НовиниУкраїна

Практика ЄСПЛ в адміністративній юстиції

15.02.2019 / 16:46
1047
+A
-a

Практика ЄСПЛ в адміністративній юстиції

Прецедентність рішень ЄСПЛ та їх обов'язковість в Україні визначається на законодавчому рівні. Останніми роками актуальність даного питання значно зросла, що знайшло своє відображення у більшості рішень новоствореного Верховного суду та деяких рішеннях інших судів України.

15.02.2019 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду (КАС ВС) було проведено відповідний круглий стіл за участю суддів КАС ВС, Великої палати Верховного суду, адміністративних судів, а також представників Офісу Ради Європи в Україні та Міністерства юстиції України.

Із вітальним словом виступив Михайло Смокович, голова КАС ВС, зазначивши, що причиною проведення заходу було надходження низки звернень з Міністерства юстиції України із інформуванням про прийняті ЄСПЛ рішення щодо України. Зважаючи на значний обсяг даних рішень, було прийнято рішення провести відповідний захід із обговоренням найбільш релевантних рішень, які відносяться до адміністративної юстиції.

Актуальність даної теми також пояснюється кількісним збільшенням посилань на практику ЄСПЛ при розгляді справ судами України. «Наприклад, якщо ще 5 років тому посилання на рішення ЄСПЛ можна було віднайти в поодиноких рішеннях ВСУ, то наразі ця практика є кардинально іншою», – зазначив Голова КАС ВС.

Микола Гімон, секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС, також відмітив, що рішення ЄСПЛ є одним з найважливіших джерел права, які використовуються Верховним судом у повсякденній роботі.

Водночас, значною проблемою використання згадуваної практики є відсутність офіційного перекладу даних рішень. Так, використання посилань на рішення ЄСПЛ, офіційний переклад яких не здійснено, згідно з останньою судовою практикою вважається порушенням прав людини та призводить до необхідності скасування даних рішень.

На необхідність вирішення даної проблеми також звернув увагу голова Офісу Ради Європи в Україні, представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи Мортен Енберг, який зазначив, що дані заходи щодо здійснення офіційного перекладу практики ЄСПЛ беззаперечно можуть бути здійснені у межах наступних програм співпраці.

Про основні тенденції у практиці ЄСПЛ щодо справ у сфері адміністративної юстиції розповів Іван Ліщина, заступник Міністра юстиції України - Уповноважений у справах ЄСПЛ. Так, спікер зазначив, що наразі Україна знаходиться на 3 місяці по кількості справ у ЄСПЛ, більша частина яких стосується війни на Сході та окупації території Криму (орієнтовно 4000 справ із 7200 справ).

Щодо справ ЄСПЛ 2017-2018 років, які можуть бути цікаві для адміністративної юстиції, доповідач виділив такі:

«Осовська та інші проти України»: стосується десятків типових справ, у яких суд адміністративної юрисдикції поновив строк на звернення до суду адміністративному органу без належної аргументації;

«Тригубенко проти України»: схожа справа, у якій ідеться також про безпідставне поновлення строку на оскарження;

«Лазаренко проти України»: справа, яка стосується порушення принципу рівності сторін під час розгляду справи судом апеляційної інстанції без належного виклику (або виклику загалом) громадянина;

«Назаренко проти України»: схожа справа, у якій заявнику не було відправлено повідомлення про апеляційний розгляд судом;

«Кузьменко проти України»: справа про порушення права на доступ до правосуддя. Заявник, у якого в приміщенні було здійснено обшук у межах кримінального провадження, в якому він не був стороною, звернувся до суду про оскарження даних дій у порядку адміністративного судочинства, однак йому було відмовлено. ЄСПЛ вбачає в даних діях суду порушення принципу доступу до правосуддя;

«Дубович проти України»: проведено обшук на підставі підробленого рішення слідчої судді. В подальшому заявниця оскаржила дане рішення в суді адміністративної юрисдикції, однак їй було відмовлено, зокрема, на підставі, що підроблене рішення слідчого суді не було скасоване;

«Гаврилов проти України»: судом було відмовлено у прийнятті касаційної скарги на тій підставі, що вона нібито подана не в строк, визначений законодавством. Водночас, як свідчать матеріали справи, касаційну скаргу було подано вчасно;

«Цезар проти України»: стосується невиплати пенсій осіб, які формально не отримали документ, що підтверджують статус внутрішньо переміщеної особи. У зв'язку з тим, що заявник не використав національні засоби захисту (не звертався до українських судів), у задоволенні заяви було відмовлено;

«Чумак проти України»: справа, у якій ідеться про забезпечення права на проведення пікетів. Адміністративним судом було заборонено проведення масових заходів на території всього міста, однак ЄСПЛ було встановлено порушення положень Конвенції.

«Щокін проти України»: судом було застосовано норму нижчої дії замість норми вищої дії.

Правовий аналіз звіту ЄСПЛ за 2018 рік здійснила Тетяна Анцупова, суддя судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС, яка відмітила, що даний документ є важливим та зручним джерелом права для будь-якого правника. Звіт ЄСПЛ публікується з 2001 року.

Як зазначено у Звіті, залишок справ на кінець 2018 року становить 56 350 справ (утричі менше, ніж у 2011-2012 роках). Цікавим є те, що лише 6 країн формують основний масив справ).

Звіт складається з розділів, що стосуються статистики розгляду заяв, активність суду, практики імплементації норм та огляду прецедентного права. Розпочинається звіт вступною доповіддю Голови суду.

Окрім цього, суд щороку виділяє ключові справи, які стосуються зміни підходів та принципів Суду. Серед 19 ключових справ, є також справа «Денисов до України», яка також стосується адміністративної юстиції.

Заявником є колишній голова одного з апеляційних судів, який оскаржував його звільнення у 2011 році. За результатами розгляду даної справи ЄСПЛ, Велика палата Верховного суду розглянула дану справу за виключними обставинами та повернула справу на розгляд до КАС ВС як суду І інстанції. Розглядаючи дану справу, предметом розгляду стало дослідження використання ст. 8 Конвенції у трудових відносинах та розуміння «втручання у приватне життя у робочому просторі», а також ст. 1 та 6 Конвенції.

Наприкінці заходу судді зазначили про важливість здійснення аналітики рішень ЄСПЛ з метою якісного та ефективного використання їх положень не лише в судових рішеннях, а й в законодавстві України. Однак досі відкритим залишається питання здійснення офіційного перекладу практики ЄСПЛ, відсутність якого позбавляє значного обсягу джерел права для імплементації.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5
05.10.2019 10:00:00 - Compliance law forum
6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика