НовиниУкраїна

У Києві відбулося громадське обговорення природоохоронної реформи

11.04.2019 / 19:56
885
+A
-a

У Києві відбулося громадське обговорення природоохоронної реформи

Нещодавно в Оргуському інформаційно-просвітницькому центрі відбулося публічне обговорення законопроектів, що стосуються реформи системи екологічного нагляду (контролю) за участі Василя Полуйка, заступника міністра екології та природних ресурсів України, Команди підтримки реформ при Мінприроди, представників громадськості та ЗМІ. Під час заходу представники громадськості висловили коментарі та пропозиції до запропонованих законопроектів.

В ході обговорення увага здебільшого приділялась, зокрема,тому, як наразі втілюється у життя природоохоронна реформа, оцінюєтьсявплив громадськості на здійснення природоохоронної реформи, а також було розглянуто міжнародний досвід у цій сфері.

Перш за все, нагадаємо, що 31 травня 2017 року Уряд схвалив Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, якою передбачено створення нового органу природоохоронного контролю.

У жовтні 2017 року при Мінприроди розпочала роботу Команда Підтримки Реформ. З одним із завдань КПР стала розробка законодавства щодо створення нового природоохоронного органу.

У листопаді-грудні 2017 року були розроблені перші проекти нормативно-правових актів, зокрема зміни до законів для функціонування нового органу природоохоронного контролю, а також положення про такий орган.

23 листопада 2018 року законопроект “Про Державну природоохоронну службу України” підписано 19 народними депутатами зареєстровано у ВРУ за № 9336 разом з № 9337 (щодо змін до Бюджетного кодексу у зв’язку із законопроектом № 9336), про що «Українське право» писало в іншому матеріалі, в якому було висвітлено основні положення даного законопроекту та зміни, які пропонуються, в порівнянні з чинним законодавством.

7 грудня 2018 року за ініціативи МБО “Екологія.Право.Людина” у ВРУ було зареєстровано альтернативний законопроект “Про Державну інспекцію з охорони довкілля України” № 9336-1 за підписом Луценка І.В. (БЮТ).

Міжнародний досвід та врахування рекомендацій ЄС

Як зазначив основний доповідач зустрічі Роман Шахматенко, юрист Команди підтримки реформ при Мінприроди, один із авторів законопроекту, державний орган екологічного контролю може бути департаментом в структурі головного відомства з охорони навколишнього середовища, автономним органом або будь-яким іншим адміністративним підрозділом, наділеним відповідними повноваженнями(«Керівні принципи для реформи органів екологічного контрою у перехідних економіках»,Організація економічного співробітництва та розвитку)

Наприклад, у Болгарії регіональні інспекції навколишнього середовища та вод є вструктурі Міністерства навколишнього середовища та води. У Великобританії та СШАекологічним контролем займається окремий відділ в структурі Екологічної агенції та місцева влада. У Польщі Головна інспекція з охорони природи підпорядковується Міністерству навколишнього середовища та призначається Урядом. У Швеції діють Природоохоронна служба, Водна агенція, Суди з земельних та екологічних питань, Адміністративна рада країни, місцеві адміністрації.

Як саме узгоджується законопроект «Про державну природоохоронну службу» № 9336 із європейськими нормами?

Співавтор законопроекту зазначив, що законопроект було розроблено з урахуванням Рекомендації Європейського Парламенту та Ради 2001/331/ЄС "Що передбачає мінімальні критеріїщодо екологічних інспекцій у державах-членах", а саме встановлення об'єктного моніторингу викидів та скидів підприємств“на трубі”, дозволить наблизитися до виконання Директиви Європейського Парламенту та Ради 2010/75/ЄС «Про промислове забруднення».

На переконання доповідача, реформа не збільшить тиск на добросовісних суб’єктів господарювання,а в перспективі дозволить зменшити кількість позапланових перевірок.Проте, директива 2010/75/ЄС передбачає планові перевірки.

Врахування пропозицій громадськості

Слід, насамперед, зосередитись на так званих антикорупційних запобіжниках, які вдалося закріпити в законопроекті в тому числі завдяки тиску громадськості. Дане питання є досить актуальним серед громадськості.

Так, за словами спікера, завдяки громадській організації «Разом проти корупції» вдалось забезпечити проведення прозорого конкурсного відбору нових інспекторів та запобігти переведенню старих кадрів з ДЕІ, а конкурсні комісії складатимуться з 2 представників Мінприроди, 1 представника Держекобезпеки та 2 представників громадськості. Заробітна плата ж відповідатиме реаліям ринку праці задля зменшення ризиків спокуси в корупційних діях посадових осіб.

Також у новому законопроекті, на переконання учасників заходу,вдалося передбачити чітко прописаний порядок дій інспектора, а електронна система забезпечить прозорість дій інспектора та публікацію результатів перевірки. В свою чергу самомоніторинг підприємств-забруднювачів дасть оперативну та об’єктивну інформацію щодо викидів та скидів.

Водночас ще невирішеними залишились питання деталізації в законопроекті конкурсних процедур відбору керівного складу Держекобезпеки. Позиція Команди підтримки реформ при Мінприроди (надалі – КПР) полягає в тому, щоб конкурсні процедури повинні бути прописані саме в акті Уряду, а не в профільному Законі.

Наступне невирішене питання – це введення до складу конкурсних комісій представників міжнародних організацій і використання в процесі конкурсного відбору поліграфу.Позиція ж КПР полягає в тому, що поліграф необхідно застосовувати тільки за згодою кандидата, а РПК переконана, що відмова від поліграфу повиннапризводити

до відмови в розгляді кандидатури. На переконання РПК,слід також детально прописати в законопроекті процедуру створення Ради громадського контролю звикористанням інтернет-голосування.

Громадська організація «Екологія Право Людина» домоглась введення відповідальності юридичних осіб,самомоніторингу підприємств-забруднювачів,зняття необхідності погоджувати позапланові перевірки з ДРС. При створенні законопроекту було враховано і рекомендації ЕПЛ щодо зміни мети, порядку і філософії контролю.

Також вдалося вивести новий орган з-під дії Закону про нагляд і контроль, тому новий орган не діятиме в старому порядку, а буде детально прописано нову процедуру здійснення контролю.

До того ж, спікер зазначив, що завдяки організації «Реанімаційний пакет реформ» вдалося, зокрема, передати місцевим органами самоврядування контроль за додержанням режиму об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Водночас, неврахованими залишились такі рекомендації ЕПЛ як:

1. Відміна планових перевірок, оскільки рекомендації ЄС та передовий досвід такого не передбачають;

2. Розділення органу контролю і нагляду, тобто фактичне створення нового органу нагляду. За словами учасників, даний підхід не було враховано, оскільки потребує реформування системи державного управління, окрім того, нагляд за правомірністю діяльності нової Служби будуть здійснювати ДРС та інші правоохоронні органи.

Альтернативний законопроект

Як вже зазначалось вище,у ВРУ було зареєстровано альтернативний законопроект “Про Державну інспекцію з охорони довкілля України” № 9336-1 за підписом Луценка І.В. (БЮТ).

Автори законопроекту, в першу чергу,не згодні з тим, щоб створювати по суті «квазі-орган» з усіх інспекцій, адже, хоча й частина функцій інспекцій збігаються, частина їх явно різниться і деякі з них не є природоохоронними.

Також на переконанням авторів, в погоні за формою не потрібно втрачати суть і слід, перш за все, акцентувати увагу на порядок.Таке поняття як «служба» взагалі не повинно мати місце, бо це в дійсності не символізує створення нового органу, в свою чергу прийнятною може бути назва «Державна інспекція з охорони довкілля».

Ініціатори альтернативного законопроекту вважають, що дуже важливим аспектом реформи є внесення зміни до КК України в частині встановлення кримінальної відповідальності для юридичних осіб за нанесення шкоди довкіллю.

В частині змін, які стосуються децентралізації функцій нового органу, автори відносяться з недовірою та кардинально проти передачі органам місцевого самоврядування функцій контролю за додержанням режиму об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, оскільки такі об’єкти є загальнонаціональним надбанням і контроль за ними повинен бути однаковим, тобто на рівні держави.

Замість підсумків

Так, за підсумком реформи, суспільство повинно отримати Державну службу охорони довкілля, яка буде здійснювати заходи контролю у сфері охорони довкілля на державному рівні (щодо бізнесу) і Зелену варту, яка контролюватиме дотримання природоохоронного законодавства приватними особами на рівні об’єднаних територіальних громад. А в основі природоохоронного контролю лежатимуть відкриті дані екологічного моніторингу.

Після створення нової Служби буде модернізована Державна система моніторингу довкілля(отримання державного фінансування, міжнародної допомоги, обладнання), розроблені критерії оцінки ризиків від господарської діяльності та впровадження екологічного страхування, затверджена методика визначення шкоди нанесеної довкіллю та розроблені механізми її відшкодування та відновлення екосистем.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Січень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
29.01.2020 17:00:00 - Аліментний договір
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика