НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: набули чинності закони про «кнопкодавство» і Реєстр гвалтівників дітей, схвалено закон про нові фільтри для касації, депутати розглядають скасування адвокатською монополії, призначено нового голову НАЗК

18.01.2020 / 09:00
237
+A
-a

Найголовніше за тиждень: набули чинності закони про «кнопкодавство» і Реєстр гвалтівників дітей, схвалено закон про нові фільтри для касації, депутати розглядають скасування адвокатською монополії, призначено нового голову НАЗК

Набули чинності зміни до ККУ щодо покарання за неособисте голосування депутатів

16 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України на пленарних засіданнях Верховної Ради України».

Законом вносяться зміни до Кримінального кодексу України, Закону України «Про статус народного депутата України» і до Регламенту Верховної Ради України.

Зокрема, ККУ доповнено статтею 364-2, що запроваджує кримінальну відповідальність за умисне голосування парламентарем на пленарному засіданні Верховної Ради замість іншого народного депутата (неособисте голосування). Таке діяння каратиметься штрафом від 3 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Змінами також встановлено порядок дій у сесійній залі після виявлення факту неособистого голосування.

Так, у разі виявлення на пленарному засіданні народним депутатом факту «кнопкодавства» розгляд питання порядку денного на його вимогу зупиняється. Головуючий на пленарному засіданні встановлює присутність відповідного народного депутата у залі засідань Верховної Ради, а в разі його відсутності повідомляє про виявлений факт порушення вимог щодо особистого голосування.

Спікер також доручає Лічильній комісії вилучити картку такого народного депутата та передати її головуючому на пленарному засіданні і проводить повторне голосування щодо пропозиції, яка ставилася на голосування останньою.

Після проведення повторного голосування головуючий надає доручення Апарату Верховної Ради невідкладно підготувати повідомлення про виявлене порушення народним депутатом вимог щодо особистого голосування. Таке повідомлення разом із протоколом, стенограмою відповідного пленарного засідання, а також його відеозаписом після його підготовки надається Голові Верховної Ради для направлення до Державного бюро розслідувань.

Журналіст, який виявив порушення, має право подати заяву до Апарату Верховної Ради про виявлений факт разом з відповідними матеріалами фотозйомки або відеозапису.

В Україні посилили відповідальність за злочини проти статевої недоторканості дітей

16 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи».

Закон вносить зміни до статті 152 Кримінального кодексу України «Згвалтування», які встановлюють, що згвалтування соби, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, – карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

Згвалтування таких осіб, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 ККУ передбачається позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі.

Закон передбачає створення Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи – автоматизованої електронної бази даних. У Реєстрі буде зберігатися інформація про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку.

Держателем реєстру є Міністерство юстиції України.

До реєстру вносяться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, злочину, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду.

Інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили.

Користувачами реєстру є керівники прокуратур та органів досудового розслідування, прокурори, слідчі та інші уповноважені особи Національної поліції України та Державного бюро розслідувань.

Право на отримання інформації щодо факту перебування конкретної особи в реєстрі мають:

сільські, селищні та міські голови, керівники державних адміністрацій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування - щодо осіб, які претендують на зайняття посади керівника (заступника керівника) дошкільного навчального закладу, середнього навчального закладу, позашкільного навчального закладу, закладу охорони здоров’я або іншої установи, організації, зобов’язаної здійснювати нагляд за малолітніми особами або надавати послуги медичного, навчального чи соціального характеру малолітнім особам, та належать до їх сфери управління;

керівники дошкільних навчальних закладів, середніх навчальних закладів, позашкільних навчальних закладів, закладів охорони здоров’я або іншої установи, організації, зобов’язаної здійснювати нагляд за малолітніми особами або надавати послуги медичного, навчального чи соціального характеру таким особам, у зв’язку з вирішенням питання щодо прийняття особи на роботу;

будь-яка фізична особа щодо інформації про себе;

будь-яка фізична особа щодо інформації про іншу особу у разі наявності завіреної відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» згоди особи, щодо якої така інформація запитується.

Закон передбачає встановлення адміністративного нагляду щодо засуджених до позбавлення волі за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи. Для таких осіб адміністративний нагляд встановлюється на строк до погашення судимості.

Верховна Рада схвалила закон про касаційне оскарження судових рішень

15 cічня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Як зазначено у пояснювальній записці, закон прийнято для забезпечення єдності та сталості судової практики та збалансування навантаження справами між різними юрисдикціями, а також швидкий розгляд справ.

Законом, зокрема, визначено підстави для касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених для обов'язкового скасування судового рішення;

5) у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи.

Законом спрощується порядок розгляду відводів судді у разі подання такого відводу напередодні або в день засідання.

Також вилучаються деякі види забезпечення позову, натомість, забороняється вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру.

Визначається, що у разі оскарження ухвал суду про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, до апеляційної та касаційної інстанцій направляються матеріали оскарження.

Рада попередньо схвалила законопроєкт про скасування адвокатської монополії

14 січня 2020 року Верховна Рада прийняла постанову «Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)». Про це йдеться на сайті Ради.

Законопроєктом передбачається внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст. 141) такі зміни:

1. Статтю 131-2 викласти в такій редакції:

«Стаття 131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює захист особи від кримінального обвинувачення».

2. Підпункт 11 пункту 161 Розділу ХV «Перехідні положення» вилучити».

Нагадаємо, 31 жовтня 2019 року КСУ визнав законопроєкт № 1013 таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

КСУ відзначає, що запропоновані зміни до Конституції України розширюють можливості здійснення представництва в суді.

У висновку зазначено, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб’єктом. З цього випливає позитивний обов’язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.

Уряд призначив нового голову НАЗК

15 січня 2020 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні призначив Олександра Новікова Головою Національного агентства з питань запобігання корупції як переможця відкритого конкурсного відбору.

Новий очільник НАЗК має вищу юридичну освіту, працював в органах прокуратури та дізнання понад 10 років, підтримував державне обвинувачення у справах боротьби з організованою злочинністю та економічними злочинами.

Новіков під час засідання уряду назвав першочергові завдання у роботі оновленого Нацагентства.

На його думку, це затвердження антикорупційної стратегії, оскільки попередня стратегія завершила свою дію у 2017 році. «Фактично цей документ має узагальнити всі дії кожного органу державної влади у сфері виявлення корупційних ризиків як у нормативних документах, так і щодо персоналу цих органів та ліквідувати дані ризики», – сказав Новіков.

Він додав, що другим завданням бачить повну автоматизацію перевірок декларацій осіб, які займають особливо відповідальне становище: «Це всі судді, прокурори, члени уряду, голови адміністрацій обласних та районних рад. Фактично ті люди, які приймають основні рішення в країні".

Нагадаємо, 9 листопада 2019 року було оголошено конкурс з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

25 листопада конкурсна комісія розглянула 32 поданих пакети документів та допустила до участі у подальшому конкурсі 30 кандидатів.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Лютий 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13
13.02.2020 12:00:00 - Lviv Legal Criminal Talks
14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 1
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика