НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: розгляд КСУ справи про розпуск Ради, Прем’єр-міністр залишається на посаді, президентський законопроект про імпічмент, концепція розвитку юридичної освіти, бунт в одеській виправній колонії

01.06.2019 / 09:00
487
+A
-a

Найголовніше за тиждень: розгляд КСУ справи про розпуск Ради, Прем’єр-міністр залишається на посаді, президентський законопроект про імпічмент, концепція розвитку юридичної освіти, бунт в одеській виправній колонії

КСУ розпочне розгляд справи про розпуск Ради 4 червня

4 червня 2019 року Конституційний Суд України розпочне розгляд справи про конституційність Указу Президента України Володимира Зеленського «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Про це йдеться у порядку денному КСУ.

КСУ визначить форму конституційного провадження у цій справі.

Зазначимо, 62 народних депутати України звернулися до Конституційного суду щодо конституційності Указу Президента України про розпуск парламенту

Неконституційним цей Указ називають, серед інших, голова ВРУ Андрій Парубійі правники-експерти. Згідно з інформацією столичних ЗМІ, цієї версії притримується і більшість суддів КСУ.

Нагадаємо, 23 травня 2019 року в «Урядовому кур’єрі» було опубліковано Указ Президента України Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України восьмого скликання і призначення позачергових виборів на 21 липня. Президент пояснює своє рішенням тим, що у парламенті з 2016 року фактично не існує коаліції.

Додамо, відповідно до частини 7 статті 83 Конституції України протягом одного місяця від дня припинення діяльності коаліції має бути сформована нова. В іншому випадку парламент може бути розпущений Президентом.

Водночас стаття 90 Конституції України передбачає, що повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

Прем’єр-міністр України залишається на посаді

Верховна Рада не підтримала відставку Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

За відставку голоси віддали лише 97 народних депутатів, проти висловилося 63 обранців, а ще 50 утримались.

Нагадаємо, заяву про відставку Гройсман подав до парламенту 22 травня. «Під час своєї інавгураційної промови він (Президент Володимир Зеленський) сказав, що уряд має скласти свої повноваження. Я думаю, що ви всі розумієте, що уряд складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України, а не перед новообраним Президентом. Разом з тим, я прийняв для себе рішення подати у відставку», – зазначив керівник уряду.

Зазначимо, Прем’єр-міністр України має право заявити Верховній Раді України про свою відставку. Його відставка спричиняє відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України формує новий склад Уряду.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи нового Уряду.

Додамо, кандидатуру для призначення на посаду керівника Уряду вносить Президент України за пропозицією коаліції або депутатської фракції, до складу якої входить більшість нардепів.

До Ради внесено законопроект про імпічмент президента

29 травня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано проект Закону № 10340 «Про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент)».

Законопроект вніс Президент України Володимир Зеленський.

Проект передбачає, що процедура імпічменту ініціюватиметься більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Створюватиметься спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входитимуть народні депутати України (з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій та груп), спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Комісія готуватиме висновки і пропозиції щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.

Захист прав, свобод і законних інтересів глави держави у процедурі імпічменту забезпечуватимуть захисники Президента України.

Пленарне засідання Верховної Ради України, на якому розглядатимуться вказані висновки і пропозиції, буде відкритим (за винятком випадків, коли висновки і пропозиції або додані до них матеріали міститимуть інформацію, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю).

Після прийняття Верховною Радою України рішення про звинувачення Президента України Верховна Рада України звертатиметься до Конституційного Суду України (для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту) та Верховного Суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину).

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту прийматиметься лише у разі, якщо висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду засвідчать дотримання вимог Конституції та законів України.

Відповідне рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосує не менш як три чверті народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Цікаво, що Зеленський пропонує, аби у разі неприйняття Верховною Радою постанови про імпічмент, головуючий від імені парламенту вибачиться перед Президентом України.

Зазначимо, процедура імпічменту зараз прописана у Конституції України та Законі про регламент роботи Верховної Ради України.

Зокрема, стаття 111 Конституції передбачає, що Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Як і у пропозиціях Президента, передбачено створення спеціальної тимчасової слідчої комісії та отримання висновків КСУ та Верховного Суду.

Варто нагадати, 25 квітня 2019 року Верховна Рада прийняла за основу проект Закону № 1098 «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України». До проекту внесено 1633 поправок.

Окрім того, у Раду внесли законопроект № 10339 про спеціальну тимчасову слідчу комісії ВРУ з проведення розслідування вчинення Президентом державної зради або іншого злочину.

У Південній виправній колонії бунтували в’язні

27 травня у Південній виправній колонії № 51 для чоловіків (Одеса) стався бунт ув’язнених та пожежа у господарському приміщенні пенітенціарної установи.

Заручниками бунтарів стали три медпрацівники та три охоронці, які перебували в локальних зонах колонії. Водночас постраждали 13 працівників виправних колоній №51 та №14, що були задіяні у нормалізації ситуації, трьох з них госпіталізували. Загиблих унаслідок події немає.

Пізніше самі ув’язнені виклали відео бунту в Інтернет. На одному з відео вони звинувачують правоохоронців у жорстокому поводженні з ними та розповідають про жахливі умови перебування у колонії.

У відповідь заступник міністра юстиції Денис Чернишов зазначив, що умови справді недосконалі, але відомство «докладає титанічних зусиль» для збільшення фінансування системи. За його словами, бунтарі зруйнували лазню та крамницю.

Начальник Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань і пробації Міністерства юстиції Олександр Малахов підтвердив, що заворушення у колонії розпочалися після рішення про етапування кількох засуджених «авторитетів» до інших виправних установ. За інформацією ЗМІ, ініціаторами заворушення стало 4 осіб, які отримали травми під час бунту.

Малахов додав, що саму колонію закриють «на консервацію». Деякі споруди зазнали пошкоджень від вогню і зараз непридатні для експлуатації. Засуджених протягом найближчих місяців буде переведено до інших установ.

Варто додати, що про серйозні порушення у роботі колонії ще громадські монітори заявили ще у жовтні 2018 року. Вони, серед іншого, звернули увагу на жахливий стан медичної частини. Також були зафіксовані проблеми у карцерах та камерах. Зокрема, приміщення недостатньо освітлені, існують проблеми з вентиляцією та температурним контролем, через що в камерах холодно. У жахливому стані та потребують ремонту каналізація та санвузли.

За фактом службової недбалості працівників колонії слідчі теруправління Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування.

«За попередньою інформацією, причиною бунту стали неналежні умови утримання засуджених та жахлива якість продуктів харчування. Про це неодноразово повідомлялось адміністрації колонії, проте жодної реакції для покращення їх проживання утримувані не побачили. Такі дії призвели до того, що на території колонії відбувся бунт засуджених у результаті якого розпочалася пожежа. Вогнем було пошкоджено будівлю установи виконання покарань, пожежну техніку та інше майно», – заявили у ДБР.

Відтак у діях працівників установи та інших працівників правоохоронних органів слідчі Бюро вбачають ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (Службова недбалість).

Оприлюднено новий проект розвитку юридичної освіти

Міністерство освіти і науки України оприлюднило для громадського обговорення доопрацьований проект Концепції реформування юридичної освіти, мета якої – створення умов для модернізації змісту юридичної освіти.

Проект напрацьовано разом з Міністерством юстиції України. До роботи над проектом Концепції також були залучені представники закладів вищої освіти, громадських організацій, а також експерти міжнародних програм з реформування юридичної освіти в Україні.

Проект передбачає, що вища юридична освіта – вища освіта, здобута за спеціальностями «Право» і «Міжнародне право».

Правник – особа, яка завершила навчання в правничій школі та успішно пройшла атестацію випускників, включаючи складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня магістра права

Той, хто хоче здобути юридичну освіту, на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання із чотирьох предметів (українська мова і література, історія України, математика та іноземна мова), вступає на освітню програму підготовки бакалавра за галуззю знань 08 «Право».

Для вступу конкурсний бал має становити не менше 150.

«Нормативні програмні результати навчання та компетентності забезпечуються дисциплінами навчальної програми в обсязі 180 кредитів ЄКТС. Решта 60 кредитів ЄКТС визначаються закладом вищої освіти та можуть бути спрямовані на спеціалізацію, зокрема – для продовження освіти за спеціальностями 081 «Право» або 082 «Міжнародне право»», – йдеться у документі.

Вступ на навчання на магістерському рівні здійснюється за результатами єдиного фахового вступного випробування та єдиного вступного іспиту з іноземної мови.

Випускники правничих шкіл повинні володіти достатнім обсягом практичних навичок, який дозволить їм ефективно здійснювати професійну діяльність. До навчальних планів правничих шкіл включаються дисципліни, які формують такі навички, причому їх обсяг має поступово збільшуватися.

Освітні програми та навчальні плани мають розроблятися з залученням представників правничих спільнот та повинні відображати процеси та тенденції, що мають місце в правозастосуванні, а саме використання та огляд рішень національних та міжнародних судів, зокрема, практики Європейського суду з прав людини, її включення в освітній процес відповідно до рекомендацій Ради Європи.

Освітні програми з підготовки правників мають передбачати поглиблене вивчення іноземних мов, зокрема офіційних мов Ради Європи.

Обов’язковою складовою освітнього процесу підготовки здобувачів вищої юридичної освіти є практична підготовка. Для виконання цього ключового завдання обсяг практичної підготовки має складати не менше 30 кредитів ЄКТС.

Зауваження та пропозиції до проекту Концепції можна надсилати до 7 червня 2019 року на електронну адресу: pyzhov@mon.gov.ua».

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика