НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: скасування депутатської недоторканості, Верховна Рада розглядає зміни до Конституції, Антикорупційний суд розпочав роботу, рішення КСУ про права працівників-контрактників, реформа прокуратури і судового устрою

07.09.2019 / 09:00
543
+A
-a

Найголовніше за тиждень: скасування депутатської недоторканості, Верховна Рада розглядає зміни до Конституції, Антикорупційний суд розпочав роботу, рішення КСУ про права працівників-контрактників, реформа прокуратури і судового устрою

Верховна Рада схвалила Закон про депутатську недоторканість

Верховна Рада 373-ма голосами схвалила Закон України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» (проект № 7203).

Закон вилучає два абзаци зі статті 80 Конституції України, які обумовлюють недоторканність народних депутатів України: «Народним депутатам гарантується депутатська недоторканість» і «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».

Нова редакція цієї статті Конституції ухвалена у такому вигляді: «Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Зазначимо, проєкт подав до Ради 30 серпня 2019 року президент України Володимир Зеленський, відзначивши як невідкладний. Його ініціатором був попередник Зеленського Петро Порошенко. Конституційний суд України 19 червня 2018 року визнав законопроєкт Закону конституційним.

2 вересня 2019 року парламентський Комітет з питань правової політики схвалив його.

Нормативно-правовий акт набуде чинності з 1 січня 2020 року.

Водночас на думку низки експертів, закон може бути оскаржено у Конституційному Суді України через порушення регламенту Верховної Ради. Озвучують три підстави для цього. По-перше, під питанням чи можна було перереєстровувати законопроєкт Порошенка.

Друга підстава – голосувати за зміни до Конституції можна лише на чергових сесіях. Чергові сесії – це ті, які відкриваються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. Їх запровадили, аби гарантувати, що для належного обговорення законопроєкту буде виділено достатньо часу. Перша сесія з голосування за зняття депутатської недоторканості відбулася 29 серпня, а друга – вже 3 вересня.

І третя причина – висновок профільного парламентського комітету перед остаточним голосуванням був проголосований у міжсесійний період. А комітети не можуть засідати між сесіями.

Верховна Рада надіслала до КСУ сім законопроєктів

Верховна Рада України включила до порядку денного другої сесії і надіслала до Конституційного Суду для отримання висновку сім законопроєктів, що вносять зміни до Конституції України. Зазначимо, усі проєкти ініційовані президентом України Володимиром Зеленським.

Проєкт Закону № 1013 передбачає скасування адвокатської монополії на представництво українців у судах. Пропонується норму про те, що «виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення» замінити на таку норму: «виключно адвокат здійснює захист особи від кримінального обвинувачення». Законопроєкт змінює частину 3 і вилучає частину 4 статті 131-2 Конституції України.

У НААУ вже закликали не схвалювати законопроєкт і провести з цього питання широку дискусію зі залученням громадськості.

Проєкт Закону № 1014 про внесення змін до статті 106 Конституції України передбачає, що президент отримує повноваження утворювати незалежні регуляторні органи і Національне антикорупційне бюро України.

Також, відповідно до змін, президент може призначати на посади та звільняти з посад директора Антикорупційного бюро і директора Державного бюро розслідувань, а також членів регуляторних органів.

Проєкт Закону № 1015 передбачає зміни до статті 93 Конституції України щодо законодавчої ініціативи народу. Законопроєктом пропонується доповнити перелік суб’єктів права законодавчої ініціативи, таким суб’єктом, як народ. Яким чином народ буде реалізовувати це право, буде прописано в окремому законі.

Проєкт Закону № 1016 вносить зміни до статей 85 та 101 Конституції України щодо уповноважених Верховної Ради України. Автори проєкту зазначають, що одна посадова особа – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, на яку на сьогодні покладена ця функція, не може ефективно виконувати належні їй повноваження.

Тому пропонується закріпити нове повноваження парламенту – призначення на посади та звільнення з посад уповноважених Верховної Ради України за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах.

Проєкт Закону № 1017 передбачає поправки до статей 76 та 77 Конституції. Законопроектом пропонується зменшити склад народних депутатів України до 300. Окрім того, запропоновано запровадити такий виборчий ценз, як володіння державною мовою.

Передбачено закріпити пропорційну виборчу систему на парламентських виборах. Яку саме –не уточнено.

Проєкт Закону № 1027 вносить зміни до статті 81 Конституції щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України.

Додано нові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України.

Це: оголошення депутат померлим, встановлення судом факту неособистого голосування народним депутатом України у Верховній Раді України (замість іншого народного депутата або надання можливості проголосувати замість нього іншому народному депутату) і відсутність його без поважних причин на третині пленарних засідань та/або засідань парламентського комітету, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії.

Проєкт Закону № 1028 передбачає зміни до статті 85 Конституції: пропонується прописати норму, яка дозволить Верховній Раді у межах державного бюджету створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Нагадаємо, порядок внесення змін до Конституції України передбачає отримання позитивного висновку Конституційного Суду України на відповідність законопроєкту статтям 157 і 158 Основного закону.

Після цього у першому читанні законопроєкт має бути схвалений простою більшістю (226 народних депутатів), а на наступній черговій сесії за ініціативу мають віддати голоси щонайменше 300 нардепів. 

Варто зазначити, що у Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про звернення депутатів до Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської Комісії) щодо надання висновків до ініційованих конституційних змін.

Розпочав роботу Вищий антикорупційний суд

5 вересня 2019 року розпочав роботу Вищий антикорупційний суд, утворений у межах судової реформи 2016 року.

Варто зауважити, що створення Антикорсуду суду було однією з головних вимог Міжнародного валютного фонду. Участь у відборі суддів брала Громадська рада міжнародних експертів, яку очолив британець сер Ентоні Хупер.

11 квітня 2019 року президент України Петро Порошенко підписав два укази про призначення перших 38-ох антикорупційних суддів: 27 суддів першої інстанції і 11 суддів апеляційної палати.

Головою суду обрано Олену Танасевич, яка керуватиме судовою інституцією три роки, а Апеляційну палату ВАС очолила Даниїла Чорненька.

В Антикорсуді обрано 6 слідчих суддів, у ВАС працюватиме 7 колегій, в Апеляційній палаті – 4.

Суд отримав приміщення за адресою проспект Перемоги, 41, поруч з Антикорупційним бюро і САП. У приміщенні наразі триває капітальний ремонт. Наразі суддів розташувалися за адресами вул. Хрещатик, 42, А, та пров.Хрестовий,4А.

Антикорсуд є судом з всеукраїнською юрисдикцією. ВАС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Іншими словами, ВАС має розглядати усі корупційні справи, розслідування яких розпочали правоохоронці – від справ дрібних чиновників до високопосадовців. Згідно з різними підрахунками, до суду можуть передати від 3 до 3,5 тисяч справ. Водночас лише у 190 з них досудове розслідування закінчувало Національне антикорупційне бюро під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (тобто справи вищих чиновників). На думку антикорупційників, така ситуація може «паралізувати» роботу суду.

Зазначимо, 29 серпня 2019 року президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт № 1025, який має вирішити цю проблему. Він пропонує, аби ВАС розглядав лише справи, розслідування яких почалося з дня запуску Антикорсуду і справи, розслідування яких розпочало і зараз розслідує НАБУ.

Також передбачено, що до Антикорсуду передаються усі кримінальні провадження, розслідування у яких завершено прокурорами САП і судовий розгляд яких не завершено до дня початку роботи ВАС.

КСУ виніс рішення у справі про права працівників-контрактників

Конституційний Суд України ухвалив рішення справі за конституційною скаргою Жабо Тетяни Максимівни щодо конституційності положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України.

КСУ визнав такими, що відповідають Конституції України положення частини третьої статті 40 Кодексу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 40 Кодексу працівникові надаються гарантії захисту від звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні), а також у період перебування працівника у відпустці. Тобто законодавство не допускає звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності та відпустки.

КСУ зазначив, що істотними умовами укладення контракту є передбачення строку його дії, підстав його припинення чи розірвання. Таким чином, контракт укладається на строк, який встановлюється за погодженням сторін та містить чітке зазначення, коли розпочинається строк дії контракту та коли він закінчується.

Проте наведене не може бути підставою для незастосування до працівників, які працюють відповідно до укладеного контракту, положень частини третьої статті 40 Кодексу, і такі працівники не можуть бути звільнені в день тимчасової непрацездатності або в період перебування у відпустці, оскільки це зумовить нерівність та дискримінацію цієї категорії працівників, ускладнить їх становище та знизить реальність гарантій трудових прав громадян, встановлених Конституцією і законами України.

Суд зазначає, що не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об’єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів.

Положеннями частини третьої статті 40 Кодексу закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.

КСУ дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 Кодексу є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини та не суперечать Конституції України.

Президент України ініціює реформу прокуратури

У Верховній Раді зареєстровано президентський законопроєкт № 1032 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Законопроектом вносяться зміни, зокрема, до Закону України «Про прокуратуру».

Пропонується замість чинної структури органів прокуратури створити після проведення атестації прокурорів таку нову структуру: Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури.

Генеральному прокурору надається право ліквідовувати та реорганізовувати окружні та обласні прокуратури.

Проєкт передбачає ліквідацію військових прокуратур. Зазначимо, ветерани військової прокуратури та військової юстиції виступили проти цієї ініціативи і звернулися з відкритим листом до керівництва держави та Генерального прокурора.

Проєкт Закону зменшує кількість працівників органів прокуратури на третину: з 15 000 до 10 000 осіб.

Генпрокурор зможе, серед іншого затверджувати систему оцінювання якості роботи прокурорів, регулювати навантаження на прокурорів, порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду.

Усі кандидати із вищою юридичною освітою та стажем роботи у сфері права зможуть брати участь у відборі на заміщення посад в усіх органах прокуратури.

Національну академію прокуратури України перетворять на Тренінговий центр прокурорів України.

Базовий оклад прокурора зросте з 12 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Водночас встановлюється обмеження в розмірі 25% для максимального розміру премії прокурора за результатами календарного року, яка нараховується виключно відповідно до оцінки роботи прокурора.

Прокурори усіх рівнів можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому «Прикінцевими і перехідними положеннями» цього Закону.

Атестація не поширюється на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Особи, які не займали посаду прокурора на момент набуття чинності Законом, мають право, за умови наявності вищої юридичної освіти та стажу роботи у сфері права, взяти участь у відкритому конкурсі на вакантні посади прокурора.

Тимчасово, до 01 вересня 2021 року, зупиняються повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Нагадаємо, Верховна Рада схвалила 30 серпня 2019 року призначення Руслана Рябошапки на посаду Генпрокурора, пізніше відповідний Указ підписав Президент України Володимир Зеленський.

2 вересня Рябошапка підписав наказ про звільнення з посади заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора Анатолія Матіоса. 

Президент вніс до Ради законопроєкт про зміни у судовому устрої

У Верховній Раді зареєстровано президентський проєкт Закону № 1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Проектом, відзначеним як невідкладний, вноситься низка суттєвих змін до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про очищення влади» та «Про Вищу раду правосуддя».

Законопроєкт вносить зміни у роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Зокрема, планується запровадити новий порядок формування ВККСУ. Так, 12 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначатиме Вища рада правосуддя за результатами конкурсу. До конкурсної комісії входитимуть, зокрема, три члени Ради суддів України і троє міжнародних експертів.

Також законопроектом передбачається створення Комісії з питань доброчесності та етики, яка контролюватиме дотримання членами Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України «високих критеріїв доброчесності та професійної етики».

Змінюється розмір винагороду члена Вищої ради правосуддя. Передбачається, що розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5. Розмір винагороди члена ВРП, який є суддею, дорівнює сумі його суддівської винагороди, якщо така сума перевищує розмір посадового окладу судді ВС з коефіцієнтом 1,5.

Для відкриття дисциплінарної справи тепер буде достатньо повідомлення про проступок від будь-якої особи, навіть аноніма.

Виключається норма, що Дисциплінарна палата обговорює результати розгляду дисциплінарної справи в нарадчій кімнаті.

Запропонованими змінами запроваджуються дуже короткі процедурні строки для окремих етапів дисциплінарного провадження (триденний строк для надсилання копії рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення, десятиденний строк на подачу скарги на рішення Дисциплінарної палати з дня його ухвалення тощо).

Серед іншого, пропонується визначити, що суддівська винагорода встановлюється за єдиними правилами для всіх суддів незалежно від умов проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

Законопроєкт пропонує поширити люстрацію на осіб, які обіймали сукупно не менше одного року у період з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року посаду (посади) Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, їх заступників.

Окрім того, законопроєкт виключає норму, яка передбачає, що зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Законопроєкт зменшує кількість суддів Верховного Суду з 200 до 100 (стаття 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Варто додати, що Вища рада правосуддя вже оприлюднила консультативний висновок щодо законопроєкту.

 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прокуратура України: камо грядеши? donum auctoris Прокуратура України: камо грядеши?
Історія прокуратури України віддзеркалює історію держави. Від перших паростків незалежності до конституційного офор...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика