НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: призначено двох членів ВККС і двох суддів КСУ, конкурс на посаду члена ВРП, висновки КСУ за конституційними зверненнями депутатів, статтю про незаконне збагачення повернули у ККУ, зареєстровано законопроєкт про адвокатуру

02.11.2019 / 09:00
269
+A
-a

Найголовніше за тиждень: призначено двох членів ВККС і двох суддів КСУ, конкурс на посаду члена ВРП, висновки КСУ за конституційними зверненнями депутатів, статтю про незаконне збагачення повернули у ККУ, зареєстровано законопроєкт про адвокатуру

З’їзд cуддів призначив двох суддів КСУ і обрав двох членів ВККСУ

Делегати XVII позачергового з’їзду суддів призначили суддю Волинського апеляційного суду Петра Філюка суддею Конституційного Суду України: за нього свої голоси віддав 151 делегат.

Також делегати форуму обрали суддею КСУ Галину Юровську– суддю у відставці. За неї проголосували 145 делегатів.

Додамо, спеціальне пленарне засідання Суду зі складення присяги новопризначеними суддями Конституційного Суду України заплановано на 5 листопада 2019 року.

Також, делегати з’їзду проголосували за призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. За результатами першого етапу голосування більшість – 148 голосів набрав Олександр Панасюк – суддя Вінницького апеляційного суду.

Під час другого голосування членом Комісії також обрано Тетяну Широян – суддю Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка набрала 155 голосів.

Президент оголосив конкурс на посаду члена Вищої ради правосуддя

30 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 785/2019 «Питання добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя».

Указ затверджує положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення призначення члена Вищої ради правосуддя за квотою президента України.

Конкурс проведе комісія, яка формується з числа визнаних фахівців у галузі права, які мають високу кваліфікацію і значний досвід роботи у цій галузі, а також бездоганну професійну репутацію.

Персональний склад Комісії затверджує Президент України.

Конкурс проводиться в три етапи:

1) відбір кандидатів на основі поданих документів для проведення співбесід;

2) проведення співбесід з відібраними кандидатами та визначення за результатами співбесід переліку осіб, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка відповідно до закону;

3) визначення кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.

Варто додати, що 31 жовтня 2019 року Вища рада правосуддя звільнила Ігоря Фоміна з посади члена ВРП.

Нагадаємо, Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох – обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох — призначає Президент України, двох – обирає Верховна Рада України, двох – обирає з’їзд адвокатів України, двох – обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

КСУ надав висновки за двома конституційними зверненнями Верховної Ради

Конституційний Суд України надав висновки за конституційними зверненнями Верховної Ради України щодо законопроєкту №1028 «Про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України)» і № 1013 «Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)».

КСУ визнав законопроєкти такими, що відповідають вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Нагадаємо, законопроєкт № 1028 пропонує доповнити частину першу статті 85 Конституції України пунктом 15(1) такого змісту: «створення у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів».

Законопроєктом № 1013 пропонується внести до Конституції України, виклавши статтю 131(2) у новій редакції: «Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює захист особи від кримінального обвинувачення».

КСУ констатував, що зміни не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а отже, є такими, що відповідають вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

Окрім того, зміни не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, а тому відповідають вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

Також Конституційний Суд України констатує, що на час надання ним цього висновку рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану за процедурою, визначеною Конституцією України, не ухвалено, тому юридичних підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає.

З огляду на викладене Конституційний Суд України вважає, що законопроєкти відповідають вимогам частини другої статті 157 Конституції України.

У висновку зазначається, що Верховна Рада України протягом року законопроєкти не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положення статті 85 Конституції України, а отже, законопроєкти відповідають вимогам статті 158 Конституції України.

Щодо законопроєкту про скасування адвокатської монополії, КСУ відзначає, що запропоновані зміни до Конституції України розширюють можливості здійснення представництва в суді.

У висновку зазначено, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб’єктом. З цього випливає позитивний обов’язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.

Висновок КСУ є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Статтю про незаконне збагачення повернули у ККУ

31 жовтня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».

Законом урегульовано, зокрема, особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх стягнення в дохід держави.

У цьому зв’язку у Цивільному кодексі запроваджено окрему підстави припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів.

Законом доповнено Кримінальний кодекс положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на п’ятнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

Законом, зокрема, доповнено Кримінальний кодекс новою статтею 3685 «Незаконне збагачення».

Згідно з цією нормою набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 6 тисяч 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При визначенні різниці між вартістю набутих активів та законними доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження".

Нагадаємо, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році, але 26 лютого 2019 року Конституційний Суд України визнав цю норму Кримінального кодексу неконституційною.

КСУ дійшов висновку, що стаття не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції.

Стаття не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України) та з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (право особи не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів) (частина перша статті 63 Конституції України).

Суд наголошує, зокрема, що такі конституційні приписи мають застосовуватися рівною мірою до всіх осіб. Конституція України не допускає звуження чи скасування вказаних гарантій стосовно окремих категорій осіб.

28 серпня 2019 року Президент України вніс до парламенту як невідкладний законопроєкт №1031, який повертає цю статтю до ККУ.

У Раді зареєстровано законопроєкт про зміни до закону про адвокатуру

23 жовтня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 2303 «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо удосконалення окремих питань організації адвокатської діяльності».

Пропонується внести зміни до статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», виклавши її в новій редакції.

Наразі вона передбачає, що несумісною з діяльністю адвоката є:

1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції";

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

Автори законопроєкти зауважують, що існуюча редакція статті є застарілою, оскільки, наприклад, Закон України «Про засади та запобігання і протидії корупції», який згадується у пункті 1 частини 1 статті 7, втратив чинність 1 вересня 2016 року.

Судово-експертна діяльність не може бути несумісною з адвокатською, оскільки з 3 жовтня 2017 року усі процесуальні кодекси, які регламентують судочинство доповнені положеннями про правові експертизи, які використовуються як докази у судових спорах. Адвокат не може бути обмежений у праві виступити у якості експерта в галузі права.

Пропонується викласти статтю так: «Несумісною з діяльністю адвоката є робота або діяльність, яка унеможливлює дотримання адвокатом принципу професійної незалежності».

Окрім того, вносять зміни у статтю 13 Закону, якими передбачається, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, без створення юридичної особи.

Адвокат самостійно обирає систему обліку, звітності , оподаткування результатів професійної діяльності і має право здійснювати професійну діяльність на умовах трудового договору.

Стаття 16 викладена так: «Адвокат може укласти з особами, які отримали диплом за спеціальністю право не нижче першого освітнього рівня (бакалавр), трудовий договір на посаду помічника. Трудовий договір помічника з адвокатом , який здійснює адвокатську діяльність у складі адвокатського бюро, адвокатського об’єднання укладається шляхом видання відповідного наказу». Зміна статті викликана необхідністю приведення її положень до Закону України «Про вищу освіту» від 1 червня 2014 року, якою виключені поняття повна вища освіта, введені освітні рівні, ступені та кваліфікації вищої освіти.

Назва статті 17 Закону не відповідає її змісту та потребує осучасненню, як і положення про статус Єдиного реєстру, як частини загальнонаціональної електронної публічної бази даних. Зміни у цій нормі передбачають, що Єдиний реєстр адвокатів – це електронна база даних, яка містить інформацію про адвокатів, які набули право на здійснення адвокатської діяльності в Україні і здійснюють адвокатську діяльність відповідно до цього Закону. Єдиний реєстр адвокатів входить до системи електронних публічних реєстрів.

Серед інших пропозицій:

підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним під час здійснення адвокатської діяльності дисциплінарного проступку;

рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу;

оскарження рішення у дисциплінарній справі (щодо адвоката) зупиняє його дію.

Варто зазначити, що голова Комітету захисту прав адвокатів НААУ Євген Солодко розкритикував проєкт.

Зокрема, на його думку, скасування несумісності для державних службовців, суддів, працівників правоохоронних органів з адвокатською діяльністю – це безпрецедентне розмиття спеціального статусу адвоката і конституційного статусу адвокатури.

Не зрозумілими Солодку є запропоновані норми про те, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, без створення юридичної особи. Він зауважує, що в Україні існують три форми адвокатської діяльності – індивідуальна, адвокатське бюро, в якому адвокат є засновником, або адвокатське об’єднання, де два та більше адвокатів. І лише останні дві – є юридичними особами.

Зниження вимог до помічників є безвідповідальним ставленням до всієї професії, зазначає він.

Розкритикована також пропозиція включити Єдиний реєстр адвокатів входить до системи електронних публічних реєстрів, адже це – зазіхання на принципи самоврядності та незалежності адвокатури.

Пом’якшення підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності нівелює досить високі вимоги до адвоката поза його діяльністю. «Адвокат, аналогічно як і працівник правоохоронних органів, який незалежно «при погонах» чи на відпочинку – зобов’язаний вести себе достойно, адже неетична поведінка і першого, і другого дискредитує всіх представників професії. Це очевидні речі», – зазначив Солодко.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прокуратура України: камо грядеши? donum auctoris Прокуратура України: камо грядеши?
Історія прокуратури України віддзеркалює історію держави. Від перших паростків незалежності до конституційного офор...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика