НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Рада прийняла держбюджет-2019, Закон про кримінальні проступки і погодила єврокурс України, кадрові зміни в уряді, З’їзд адвокатів, новий антирейдерський законопроект Мін’юсту, Президент підписав Закони про ввезення авто з Європи

24.11.2018 / 09:00
1305
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Рада прийняла держбюджет-2019, Закон про кримінальні проступки і погодила єврокурс України, кадрові зміни в уряді, З’їзд адвокатів, новий антирейдерський законопроект Мін’юсту, Президент підписав Закони про ввезення авто з Європи

Рада прийняла державний бюджет України на 2019 рік

Верховна Рада 23 листопада о 06:00 прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Це найшвидше схвалення бюджету за часів незалежної України.

Законом визначено доходи на 2019 рік у сумі 1 026 млрд гривень і видатки у сумі 1 112 млрд гривень.

Документ встановлює у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.

Законом встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні;

у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 гривні.

Документом також встановлено, що у 2019 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 21%, для дітей – 85%, для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2019 році не може становити більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» у 2019 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

Парламент схвалив Закон про кримінальні проступки

Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Законом визначено принципи та критерії розмежування кримінальних проступків та злочинів та змінено класифікацію кримінальних правопорушень на кримінальні проступки, нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Законом «кримінальним проступком визначено діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі».

Внесеними змінами до статті 11 Кримінального кодексу визначення злочину трансформовано у визначення «кримінального правопорушення» (єдиного як для злочинів, так і для проступків) - «суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення».

У статті 12 Кримінального кодексу встановлено види кримінальних правопорушень (кримінальні проступки та злочини) та надано їм визначення.

«Закон про кримінальні проступки дозволить розслідувати нетяжкі злочини за спрощенню процедурою, що значно розвантажить слідчих. До прийняття цього законопроекту лише слідчі здійснювали досудове розслідування за всіма заявами та повідомленнями, в яких містяться відомості про кримінальні правопорушення.  Після введення поняття «кримінального проступку» та спрощеної процедури його розслідування слідчі зможуть сконцентруватися на розкритті тяжких та особливо тяжких злочинів», –розповів заступник Міністра внутрішніх справ Вадим Троян.

Так, кримінальний проступок є діянням (дією чи бездіяльністю), за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Водночас злочини поділяються залежно від строку покарання у вигляді позбавлення волі та розміру штрафу: тяжкі та особливо тяжкі.

Також законопроект вносить норму про керування транспортом у стані сп’яніння в Кримінальний кодекс, зробивши її кримінальним проступком (покарання - штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні - до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).

До кримінальних проступків пропонується віднести такі поширені злочини як некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами  без мети збуту, хуліганство тощо.

Проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі (службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції). Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені строки – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк у строк до одного місяця.

Якщо випадок невідкладний, дізнавач до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань матиме право оглянути місце події; відібрати пояснення; провести медичне освідування; отримати висновок спеціаліста  і зняти показання технічних приладів та технічних засобів; вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи. Процесуальні джерела доказів у провадженні про проступки, крім загальних, також пояснення осіб, результати медосвідування, висновок спеціаліста, показання приладів та технічних засобів. Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку зможуть затримати: до 72 годин - якщо особа чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти; на 24 години - якщо людина нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуючим.

Згідно з законопроектом, прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного - протягом 24 годин) або закрити кримінальне провадження, або повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має протягом 5 днів або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Закон набирає чинності 1 січня 2020 року.

Рада схвалила законопроект про євроатлантичний курс України

Верховна Рада прийняла Постанову «Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)».

Проект Постанови зареєстровано за № /9037/П1.

Раніше Конституційний  Суд України дав позитивний висновок щодо законопроекту і підтвердив його відповідність статтям 157 і 158 Конституції України.  

Зазначимо, Законом пропонується внести до Конституції України такі зміни:

– абзац п’ятий преамбули після слів «громадянської злагоди на землі України» доповнити словами «та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України»;

– пункт 5 частини першої статті 85 викласти в такій редакції: «визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору»;

– статтю 102 доповнити частиною третьою такого змісту: «Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору»;

– статтю 116 доповнити пунктом 11 такого змісту: «забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору»;

– пункт 14 розділу XV «Перехідні положення» виключити.

Верховна Рада призначила і звільнила Міністрів

Верховна Рада призначила Оксану Маркарову Міністром фінансів України. Маркарова виконує обов’язки Міністра фінансів України з 8 червня 2018 року. Зазначимо, 7 червня Верховна Рада звільнила з цієї посади Олександра Данилюка.

Також депутати призначили народного депутата Ірину Фріз Міністром України у справах ветеранів. Фріз очолювала у Раді підкомітет з питань безпеки державних інформаційних систем Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони та Постійну делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї НАТО.

Окрім того, Верховна Рада прийняла відставку Міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового. Кутовий був призначений на посаду 14 квітня 2016 року.

З’їзд адвокатів України відбудеться у лютому

З’їзд адвокатів України відбудеться у другій половині лютого 2019 року. Про це повідомила Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.

З’їзд має відбутися не пізніше 27 лютого 2019 року.

У грудні відбудеться засідання Ради адвокатів України, на якому будуть прийняті всі необхідні організаційні рішення про скликання з’їзду та конференцій адвокатів регіонів для обрання делегатів.

З’їзд адвокатів України є вищим національним органом адвокатського самоврядування, до складу якого входять обрані регіональними конференціями адвокатів делегати.

З’їзд адвокатів України скликається Радою адвокатів України не рідше одного разу на три роки. З’їзд скликається у шістдесятиденний строк за ініціативою Ради адвокатів України або на вимогу не менш як однієї десятої від загальної кількості адвокатів, включених до ЄРАУ, або не менш як однієї третини рад адвокатів регіонів.

Рада адвокатів України встановлює квоту представництва, порядок висування та обрання делегатів з’їзду адвокатів України, порядок проведення з’їзду адвокатів, складає порядок денний з’їзду адвокатів України, забезпечує скликання та проведення з’їзду адвокатів України і забезпечує виконання рішень з’їзду адвокатів України.

Міністерство юстиції напрацювало новий антирейдерський законопроект

Міністерство юстиції напрацював низку антирейдерських законодавчих ініціатив. Про це повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

Новації закону покликані значно знизити ризики рейдерських захоплень підприємств. Головною з них є позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.

«На жаль, доводиться констатувати, що саме на реєстраторів комунальних підприємств надходить 90% скарг про порушення майнових прав українців. Тому ми вирішили прибрати зі списку суб’єктів реєстрації державні та комунальні підприємства. Більше того, державні підприємства зможуть проводити реєстраційні дії виключно на підставі документів з електронним підписом», – наголосив Міністр юстиції.

Також серед новацій – запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації державних реєстраторів, ліквідація кадрового дефіциту в державних нотаріальних конторах у віддалених регіонах країни та захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи.

«У випадку відчуження частки у товаристві запроваджується обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір за допомогою нотаріального посвідчення договору або за допомогою електронного підпису. У випадку наявності такого нотаріального посвідчення, нотаріус відразу проводить реєстраційну дію», – підкреслив Павло Петренко.

Разом з тим, зауважив він, документ передбачає запровадження низки соціальних гарантій під час сплати вартості нотаріальних послуг. Прибирається сірий «псевдоподаток» в 1%, який десятиріччями стягували приватні нотаріуси з українського бізнесу і українських громадян, не маючи на це жодних підстав та не спрямовуючи його до державного бюджету в результаті.

Паралельно під час проведення нотаріальних дій будуть встановлені соціальні пільги в розмірі 50% державного мита для незахищених верств населення: осіб з інвалідністю, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт тощо.

Законопроект передбачає, що консультанти державних нотаріусів, співробітники територіальних управлінь юстиції, до повноважень яких належить контроль у сфері нотаріату, представники органів місцевого самоврядування, що здійснюють нотаріальні дії, зможуть за спрощеною процедурою отримати свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю за умови роботи у віддалених районах не менше 3х років за направленям Мін'юсту. Таким чином може бути вирішене питання кадрового дефіциту на місцях.

Окрім цього, законопроект запроваджує норму, за якою власник землі чи корпоративних прав може внести до реєстру інформацію про те, що усі його дії й підписи мають бути нотаріально завіреними.

Також у законопроекті йдеться про захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи. Тобто у випадку відчуження частки у ТОВ – обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір: або за допомогою нотаріального посвідчення договору, або за допомогою електронного підпису.

Президент підписав Закони про ввезення автомобілів з єврономерами в Україну

Президент України Петро Порошенко підписав Закони України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» і «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».

«Підписав закони №8487 та №8488, які легалізують ввезені з порушенням митного та податкового законодавства автомобілі з європейськими номерами. Всі кошти від цього, від першої й до останньої гривні, підуть до Пенсійного фонду», – написав Президент у своєму «Твіттері».

Перший законодавчий акт, зокрема, запроваджує нову модель оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів. Другий – збільшує штрафи за порушення правил ввезення автомобілів до України.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прокуратура України: камо грядеши? donum auctoris Прокуратура України: камо грядеши?
Історія прокуратури України віддзеркалює історію держави. Від перших паростків незалежності до конституційного офор...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика