НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: затверджено посадові оклади для прокурорів, діють нові правила вручення судової повістки та порядок перевірок Держпраці, оприлюднено законопроєкт про працю, висновок ВС щодо пенсій учасників бойових дій

11.01.2020 / 09:00
603
+A
-a

Найголовніше за тиждень: затверджено посадові оклади для прокурорів, діють нові правила вручення судової повістки та порядок перевірок Держпраці, оприлюднено законопроєкт про працю, висновок ВС щодо пенсій учасників бойових дій

Затверджено посадові оклади для Офісу Генпрокурора та місцевих прокуратур

Кабінет Міністрів України постановою від 11 грудня 2019 року № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» затвердив схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур.

Кабмін надав право керівникам органів прокуратури в межах установленого фонду оплати праці установлювати прокурорам посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також надбавку за інтенсивність праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100 відсотків посадового окладу.

Так, посадовий оклад Генерального прокурора затверджений на рівні 93 648 грн. Посадовий оклад начальника департаменту Офісу ГП становить 40 341 грн, начальника самостійного управління – 38 612 грн, начальника самостійного відділу – 36 883 грн,

Оклад прокурора Офісу становить 28 815 грн. Як зазначили в ОГП, ця цифра є чотирикратним підвищенням у порівнянні з окладом, який мали прокурори ліквідованої Генеральної прокуратури України (7 140 грн).

Для керівників обласної прокуратури встановлено оклад у розмірі 38 038 грн, а для обласних прокурорів – 32 052 грн.

Для керівників окружних прокуратур ця цифра становить 32 273 грн і відповідно для окружних прокурорів – 22 764 грн.

Встановлюється щомісячна надбавка за вислугу років за наявності стажу роботи: понад один рік у розмірі 10%, понад три роки – 15%, понад п’ять років – 18%, понад 10 років – 20%, понад 15 років — 25%, понад 20 років — 30%, понад 25 років – 40%, понад 30 років – 45%, понад 35 років – 50% посадового окладу.

Запроваджено надбавку за виконання обов’язків тимчасово відсутнього прокурора, що перебуває на адміністративній посаді, або за вакантною адміністративною посадою – у розмірі 50% посадового окладу за посадою тимчасово відсутнього прокурора або за вакантною посадою пропорційно додатковому навантаженню.

А також – надбавку до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, у розмірі та порядку, що визначені законодавством, а також компенсацію за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі та порядку, що визначені законодавством.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.

Окрім того, установлюється посадовий оклад прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відповідно до частини шостої статті 81 Закону України «Про прокуратуру»

Дозволяється здійснювати преміювання прокурорів відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Прокурорам надаватимуть матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

Прокурорам органів прокуратури виплачуватимуть надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської – у розмірі 10%, однієї східної, угро-фінської або африканської – 15%, двох і більше мов – 25% посадового окладу.

За науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності передбачена доплата у розмірах відповідно 5 і 10% посадового окладу, а за надбавку за почесне звання «заслужений» – у розмірі 5% посадового окладу.

Доплата за науковий ступінь та надбавка за почесне звання «заслужений» виплачуються прокурорам, якщо їх діяльність збігається за профілем з науковим ступенем або почесним званням.

Оплата праці прокурорів, відряджених на роботу до державних органів, установ та організацій, проводиться виходячи із розмірів посадових окладів та інших складових заробітної плати (надбавок, доплат, премій, матеріальної допомоги) за посадами, які зазначені працівники займають у державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені.

Якщо розмір нарахованої заробітної плати відрядженого працівника є меншим від розміру заробітної плати без урахування виплат, які мають одноразовий характер, і премії за посадою в органах прокуратури, з якої його відряджено, йому виплачується відповідна доплата.

Для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Кабмін змінив правила доставки та вручення судової повістки

Кабінет Міністрів України постановою від 27 грудня 2019 року №1149 вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв’язку.

Зокрема, Правила доповнено пунктами 99-1 і 99-2.

Пункт 99-1 передбачає, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності – будь-кому з повнолітніх членів його сім’ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім’ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв’язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з’явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв’язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Пункт-92 встановлює, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис.

У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв’язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Діє новий порядок перевірок, які проводять інспектори праці

31 грудня 2019 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1132, яка вносить зміни до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Порядок передбачає, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводять інспектори праці Держпраці та її територіальних органів.

Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:

1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством;

4) рішення суду;

5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) інформація:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

- роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) доручення Прем’єр-міністра України;

9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) запит народного депутата України;

11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

На заміну Кодексу законів про працю зареєстровано новий законопроєкт

28 грудня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 2708 «Про працю».

У пояснювальній записці зазначено, що прийнятий у 1971 році Кодекс законів про працю України є радянським як за змістом, так і за духом та демонструє яскраво виражену домінацію регулюючої функції патерналістської держави в сфері трудових відносин, яка була притаманною для планової соціалістичної економіки, в умовах якої фактичним роботодавцем у всіх господарських відносинах виступала держава.

«Нагальною необхідністю реформи також є імплементація до національного законодавства положень міжнародних правових документів, які є обов’язковими для України, а також актів Європейського Союзу», – йдеться у проєкті.

Головними принципами нового проєкту стали збалансування інтересів сторін трудових відносин, зниження рівня державного втручання у індивідуальні відносини в сфері праці і визнання трудового договору основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин.

Проєкт закону «Про працю» складається з десяти глав (98 статей).

Також у пріоритеті – розмежування колективно-договірних та індивідуальних відносин, спрощення процедур входу-виходу працівників на ринок праці; стимулювання суб’єктів господарювання до створення робочих місць; «дебюрократизація» трудових відносин і дотримання конвенцій МОП та директив Європейського Союзу.

До проєкту Закону повністю інкорпоровані норми законів України ,«Про оплату праці» і «Про відпустки».

До законопроєкту додатково включено регулювання питань щодо:

порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;

визначення на законодавчому рівні поняття трудових відносин та ознак їх наявності;

врегулювання гнучких форм організації праці, надомної, дистанційної праці та праці домашніх працівників;

виплата грошової компенсацією за кожен день зменшення строку попередження при розірванні трудового договору;

посилення захисту прав працівників у разі порушення строків виплати заробітної плати;

впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації;

унормування процедури організації та проведення страйків, поширення норм колективних договорів та угод.

Верховний Суд висловився щодо розміру підвищення до пенсії учасникам бойових дій

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду висловила правову позицію у зразковій справі щодо розміру підвищення до пенсії учасникам бойових дій.

Справа була відкрита за позовом особи, яка отримує підвищення до пенсії і доплати відповідно до зазначених законів України, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Так, доплата і підвищення до пенсії, передбачені законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» (25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та цільова грошова допомога у розмірі 40 грн), які виплачуються у складі пенсії пенсійним органом, є додатковою соціальною гарантією, зокрема для військовослужбовців, і нерозривно пов’язані з їх спеціальним правовим статусом та особливими умовами проходження ними служби.

Отже, вони не можуть бути зменшені Урядом і повинні виплачуватися ГУ ПФ незалежно й самостійно в повному обсязі відповідно до встановлених цими актами законодавства розмірах, не мають братися до уваги при перерахунку пенсійної виплати, проведеної на підставі постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Суть спору полягає в оскарженні дій відповідача щодо зменшення з 5 січня 2018 року розміру доплат, передбачених для учасників бойових дій. Позивач просив зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 5 січня 2018 року зі 100-відсотковим урахуванням і виплатою підвищення пенсії в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та цільової грошової допомоги на прожиття учаснику бойових дій у розмірі 40 грн, виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії із 5 січня 2018 року.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що, розраховуючи розмір пенсій відповідно до п. 2 постанови КМУ № 103 (щодо виплати перерахованих пенсій з 1 січня 2018 року в розмірі 50 відсотків підвищення), ГУ ПФ фактично зменшує виплату підвищень, надбавок до пенсії, встановлених законами.

Верховний Суд вказав, що згідно з нормами чинного законодавства (станом на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 103 і постанови від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», враховуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням і відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Верховний Суд, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98 та сформульовані в ньому підходи до тлумачення терміну «законодавство», акцентував на відмінностях підвищених пенсій, які: а) встановлені законодавством; б) визначені законом. Перша група (встановлені законодавством) – відповідно до змісту п. 2 постанови КМУ № 103 враховувалась при поетапному підвищенні пенсій (з 1 січня 2018 року – 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 р. – 75 відсотків; з 1 січня 2020 року – 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року). Натомість на другу групу (визначених законом) не поширювався регулюючий вплив п. 2 постанови КМУ № 103. Відповідно, їх розмір (підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) не зазнавав змін.

Отже, на доплати до пенсії, передбачені законодавством, у 2018 році поширювався регулюючий вплив постанови КМУ № 103, натомість на підвищення, визначені законом – ні. Тому на підвищення до пенсії в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (363 грн), а також на щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття (40 грн), які встановлені позивачеві, постанова КМУ № 103 не вплинула як на такі, що визначені саме законом.

Верховний Суд зазначив, що правова регламентація, згідно з якою позивачеві проведено перерахунок пенсії та здійснюється її виплата, не поширюється на доплату і підвищення до пенсії, передбачені законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» (25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та цільову грошову допомогу у розмірі 40 грн), які виплачуються у складі пенсії відповідним пенсійним органом, у цьому випадку – відповідачем.

У зв’язку із зазначеним Суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи нарахування і виплату підвищення до пенсії та допомоги позивачеві, дотримався вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, а тому прав останнього не порушив.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Січень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
29.01.2020 17:00:00 - Аліментний договір
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика