Правовий поглядАналітика

Легалізація військово-консалтингової діяльності в Україні як спосіб адаптації військових після війни

24.01.2019 / 10:11
1605
+A
-a

Легалізація військово-консалтингової діяльності в Україні як спосіб адаптації військових після війни

Події на Сході України призвели до необхідності запровадження багатьох законодавчих змін в соціальному та економічному житті громадян. Однією з категорій осіб, діяльність яких наразі не в повній мірі регулюється законодавством, є фахівці у військовій справі.

Необхідність регулюванні сфери належного застосування своїх спеціальних навичок та вмінь такими особами, офіційного працевлаштування та їх матеріального забезпечення викликає потребу у прийнятті відповідного закону, адже наразі діяльність цих осіб в певних випадках може кваліфікуватись як злочин (зокрема, найманство).

05.03.2018 у Верховній Раді народним депутатом України Валерієм Карпунцовим був зареєстрований законопроект № 8093 «Про військово-консалтингову діяльність».  До розробки залучались експерти у військовій галузі, командири добровольчих батальйонів, а також безпосередні учасники АТО. Даний законопроект має на меті частково врегулювати проблему, про яку зазначалось вище.

Загалом, під військово-консалтинговою діяльністю мається на увазі надання державам, юридичним чи фізичним особам за межами України послуг військового або охоронного характеру. Характерною особливістю запропонованого законопроекту є надання подібних послуг виключно за кордоном, що виключає можливість утворення «приватних» армій всередині держави.

Законопроектом регулюються усі сфери військово-консалтингової діяльності, починаючи від порядку створення суб’єкта військово-консалтингової діяльності, отримання останнім ліцензії на надання послуг військового або охоронного характеру, обіг вогнепальної зброї, боєприпасів, пристроїв та патронів до неї, особливості державного та громадського контролю за діяльністю суб’єктів військового-консалтингової діяльності, закінчуючи гарантіями соціального та правового захисту їх учасників, засновників та персоналу.

Як зазначалось вище, наразі законопроект перебуває на розгляді у Верховній раді, а саме знаходиться на опрацюванні та розгляді у профільного комітеті. Задля підвищення інтересу та створення полеміки з даної теми нещодавно у прес-центрі ІА «ЛІГАБізнесІнформ» відбувся круглий стіл з обговорення законопроекту №8093 від 05.03.2018 р. за участі авторів законопроекту, народних обранців, представників державних органів, науковців, громадських та військових діячів тощо.

DSC_1423.JPG

Як зазначив керівник Правничої групи «Колегіум» Микола Русинюк під час відкриття заходу, дане питання є дуже важливим та потребує суспільного резонансу та публічності.

«Фактично, даний законопроект дасть державі можливість тих людей, які мають знання, навички, вміння, за відсутності на сьогодні належного рівня можливостей адаптації, перекваліфікування, соціального адаптування, залучити у приватний сектор, легалізувавши таку діяльність», - відзначив народний депутат Валерій Карпунцов.

Валерій Карпунцов наголосив, що завдяки даному законопроекту військові, які повернулись зі Сходу України і яким важко призвичаїтись до «мирного» життя, матимуть можливість легально за контрактом працювати, заробляти, надавати свої послуги за кордоном, бути облікованим, застрахованим і т.д.

«Ціль даного законопроекту одна - дати законну юридичну можливість людям із спеціальними знаннями та досвідом приносити користь і собі, і своїй родині, і державі, і не бути відторгнутим всередині суспільства», - підсумував народний депутат.

Оригінальність даного законопроекту відзначив також і Анатолій Селіванов, постійний представник ВРУ у Конституційному Суді України. Так, даний законопроект покликаний регулювати сферу військово-консалтингових послуг, яка раніше не регулювалась на національному рівні.

Відтак, на думку науковця, перш за все, слід створити загальну концепцію та засади, на яких грунтуватиметься дана діяльність. У зв‘язку з цим внесення змін потребує і преамбула даного законопроекту (слід конкретно визначити, які внутрішньонаціональні та міжнародні відносини зачіпає даний законопроект), і окремі статті законопроекту (зокрема, науковець зауважив про необхідність зазначення у ст. 1 законопроекту посилання на міжнародні нормативно-правові акти, які служитимуть підставою для визначення ролі держави у регулюванні даної діяльності).

Важливість такого законопроекту та думку громадськості з цього приводу висловив Олександр Дудка, співзасновник ГО «Ради активістів Майдану», організатор та керівник ГО «Український самозахист», співзасновник Благодійного фонду розвитку України.

«Ми, перш за все, бачимо в цьому законопроекті складову соціальну, - зазначив пан Олександр. - Ми кожного дня спілкуємось з людьми, які пройшли війну, які здобули важливий досвід і не можуть його застосувати, повернувшись зі Сходу. Багато військових, дійсно, не можуть знайти собі місця у цивільному «нормальному» житті. Таким чином, наше з вами завдання допомогти законно, в рамках чинного національного та міжнародного законодавства, знайти їм місце у подальшому житті».

Також Олександр Дудка зазначив, що відсутність легального регулювання даної сфери діяльності, відсутність можливості для ефективної адаптації військових після війни призводить до того, що багато з них потрапляють у злочинні угрупування та в подальшому займаються так званою «військово-консалтинговою діяльністю», однак незаконно.

Очевидно, що важливою з даного питання є думка військових, як основної цільової аудиторії даного законопроекту, яку висловив, зокрема, Микола Порфимович, ветеран АТО, та Віктор Толочко, комбат батальйону оперативного призначення Національної гвардії України імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, співзасновник громадського об’єднання «Українці разом», керівник ГО «Комітет учасників антитерористичної операції волонтерів та ветеранів війни».

Пан Віктор наголосив, що скоріш за все, рано чи пізно даний законопроект буде прийнято, однак питання залишається наступним: як оперативно держава подумає про своїх захисників? «Прогрес не стоїть на місці. І як у 20-му столітті з широкою появою автомобілів з‘явилась необхідність у прийнятті Правил дорожнього руху, така сама необхідність виникла і наразі», - висловив свою думку військовий.

Безсумнівно однією з причин нагальності оперативного розгляду цього питання є його актуальність саме зараз і водночас відсутність державного реагування на необхідність врегулювання цієї сфери. Так, уже протягом майже року даний законопроект не розглядається профільним комітетом ВРУ.

Сергій Лапутько, адвокат, ветеран АТО, учасник бойових дій, висловив своє бачення причини такої бездіяльності з боку законотворчого органу, а сааме - невигідність для держави створення легальної можливості для військових професіоналів працювати на приватні фірми замість відбування ними служби на Сході України. Таку думку адвокат сформував після спілкування з представниками Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони України.

Водночас, правник зазначив, що процес запуску повноцінного регулювання даної сфери не зупиняється лише на прийнятті законопроекту. Це також кропітка багаторічна робота над підзаконним нормативно-правовим регулюванням, зокрема КМУ повинен буде розробити ще «Положення про національну комісію з регулювання військово-консалтингової діяльності», «Ліцензійні умови військово-консалтингової діяльності», «Інструкцію про порядок видачі ліцензії», внутрішні документи, які будуть засекречені СБУ та СЗР, необхідно буде проаналізувати міжнародно-правові документи між Україною та іноземними державами на предмет відсутності суперечень в даній сфері тощо.

Позицію Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ щодо даного законопроекту висловив Віталій Голота, підполковник, представник Генерального штабу Збройних Сил України. Перш за все, пан Віталій вказав на недосконалість преамбули законопроекту, а саме зазначення в ній згадки про «соціально-правовий захист» військових, хоча, на думку доповідача, даний законопроект не регулює дане питання.

У відповідь представнику співавтори зазначили, що під поняттям «соціального захисту» мається на увазі створення умов для можливого легального працевлаштування колишніх військових, що безсумнівно позитивно вплине на їх соціальний та економічний добробут. Водночас, співавтори узгодили, що формулювання зазначене в преамбулі можливо потребує змін.

Ще один військовий висловив побоювання, що даний законопроект може заважати громадянам України виконувати свій обов‘язок перед державою або буде допомагати ухилятись від його виконання у відповідь співавтори погодились про необхідність внесення відповідного застереження до тексту законопроекту.

1.jpg

Власну думку висловив також Сергій Дрьомов, провідний науковий співробітник відділу проблем національної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, член-кореспондент Академії політичних наук, який заважив про важливість законопроекту, однак вказав на його певні недоліки (наприклад, обов‘язок по перевірці кандидатів, які будуть займатись військово-консалтинговою діяльністю, що покладається на СБУ без внесення відповідних змін до обсягу повноважень СБУ).

Окрім цього, науковець наголосив на ще одному Законі України, прийнятому в грудні 2017 року, «Про приватну детективну діяльність», який досі не набрав законної сили. Частково даний закон також вирішує проблему, яка стала предметом заходу.

Конкретні зауваження до тексту законопроекту також висловили Олександр Карпенко, представник СБУ, та Андрій Мегалін, журналіст.

Так, питання виникли щодо доцільності покладення обов‘язку по перевірці осіб, що будуть займатись цією діяльністю, СБУ; невнесення відповідних змін до КК України на основі ч. 2 ст. 3 законопроекту (про неможливість притягнення осіб, що займаються даною діяльністю, до кримінальної відповідальності); пропонується доповнити перелік нормативних джерел, які регулюють дану діяльність; слід більш конкретно визначити, кому можуть надаватись військово-консалтингову діяльність; слід врегулювати питання підготовки та перепідготовки кадрів та більш детально визначити процедуру ліцензування даної діяльності за межами України.

Загалом, однозначно, прийняття даного законопроекту матиме позитивний вплив на соціальну адаптацію військових, діяльність з чого, правду кажучи, на даний момент не ведеться зовсім. Водночас, як встановили на заході, текст законопроекту є недосконалим та потребує подальших обговорень та внесення поправок, зокрема, як з ініціативи правників та законотворців, так і з боку військових та громадських діячів.

Беззаперечно, обговорення даного питання будуть продовжуватись, а «Українське право» продовжуватиме відслідковуватиме процес прийняття даного законопроекту Верховною Радою України.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5
05.10.2019 10:00:00 - Compliance law forum
6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика