Умови реструктуризації валютної іпотеки знову змінюються

Зокрема, доопрацьованим законопроектом пропонується:

- врахувати при визначенні поняття соціального житла норми жилої площі на особу, закладені у Житловому кодексі України (13,65 м2 жилої площі на особу). Це дасть можливість збільшення загальної площі квартир, які вважаються соціальними, якщо там проживає 4-5 людей навіть до 80-90 метрів. Ця пропозиція кардинально збільшує кількість позичальників, які претендуватимуть на ті проценти списання, які стосуються соціального житла. Ця позиція робить законопроект більш справедливим. Більше людей - більша площа;

- якщо у позичальника окрім єдиного житла є частки у квартирах, будинках чи у гуртожитках, отримані у власність у процесі безоплатної приватизації, зробити для них виняток, щоб ці позичальники підпадали під дію закону та могли провести реструктуризацію як інші власники єдиного житла.

- принцип «ключі на стіл». Він має бути обов’язковим для банків. На сьогодні багато позичальників навіть після передачі житла банку все одно залишаться винні, бо його вартість не покриває розміри заборгованості. Ця норма дасть змогу людям позбавитись кредитного рабства остаточно. Це найгірший вихід, але таку можливість треба людям дати;

- уточнити склад сім’ї для реєстрації у єдиному житлі, та не розповсюджувати цю вимогу на дітей, адже діти могли народитися після 01.01.2014 року, а у багатьох випадках позичальник не мав можливості зареєструвати своїх дітей через перешкоджання банку (наприклад, через заборону, прописану у договорі).

- передбачити, що реструктуризації в рамках законопроекту підлягають також кредити, право вимоги за якими перейшло до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, адже велика кількість банків, які мають валютні іпотечні портфелі, визнані неплатоспроможними. А Фонд, якщо не передбачити це напряму у законі, не має права проводити реструктуризації, зокрема списання частини боргу. Це суттєво розширює коло позичальників, які матимуть змогу провести реструктуризацію. За оцінками Комітету - майже вдвічі.

Доопрацьованим законопроектом також пропонується уточнити перелік документів, які підтверджують, що житло єдине. Це дозволить уникнути зловживанням з боку банків.

Загалом пропонується визначити вимоги до переліку необхідних для проведення реструктуризації документів та доручити НБУ розробити рекомендації до такого переліку.

Проектом передбачається, що фіксація статусу позичальника, який належить до окремої категорії громадян, яким держава забезпечує надання додаткової підтримки, відбувається станом на дату реструктуризації, а не на 1 січня 2015 року.

Серед інших пропозицій - зобов’язати кредитора за заявою позичальника замінити ануїтетну форму погашення кредиту на класичну; збільшити термін у 30 днів для прострочення платежів позичальником, після яких банком можуть застосовуватися санкції, до 60 днів та скасувати норму щодо непроведення реструктуризації у разі відмови нотаріуса, державного реєстратора або особи, на яку покладені функції державного реєстратора, від вчинення дій, передбачених цим законопроектом.