НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: схвалено Закон про мову, опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства і Закон про кримінальні проступки, КСУ схвалив перше рішення у справі за конституційними скаргами, кадрові призначення у Нацполіції

27.04.2019 / 09:00
1081
+A
-a

Найголовніше за тиждень: схвалено Закон про мову, опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства і Закон про кримінальні проступки, КСУ схвалив перше рішення у справі за конституційними скаргами, кадрові призначення у Нацполіції

Верховна Рада схвалила Закон про державну українську мову

Верховна Рада схвалила 25 квітня 2019 року Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д).

Законодавчий акт підтримали 278 народних депутатів.

Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави».

Закон серед іншого передбачає обов’язковість використання української мови у публічному просторі, державному і комунальному секторах, транспорті, закладах харчування, у медичній сфері, в освіті, театральних виставах, дубляжах кіно, на телебаченні, в Інтернеті, друкованих ЗМІ.

Понад 50% назв друкованих ЗМІ має бути українською мовою, веб-сторінки мають автоматично завантажуватися українською мовою. Українська версія сайтів має бути за обсягом не меншою, аніж іноземна.

Водночас вимога не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди.

Українську мову повинні обв’язково знати, серед інших: державні службовці; депутати всіх рівнів; особи начальницького (середнього і вищого), рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів; посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання; судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі; члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; члени Вищої ради правосуддя; адвокати та нотаріуси.

Порушення мовного законодавства каратиметься штрафами – відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для чиновників та державних службовців передбачені штрафи у розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 6800 грн), працівників у сфері культури та освіти – від 200 до 300 мінімумів (до 5100 грн), а для журналістів – від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів (до 8500 грн).

Закон встановлює, що Кабінет Міністрів України затверджує Державну програму сприяння опануванню державної мови. Держава організовуватиме курси української мови для дорослих та забезпечуватиме можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Особи, які захочуть набути громадянство України, складатимуть іспит на рівень володіння державною мовою. Шкала мовних навичок така: початковий рівень А, середній рівень В та рівень вільного володіння мовою С.

Вимоги до іспиту визначатиме Національна комісія зі стандартів державної мови. До Нацкомісії входитиме 9 членів, яких призначатиме та звільнятиме Кабмін. Серед інших повноважень Комісії є затвердження правопису української мови та змін до нього, української термінології та стандартів транскрибування і транслітерації.

Військовослужбовці, у тому числі іноземці та особи без громадянства, мають право на набуття громадянства України без іспиту. Однак вони зобов’язані опанувати державну мову упродовж одного року.

Також запроваджується посада Уповноваженого із захисту державної мови. Цей чиновник серед іншого розглядатиме скарги на недотримання вимог законодавства про державну мову та штрафуватиме порушників.

У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Переважна більшість норм Закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України».

Нагадаємо, законопроект у першому читанні депутати схвалили 4 жовтня 2018 року. Розгляд у другому читанні розпочався 28 лютого 2019 року. Загалом до проекту Закону було подано понад 2000 правок.

Зазначимо, прийняття Закону активно підтримувала громадськість. Водночас до Верховної Ради України надійшло чотири постанови про скасування Закону, які депутати розглянуть на наступному пленарному засіданні 14 травня 2019 року.

Закон про кримінальні проступки опубліковано

24 квітня 2019 року у «Голосі України» опубліковано текст Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», підписаний Президентом України Петром Порошенком 19 квітня 2019 року.

Законом змінено класифікацію кримінальних правопорушень на кримінальні проступки, нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Кримінальним проступком визначено діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

До кримінальних проступків віднесено такі поширені злочини як некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами  без мети збуту, хуліганство тощо.

Також законопроект вносить норму про керування транспортом у стані сп’яніння в Кримінальний кодекс, зробивши її кримінальним проступком (покарання - штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні - до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).

Проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі (службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції). Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені строки – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк у строк до одного місяця.

Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року, крім пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення».

Ним передбачено, що Кабінет Міністрів України має протягом 3 місяців з дня опублікування законодавчого акту внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом і привести у відповідність свої нормативно-правові акти.

Кодекс України з процедур банкрутства набув чинності

21 квітня 2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Положення, що визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Кодексом.

Кодекс викладено у чотирьох книгах: загальна частина, арбітражний керуючий, банкрутство юридичних осіб, відновлення платоспроможності фізичної особи.

Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Також Кодекс вирішує питання неплатоспроможності позичальників – фізичних осіб, які до цього часу не мали можливості ініціювати та пройти процедуру банкрутства. Відтепер позичальник, який потрапив у скрутне матеріальне становище, може офіційно ініціювати своє банкрутство. Важливо, що стати ініціатором позову про банкрутство може тільки сам позичальник, а не кредитор.

Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме:

1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;

2) сплати аліментів;

3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов'язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.

Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.

У разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вноситься відповідний запис.

КСУ схвалив перше рішення у справі за конституційними скаргами

Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Скрипки Анатолія Володимировича та Бобиря Олексія Яковича щодо конституційності положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами. Про це інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

Згідно з частиною третьою статті 59 Закону особам, зокрема тим, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб – з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Конституційний Суд України наголошує, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

«Отже, військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов’язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності», – підкреслюється у Рішенні Суду.

Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Призначено нових керівників поліції Харківської та Одеської областей

24 квітня перший заступник Міністра внутрішніх справ Сергій Яровий та голова Нацполіції Сергій Князєв представили нового керівника Головного управління поліції в Одеській області.

Управління очолив Олег Бех, який працює в органах внутрішніх справ з 1996 року. 20 вересня 2017 року Олег Бех був призначений начальником Головного управління в Харківській області. За службу Бех отримав звання генерала поліції третього рангу.

Водночас посаду Беха у Харкові обійняв генерал поліції третього рангу Валерій Сокуренко. Сокуренко на службі в органах внутрішніх справ перебуває з грудня 1992 року.

З листопада 2015 року теперішній очільник обласного управління Національної поліції на Харківщині працював ректором Харківського національного університету внутрішніх справ.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5
05.10.2019 10:00:00 - Compliance law forum
6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика