НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Рада прийняла закон про імпічмент і розпустила ЦВК, кадрові зміни у ГПУ та Нацполіції, законопроєкти про суддівське врядування, реформу прокуратури, ВАС, НАЗК, незаконне збагачення і держслужбу пройшли перше читання

14.09.2019 / 10:00
433
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Рада прийняла закон про імпічмент і розпустила ЦВК, кадрові зміни у ГПУ та Нацполіції,  законопроєкти про суддівське врядування, реформу прокуратури, ВАС, НАЗК,  незаконне збагачення і держслужбу пройшли перше читання

Верховна Рада схвалила закон про процедуру імпічменту президента

10 вересня 2019 року Верховна Рада схвалила у цілому Закон України «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)».

Процедура імпічменту може ініціювати більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради, тобто щонайменше – 226 нардепів. Для цього вноситься відповідна постанова, яку депутати мають підтримати такою ж кількістю голосів.

Для розслідування утворюватиметься спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входитимуть народні депутати України (пропорційно від депутатських фракцій та груп), спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Комісія готуватиме висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.

Пленарне засідання Верховної Ради України, на якому розглядатимуться вказані висновки і пропозиції, буде відкритим (за винятком випадків, коли оприлюднюватиметься інформація, що містить державну або іншу охоронювану законом таємницю).

На ньому Верховна Рада має прийняти рішення про звинувачення Президента України (потрібна підтримка не менш як двох третин народних депутатів). Якщо парламент схвалить його, то Верховна Рада України приймає рішення звернутися до Конституційного Суду України (для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури) та Верховного Суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину). За рішення має проголосувати більшість народних депутатів від конституційного складу ВР.

Рішення про імпічмент прийматиметься лише у разі, якщо висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду засвідчать дотримання вимог Конституції та законів України. Відповідне рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосує не менш як три чверті народних депутатів (338 депутатів) від конституційного складу ВРУ.

У разі «провалу» процедури імпічменту, головуючий від імені парламенту вибачиться перед Президентом України.

Варто зазначити, що низка депутатів заявила про порушення регламенту під час прийняття закону, який розглядали за скороченою процедурою. Законопроєкт пройшов перше і друге читання та був схвалений у цілому за один день.

Додамо, процедура імпічменту вже була прописана у законі «Про Тимчасові спеціальні комісії», схваленому Верховною Радою восьмого скликання, який президент Володимир Зеленський так і не підписав.

Стаття 111 Конституції України також визначає процедуру усунення з посади президента України. Окрім того, порядок створення спеціальної тимчасової слідчої комісії та імпічменту прописано у Законі «Про регламент Верховної Ради України».

У свою чергу Головне науково-експортне управління апарати ВР, зазначило, що процедура імпічменту Президента України є виключно парламентською процедурою, а тому існуючий нині підхід до її регулювання за допомогою норм регламенту є цілком обґрунтованим.

Також у ГНЕУ викликають сумніви норми про можливість неодноразового звернення Верховної Ради до Конституційного Суду України та до Верховного Суду для одержання нових висновків без внормування максимального терміну тривалості процедури розслідування і розгляду справи. Це, на думку експертів, може призвести до нескінченості процедури імпічменту.

Народні депутати достроково припинили повноваження членів ЦВК

Верховна Рада схвалила постанову «Про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії», яка набирає чинності з дня її прийняття.

За словами представника Президента України у Верховній Раді Руслана Стефанчука, Володимир Зеленський ініціював розпуск ЦВК через «непоодинокі випадки протиправних дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії».

Звільнено усіх членів ЦВК: Алла Басалаєва, Наталія Бернацька, Михайло Вербенський, Олег Діденко, Андрій Євстігнєєв, Ірина Єфремова, Ольга Желтова, Олег Конопольський, Світлана Кустова, Ольга Лотюк, Катерина Махніцька, Віталій Плукар, Євген Радченко, Тетяна Сліпачук, Леонтій Шипілов, Тетяна Юзькова.

Нагадаємо, строк повноважень ЦВК становить 7 років. Останній склад ЦВК депутати затвердили 20 вересня 2018 року.

Кадрові зміни у Генеральній прокуратурі і Національній поліції України

Генеральна прокуратура України

11 вересня Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про призначення Віктора Чумака заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором.

Після цього Рябошапка звільнив з посад першого заступника Генпрокурора Юрія Севрука та начальника Департаменту Генеральної прокуратури України Володимира Бедриківського.

Цього ж дня було звільнено з посад прокурорів Донецької, Полтавської та Чернігівської областей. Раніше Генпрокурор позбавив посад прокурорів Вінницької, Волинської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської і Черкаської областей.

Нагадаємо, Рябошапка обійняв посаду Генпрокурора 29 серпня 2019 року. 2 вересня він звільнив з посади Головного військового прокурора Анатолія Матіоса. Після цього Дмитра Сторожука було звільнено з посади першого заступника Генерального прокурора, а Віталія Каська призначено на цю посаду.

Національна поліція України

В’ячеслава Аброськіна звільнено з посади першого заступника голови Національної поліції України керівника кримінальної поліції генерала поліції другого рангу.

Також з посад звільнено заступника голови НПУ – начальника Головного слідчого управління генерала поліції третього рангу Віталія Невгада і заступника голови НПУ – начальника Департаменту захисту економіки генерала поліції третього рангу Ігоря Купранця.

На посаду першого заступника голови Національної поліції – керівника кримінальної поліції призначено генерала поліції третього рангу Євгена Коваля, який раніше обіймав посаду начальника Департаменту внутрішньої безпеки НПУ.

Підполковник поліції Максим Цуцкірідзе, який обіймав посаду заступника керівника ГСУ, рішенням міністра призначений заступником голови Національної поліції – керівником Головного слідчого управління.

Полковника поліції Анатолія Щадила призначено начальником Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області. Поліцію у Житомирській області очолив полковник поліції Сергій Крупєй.

Законопроєкт про реформу прокуратури пройшов перше читання

10 вересня Верховна Рада Україна схвалила за основу проєкт Закону № 1032 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який до другого читання буде готуватися у скорочені строки.

Законопроектом вносяться зміни, зокрема, до Закону України «Про прокуратуру».

Ним Генеральному прокурору надається право ліквідовувати та реорганізовувати окружні та обласні прокуратури.

Проєкт передбачає ліквідацію військових прокуратур. Зазначимо, ветерани військової прокуратури та військової юстиції виступили проти цієї ініціативи і звернулися з відкритим листом до керівництва держави та Генерального прокурора.

Проєкт Закону зменшує кількість працівників органів прокуратури на третину: з 15 000 до 10 000 осіб.

Генпрокурор зможе, серед іншого затверджувати систему оцінювання якості роботи прокурорів, регулювати навантаження на прокурорів, порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду.

Законопроєкт про роботу органів суддівського врядування готують до другого читання

12 вересня Верховна Рада схвалила за основу проєкт Закону № 1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Проєкт розкритикували і українcькі, і міжнародні фахівці. Зокрема, ВРП затвердила консультативний висновок стосовно законопроєкту.

Так, Вища рада правосуддя вважає недоречним застосування люстраційного механізму без належного обгрунтування, чому певна особа, яка не становить загрозу для демократії протягом тривалого часу, може раптово стати такою загрозою, що робить необхідним заборонити займати державні посади, без чого ця ситуація несе ризик виникнення сумнівів щодо фактичних цілей люстрації;

Виключення норми, змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ставить під сумнів гарантії незалежності судової гілки.

Внесення змін до частини другої статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» призведе до суттєвої нерівності між розмірами винагороди членів Вищої ради правосуддя.

Створення Комісії з питань доброчесності та етики як колегіального органу, на думку Вищої ради правосуддя, призведе до порушення незалежності члена Вищої ради правосуддя та втручання в його діяльність.

Законопроєкт про підсудність антикорупційного суду схвалено за основу

Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт № 1025 «Про внесення зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду)». До другого читання проєкт підготують у скорочені строки.

Згідно з законом, ВАС розглядатиме лише корупційні справи, розслідування яких почалося з дня запуску Антикорсуду і справи, розслідування яких розпочало і зараз розслідує НАБУ.

Також передбачено, що до Антикорсуду передаються усі кримінальні провадження, розслідування у яких завершено прокурорами САП і судовий розгляд яких не завершено до дня початку роботи ВАС.

Нагадаємо, Антикорсуд розпочав роботу 5 вересня 2019 року.

Рада схвалила за основу законопроєкти про роботу НАЗК і викривачів корупції

11 вересн Верховна Рада схвалила за основу проєкт Закону № 1029 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», до другого читання проєкт підготують у скорочені строки.

Проєкт змінює форму урядування Національного агентства з питань запобігання корупції з колегіальної на одноосібну. Голову Національного агентства призначатиме на посаду Кабінет Міністрів України відповідно до подання конкурсної комісії за результатами відкритого конкурсу.

Додамо, до роботи комісії мають залучити міжнародних експертів. До складу конкурсної комісії не можуть входити особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому на відміну від існуючого порядку спеціальна перевірка проводитиметься після призначення відібраного кандидата на посаду.

Також буде встановлюватися перелік підстав для дострокового припинення його повноважень.

Пропонується створити комісію з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства, яка перевірятиме роботи органу кожні два роки. До оцінки НАЗК залучать знову ж таки міжнародних фахівців.

Голова НАЗК зможе створити шість територіальних органів Національного агентства, територія діяльності яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом.

Планується скасувати обов’язкову державну реєстрацію актів Національного агентства в Міністерстві юстиції України.

Також 13 вересня перше читання пройшов законопроєкт № 1010 «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції».

Встановлюється, що викривач – це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону іншою особою.

Викривачі, їх близькі особи перебувають під захистом держави. Якщо є загроза життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів чи їх близьких осіб, їм забезпечується захист. Також пропонується встановити матеріальну винагороду для викривачів – у межах 10% від суми відшкодованих державі збитків або розміру хабаря. 

Додамо, повідомлення про можливу корупцію може бути анонімним, проте має містити інформацію про конкретну особу і містити фактичні дані, які можна перевірити.

Закон про незаконне збагачення схвалено за основу

11 вересня Верховна Рада схвалила за основу проєкт Закону № 1031 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів». Депутати скоротили удвічі строк підготовки законопроєкту до другого читання.

Законопроєктом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 368-5 про незаконне збагачення. Нові положення встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

Передбачається, що позов пред’являється щодо набутих протягом 4 років до дня набрання чинності Законом, які перебували на день набрання чинності Законом у власності особи або у власності чи володінні іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула їх за рахунок чи вказівкою цієї особи. При цьому різниця між вартістю активів і законними доходами особи має у 500 і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виявленням необґрунтованих активів та збором доказів їх необґрунтованості буде займатися Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а у визначених законом випадках – Державне бюро розслідувань України та Генеральну прокуратуру України.

Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.

Суд може прийняти рішення про накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, із забороною користування у виняткових випадках з метою забезпечення збереження таких активів та їх економічної вартості. 

Активи, вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і на які накладено арешт із забороною користування, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – судом  Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення визначених законом заходів з управління ними. Суд зобов’язаний розглянути зазначене питання у судовому засіданні з повідомленням відповідача.

Контракти для держслужбовців – законопроєкт пройшов перше читання

10 вересня Верховна Рада України схвалила за основу проєкт Закону № 1066 «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади». Законопроєкт готують до другого читання у скорочені строки.

Одним із основних нововведень законопроєкту є запровадження контрактної форми проходження державної служби. Укладає та розриває контракти про проходження державної служби керівник державної служби у порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, також можуть визначатися суб’єктом призначення вписуватися у контракті.

Окрім того, припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення може здійснюватися, крім уже визначених у законі випадків, також у разі ліквідації державного органу та встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді під час проходження державної служби.

Запропоновані зміни також стосуються обмеження дії законодавства про працю на державну службу, спрощення порядку прийняття на державну службу та звільнення з неї, підвищення відповідальності державних службовців за досягнення результатів своєї діяльності та усунення зайвих проміжних органів оскарження, при збереженні безумовного права на судове оскарження.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5
05.10.2019 10:00:00 - Compliance law forum
6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика