НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Верховна Рада дала НАБУ право на прослуховування, оновила склад ЦВК, перезавантажила роботу НАЗК, схвалила антирейдерський закон і закон про розгляд справ Великою Палатою ВС, схвалено порядок атестації прокурорів

05.10.2019 / 09:02
501
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Верховна Рада дала НАБУ право на прослуховування, оновила склад ЦВК, перезавантажила роботу НАЗК, схвалила антирейдерський закон і закон про розгляд справ Великою Палатою ВС, схвалено порядок атестації прокурорів

Верховна Рада дала НАБУ та ДБР право на прослуховування

4 жовтня 2019 року Верховна Рада схвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства».

Вносяться зміни до низки статей Кримінального процесуального кодексу України, до законів «Про судову експертизу», «Про радіочастотний ресурс України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» тощо.

Закон серед іншого, скасовує так звані «поправки Лозового» (крім тих, що залишають у силі обмеження строків досудового розслідування) і надає Національному антикорупційному бюро України і Державному бюро розслідувань право на прослуховування.

Водночас вирішено не скасовувати норму Закону «Про статус народного депутата», яка забороняє обшук і прослуховування народних депутатів.

Окрім того, народні депутати залишили право скасовувати підозри через суд.

Варто додати, що за словами голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського, зміни до статті 27 Закону про статус народного депутата і статті 482 Кримінального процесуального кодексу, які стосуються обшуків, прослуховування і затримання народних депутатів, винесуть в окремий законопроєкт.

Рада оновила склад Центральної виборчої комісії

4 жовтня 2019 року Верховна Рада схвалила постанову «Про призначення на посади членів Центральної виборчої комісії України».

Призначено новий склад ЦВК, до якого входять 17 членів.

Так, новими членами ЦВК стали: Оксана Боярчук, Юрій Буглак, Олена Гатаулліна, Андрій Гевко, Вікторія Глущенко, Віталій Грень, Олег Діденко, Сергій Дубовик, Андрій Євстігнєєв, Ірина Єфремова, Олександра Кармаза, Павло Любченко, Юрій Мірошниченко, Володимир Перепелюк, Віталій Плукар, Сергій Постівий, Юрій Фрицький.

Додамо, з попереднього складу ЦВК до нового переобрали Олега Діденка, Андрія Євстігнєєва, Ірину Єфремову та Віталія Плукара.

Головою ЦВК обрали Олега Діденка, а його заступниками –  Сергія Дубовика та Віталія Плукаря.

Нагадаємо, 13 вересня Верховна Рада схвалила постанову «Про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії». Президент України Володимир Зеленський ініціював розпуск попереднього складу ЦВК через «непоодинокі випадки протиправних дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії».

Строк повноважень ЦВК становить 7 років. Останній склад ЦВК депутати затвердили 20 вересня 2018 року.

Верховна Рада погодила перезавантаження роботи НАЗК

Верховна Рада схвалила у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками проєкт Закону № 1029 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції».

Закон змінює форму урядування Національного агентства з питань запобігання корупції з колегіальної на одноосібну. Голову Національного агентства призначатиме на посаду Кабінет Міністрів України відповідно до подання конкурсної комісії за результатами відкритого конкурсу.

Кабінет Міністрів України має протягом 45 днів з дня набрання чинності закону організувати проведення конкурсу. При цьому повноваження членів, керівника апарату, заступників керівника апарату Національного агентства припиняються достроково з дня набрання чинності законом.

Додамо, до роботи комісії мають залучити міжнародних експертів. До складу конкурсної комісії не можуть входити особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому на відміну від існуючого порядку спеціальна перевірка проводитиметься після призначення відібраного кандидата на посаду.

Буде встановлюватися перелік підстав для дострокового припинення його повноважень.

Пропонується створити комісію з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства, яка перевірятиме роботи органу кожні два роки. До оцінки НАЗК залучать знову ж таки міжнародних фахівців.

Голова НАЗК може створити шість територіальних органів Національного агентства, територія діяльності яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом.

Планується скасувати обов’язкову державну реєстрацію актів Національного агентства в Міністерстві юстиції України.

Також обмежується максимальний розмір премій, що можуть бути виплачені керівництву Національного агентства.

З кола суб’єктів декларування вилучають представників громадськості, інших осіб, які не здійснюють функції держави або місцевого самоврядування та поширення на яких заходів фінансового контролю є надмірним та необґрунтованим втручанням у їхні права, суперечить принципам верховенства права та демократичного урядування.

Розширюється зміст повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування; при цьому пропонується обмежити коло осіб, на яких закон покладає обов’язок подання зазначених повідомлень, лише службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктами декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення обов'язкової повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також визначає порядок автоматизованого розподілу обов'язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства. Це має дати змогу належним чином впорядкувати проведення повної перевірки, зосередивши її насамперед на перевірці декларацій з високим ризиком.

Народні депутати схвалили антирейдерський закон

3 жовтня 2019 року Верховна Рада України cхвалила закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності».

Закон спрямований на забезпечення додаткових гарантій захисту права власності в Україні. «Це досягається шляхом внесення змін до низки законодавчих актів, які містять застаріле та неефективне регулювання», – йдеться у пояснювальній записці.

Автори закону зазначають, що нинішня система державної реєстрації прав на нерухоме майно та корпоративних прав містить досить багато прогалин та недоліків, що дозволяє недобросовісним особам у протиправний спосіб набувати контроль над відповідними активами.

Наприклад, практика засвідчила недоцільність подальшого використання інституту так званих акредитованих суб’єктів, оскільки значна їх кількість брала активну участь у сумнівних або і відверто злочинних реєстраційних діях.

Тому законодавчий акт передбачає припинення діяльності акредитованих суб’єктів, запровадження обов’язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав, впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.

Змінено підстави передачі справ на розгляд Великої Палати ВС

Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ».

Закон вносить зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині обмеження випадків передачі судових справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду при оскарженні судових рішень з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції.

Так, передача касаційними судами судових справ на розгляд Великої Палати ВС з цих підстав може відбуватися за сукупної наявності таких підстав:

наявності різної судової практики в подібних спорах в касаційних судах інших юрисдикцій;

відсутності висновків Великої Палати Верховного Суду щодо предметної чи суб’єктної юрисдикції у подібних спорах;

заявлення учасником справи, який оскаржує судове рішення про порушення правил юрисдикції під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.

Також Закон встановлює, що після закінчення апеляційного провадження матеріали справи, крім тих, що зберігаються виключно в електронній формі, у п’ятиденний строк повертаються до суду першої інстанції, який її розглядав.

Після закінчення касаційного провадження матеріали справи, крім тих, що зберігаються виключно в електронній формі, у десятиденний строк повертаються до суду першої інстанції, який її розглядав.

Генеральний прокурор затвердив порядок атестації прокурорів

2 жовтня 2019 року Генеральний прокурор Руслан Рябошапка затвердив положення про порядок проходження прокурорами атестації.

Документом встановлюється процедура проходження атестації для прокурорів та слідчих органів прокуратури всіх рівнів.

Згідно з документом, прокурори Генеральної, регіональних та місцевих прокуратур, а також підрозділів військової прокуратури можуть до 15 жовтня 2019 року включно подати заяву про намір пройти атестацію і переведення на роботу до Офісу Генерального прокурора, обласної або окружної прокуратури.

Атестація проводитиметься відповідними кадровими комісіями у три етапи. За допомогою перших двох буде оцінюватись знання та вміння у застосуванні закону, а також загальні здібності та навички – шляхом автоматизованого анонімного тестування. Останній етап – перевірка професійної компетентності і доброчесності на співбесіді, що включатиме також виконання ситуаційного завдання.

Кожен етап обов’язково проходитиме за особистої присутності прокурора. Графік, який складає кадрова комісія, і місце проведення тестувань і співбесіди, а також імена прокурорів, зарахованих до проходження відповідного етапу, будуть публікуватися на офіційному веб-сайті не пізніше ніж за п’ять календарних днів.

Під час тестування на знання та вміння застосовувати законодавство кандидатам на посади прокурора потрібно буде за допомогою комп’ютерної техніки дати відповідь на 100 питань за 100 хвилин. Питання будуть містити варіанти відповідей, один з яких – правильний, за який нараховується 1 бал.

Положенням встановлюється прохідний бал у 70 балів. Якщо кандидат не завершив тест достроково, то після закінчення відведеного часу на екрані з’явиться результат тестування. Перелік тестових питань буде опубліковано на веб-сайті Генеральної прокуратури не пізніше, ніж за сім календарних днів до складання іспиту.

Прокурори, що набрали потрібну кількість балів, допускаються до тестування на загальні здібності та навички, прохідний бал для якого встановлюється наказом Генерального прокурора. Зразок тестових питань та правила складання іспиту опубліковуватимуть знову ж таки за тиждень

Ті, хто успішно пройшов обидва етапи, допускаються до співбесіди, до початку якої прокурори за 45 хвилин максимум мають виконати практичне завдання, написавши вирішення на аркуші паперу з відміткою кадрової комісії. Зразок такого завдання буде також опубліковано на веб-сайті в день першого оприлюднення графіка проведення співбесід. Якщо воно передбачатиме застосування норм законодавства, то прокурорам дозволятиметься використовувати паперові тексти законодавчих актів, що надаються кадровою комісією. У будь-яких інших випадках використання допоміжних матеріалів або наявність при собі електронних пристроїв не допускається.

Прокурори проходитимуть співбесіду з кадровою комісією державною мовою. Співбесіда полягатиме в обговоренні результатів дослідження членами комісій матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності.

Рішення комісії щодо прокурора після проходження співбесіди приймаються відкритим голосуванням. Результати атестації будуть оприлюднюватись на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Зазначимо, прийом документів від прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів) здійснюватиметься Департаментом кадрової роботи та державної служби.

Прокурори регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурори місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) подають такі заяви Генеральному прокурору у визначений строк через кадрові підрозділи відповідних регіональних прокуратур (військових прокуратур регіонів).

Слідчі органів прокуратури подають заяви Генеральному прокурору за процедурою, передбаченою для прокурорів відповідно Генеральної прокуратури, регіональних і військових прокуратур.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Листопад 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1
01.11.2019 10:00:00 - IP UKRAINE NOW
2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
01.11.2019 10:00:00 - IP UKRAINE NOW
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика