НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Рада розглядає земельний законопроєкт, нове рішення і нова справа КСУ, законопроєкт про замороження збільшення зарплати суддів відхилено, запропоновано зміни до КПК щодо справ за участі неповнолітніх

22.02.2020 / 09:00
343
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Рада розглядає земельний законопроєкт, нове рішення і нова справа КСУ, законопроєкт про замороження збільшення зарплати суддів відхилено, запропоновано зміни до КПК щодо справ за участі неповнолітніх

Народні депутати розглянули понад третину правок до земельного законопроєкту

18-21 лютого 2020 року народні депутати продовжили розгляд правок до законопроєкту №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Народні депутати, зокрема, розглянули правки щодо:

заборони відчуження права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення забороняється упродовж трьох років з дня набуття права власності на таку земельну ділянку, крім випадків набуття права власності в порядку спадкування та передбачених законом випадків примусового відчуження права власності на земельні ділянки;

заборони внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств, передачу у власність шляхом продажу до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення;

недопущення до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення та проведення інвентаризації земель відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

визнання недійсними угоди, які були укладені під час дії заборони на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення та до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення;

заборони внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств, передачі у власність шляхом продажу земель сільськогосподарського призначення.

За результатами голосування жодна з правок не була прийнята.

Загалом народні депутати розглянули 1506 правок з 4018-и законопроекту.

Додамо, законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення передбачає скасування земельного мораторію в Україні з жовтня 2020 року.

Проєкт дозволяє громадянам України й українським компаніям без іноземних бенефіціарів купувати до 10 тис. гектарів землі в одні руки. Купівлю дозволено тільки через безготівковий розрахунок і за умови підтвердження законності походження коштів.

Нагадаємо, законопроєкт було схвалено за основу 13 листопада 2019 року.

Оприлюднено рішення КСУ у справі про Верховний Суд України

18 лютого 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ.

Суб’єкт права на конституційне подання обстоював позицію, що Верховна Рада України, закріпивши на законодавчому рівні порядок припинення діяльності та ліквідації Верховного Суду України, вийшла за межі повноважень, визначених у Конституції України.

За наслідками розгляду зазначеного подання Конституційний Суд України визнав конституційними положення: пунктів 4 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 («утворюється Верховний Суд у порядку та у складі, що визначені цим Законом; призначаються судді Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону»);

8 («день початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, визначається рішенням його Пленуму, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті «Голос України»), 9 («Верховний Суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше шістдесяти п’яти суддів Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону»),

11 («не пізніше ніж через п’ять днів з дня призначення шістдесят п’ятого судді Верховного Суду, за принципом рівного представництва від кожного касаційного суду створюється організаційний комітет, який скликає Пленум Верховного Суду в тридцятиденний строк»),

13 («проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом»),

17 («повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом»).

Водночас Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України положення пунктів 7 («та ліквідуються» в частині Верховного Суду України), 14 («судді Верховного Суду України») та 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402.

Конституційний Суд закрив провадження у справі в частині перевірки на відповідність Конституції України положень пунктів 20 (невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим цим законом) та 22, 23 (втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України) розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402.

КСУ рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обовʼязковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Конституційний Суд розпочав розгляд справи за поданням омбудсмена

17 лютого 2020 року Велика палата Конституційного Суду України розпочала розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Про це повідомив сайт КСУ.

Cуддя-доповідач у справі Сергій Сас повідомив, що суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України положення статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ (далі – Закон № 889), частини сьомої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493–ІІІ зі змінами (далі – Закон № 2493).

За його словами, оскаржувані положення Закону № 889 передбачають, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (стаття 90). Аналогічне положення закріплено в частині сьомій статті 21 Закону № 2493 щодо посадових осіб місцевого самоврядування.

Водночас відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723–XII зі змінами, крім статті 37, що застосовується до державних службовців, які мали необхідний стаж держслужби на день набрання чинності Закону № 889, відтак можуть отримати пенсію на попередніх умовах.

Таким чином, на переконання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, оспорюваними положеннями змінено умови пенсійного забезпечення державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, а також не передбачено право на перерахунок (індексацію) їх пенсій.

Сергій Сас повідомив, що до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також низки наукових установ та закладів вищої освіти направлено запити з проханням надати юридичні висновки щодо порушених у конституційному поданні питань.

Велика палата Конституційного Суду України дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини пленарного засідання.

У Раді відхилили законопроєкт про замороження підвищення посадових окладів суддів

Законопроєкт про замороження підвищення розміру базового окладу суддів відхилено Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики. Про це повідомила пресслужба Державної судової адміністрації України.

Мова йде про урядовий проєкт Закону № 2670 «Про внесення зміни до пункту 24 розділу ХІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зазначений законопроєкт відомий у суддівському середовищі як законопроект, яким пропонується заморозити з відтермінуванням на рік підвищення розміру базового окладу для суддів місцевих загальних, апеляційних та вищих спеціалізованих судів, а також врегулювати ситуацію з виплатою заробітної плати працівникам апарату судів.

Голова ДСА України Зеновій Холоднюк пояснив, що положення проєкту суперечать Конституції України, і ДСА України вже здійснила виплати підвищеної суддівської винагороди суддям зазначених судів за січень 2020 року. Тому зворотній процес є неможливим.

З його позицією погодились представники Уряду, які зазначили, що не будуть наполягати на його прийнятті.

Щодо ситуації з виплатою заробітної плати працівникам апарату судів, то державний секретар Міністерства фінансів України Костянтин Ващенко озвучив позицію відомства і зазначив, що проблема з виплатою зарплати працівникам апарату судів не є критичною.

«Ми вважаємо, що до 23 лютого 2020 року Міністерству фінансів України потрібно вжити всіх необхідних заходів для того, щоб знайти фінансові ресурси для виплати заробітної плати працівникам апарату судів. Якщо цього зроблено не буде, то за лютий-березень платити зарплату працівникам судів буде нічим», – водночас заявив Холоднюк.

Члени комітету рекомендували Мінфіну розглянути можливість внесення цього питання у законопроєкт, яким готуються зміни до бюджету, що дозволить певним чином врегулювати проблему із виплатою заробітної плати працівникам судів.

До КПК хочуть внести зміни щодо розгляду справ з неповнолітніми

12 лютого 2020 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 3061 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій захисту прав неповнолітніх у кримінальному провадженні)».

Законопроєктом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення гарантій захисту прав неповнолітнього у кримінальному провадженні.

Зокрема, пропонується визначити процесуальний статус у кримінальному провадженні особи, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння;

Пропонується, аби закритий судовий розгляд за участю неповнолітніх відбувався лише у закритому режимі, а відкрите судове засідання проводилося виключно за клопотанням сторін.

Також передбачено можливість застосування для неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності, заходів, альтернативних поміщенню їх у приймальник-розподільник.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на довіру donum auctoris Право на довіру
Висловлення недовіри Генеральному прокурору парламентом, як інститут відповідальності, свідчить про залежність очіл...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Березень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
24 25 26 27 28 29 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13
13.03.2020 08:00:00 - ІІІ Судовий форум
14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
13.03.2020 08:00:00 - ІІІ Судовий форум
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика