вищої освіти); 3) має досвід роботи на керівних посадах не менше трьох років; 4) вільно володіє державною мовою.

Керівником підрозділу центрального апарату ДБР може бути громадянин України, який: 1) має вищу освіту відповідно до напряму діяльності підрозділу; 2) має стаж роботи у відповідній сфері не менше семи років; 3) має досвід роботи на керівних посадах не менше трьох років; 4) вільно володіє державною мовою.

Вводяться спеціальні звання осіб рядового і начальницького складу ДБР.

1) спеціальне звання рядового складу - рядовий Державного бюро розслідувань;

2) спеціальні звання молодшого начальницького складу: капрал Державного бюро розслідувань; сержант Державного бюро розслідувань; старший сержант Державного бюро розслідувань;

3) спеціальні звання середнього начальницького складу: молодший лейтенант Державного бюро розслідувань; лейтенант Державного бюро розслідувань; старший лейтенант Державного бюро розслідувань; капітан Державного бюро розслідувань;

4) спеціальні звання старшого начальницького складу: майор Державного бюро розслідувань; підполковник Державного бюро розслідувань; полковник Державного бюро розслідувань;

5) спеціальне звання вищого начальницького складу - генерал-майор Державного бюро розслідувань.

Призначено керівника Головного управління Нацполіції у Криму

Головне управління Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі очолив полковник поліції Віталій Стрижак. Про це повідомив Департамент комунікації Національної поліції України.

20 травня його представив заступник Голови Національної поліції України Ігор Клименко.

До цього Віталій Стрижак перебував на посаді заступника начальника – начальника кримінальної поліції Головного управління Нацполіції в м. Києві.

Заступник глави Нацполіції Ігор Клименко наголосив, що на співробітників кримської поліції покладено велику відповідальність. Зокрема, недопущення потрапляння на територію України учасників незаконних збройних формувань, які діють на території Донецької та Луганської областей.

«Зараз основна мета роботи поліції Криму – надавати допомогу громадянам, які проживають на території Криму, захищати їхні права, навести лад на лінії розмежування з тимчасово окупованою територією», – зазначив Ігор Клименко.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.09.2019 08:30:00 - VIII Податковий форум
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика