Правовий поглядАналітика

Особливості надання відпусток у 2019 році

04.07.2019 / 10:04
1248
+A
-a

Особливості надання відпусток у 2019 році

Літній період є, безсумнівно, «часом відпусток». Нещодавно відбувся актуальний тематичний захід за участі експерта MCFR Кадри Житкової Ірини, на якому учасники, бухгалтери, кадровики та профільні юристи, обговорили усі особливості обрахунку, надання та обліку відпусток у 2019 році з урахуванням законодавчих змін та напрацювань практики.

ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІДПУСТКИ

Перш за все, спікер розглянула питання змін, які відбулись до Закону України «Про відпустки» та КЗпП, які відбулись завдяки прийнятому 30.05.2019 року Верховною радою Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування». Вказаний Закон набув чинності 21 червня 2019 року.

Так, згідно з діючою раніше редакцією ч. 2 ст. 17 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 к. днів (70 к. днів - при усиновленні 2 і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд.

Стаття 18-1 Закону, в свою ж чергу передбачала право на одноразову оплачувану відпустку особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше 3 років, тривалістю 56 к. днів (70 к. днів - при усиновленні 2 і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів. Підставою для надання цієї відпустки є факт набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини та подання заяви про відпустку не пізніше 3 місяців. Якщо ж усиновлювачами є подружжя, то відпустка, як і в попередньому випадку, надається одному з них на їх розсуд.

Згідно із новими змінами, ч. 2 ст. 17 Закону виключається, натомість дія ст. 18-1 Закону розповсюджується на випадки усиновлення дітей будь-якого віку (тобто обмеження з приводу трьохрічного віку дитини зникає).

ГРАФІК ВІДПУСТОК 

Як зазначила спікер, попереднє опитування учасників заходу, здійснене під час реєстрації на захід, показало, що найбільше запитань на практиці виникає з приводу складання та затвердження графіків відпусток на підприємстві, про що буде йтись нижче.

Спікер звернула увагу, що згідно із КЗпП та профільним Законом наявність на кожному підприємстві затвердженого графіку відпусток є обов’язковим.

Що стосується особливостей порядку затвердження графіку відпусток, то він повинен затверджуватись роботодавцем не пізніше 5 січня кожного наступного року. Однак перед цим графік відпусток повинен бути погоджений із профспілкою або уповноваженим органом трудового колективу (у разі відсутності профспілки).

При складанні графіку відпустки, в першу чергу, повинні бути враховані інтереси виробництва, а потім уже особливості працівників та їх побажання щодо відпочинку.

Що стосується форми графіків відпусток, то вона не унормована, тобто немає законодавчо визначеної типової форми, яку роботодавці можуть використовувати у роботі, натомість є лише рекомендації різних органів та оіб, розроблені на основні законодавчих положень, які визначають, що повинно зазначатись у графіках.

За словами спікера, на практиці також виникають питання з приводу заповнення графіків відпусток, зазначення періоду відпустки (конкретних дат чи достатньо місяця?) тощо. Однак, так як типова форма не затверджена, то пошук відповіді на ці запитання залишаються на розсуд роботодавця.

Відкритим для багатьох роботодавців залишається питання доцільності та обов‘язковості завчасного повідомлення працівника про відпустку, що планується, якщо конкретний період запланованої відпустки зазначений у графіці відпусток, з яким працівник освідомлений. Відповідь на це питання однозначна: так, обов‘язок повідомляти працівника про відпустку щонайбільше за два тижні до неї є безумовним, однак в такому випадку працівнику можна не писати окрему заяву.

ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ВІДПУСТОК ПРАЦІВНИКАМ

Низка запитань до спікера від учасників заходу стосувались особливостей обрахунку тривалості відпусток, порядку їх надання, а також законодавчих колізій та прогалин в цьому питанні.

Наприклад, цікавим є питання правильного обрахунку тривалості основної щорічної відпустки для працівника, що має ІІІ групу інвалідності і працює вихователем.

Згідно із законодавством статус працівника із інвалідністю (ІІІ група) дає йому змогу отримувати основну щорічну відпустку у подовженому розмірі, а саме 26 календарних днів. Водночас освітній «нахил» посади працівника зумовлює необхідність надання йому такої відпустки у розмірі 56 календарних днів. То ж який із варіантів буде вірним? Спікер запевнила, що саме працівник в такому разі має право обирати підставу, за якою буде визначатись їй тривалість відпустки, тобто в даному випадку більш вигідним для працівника є другий варіант (56 календарних днів). 

Особливу увагу привернуло питання надання відпусток за поточний період у разі їх ненадання за минулий період. З даним питанням стикаються багато кадровиків та профільних юристів, які лиш починають працювати на окремому підприємстві. Спікер пояснила, що, хоч згідно із законодавством не вважатиметься порушенням факт надання відпустки в такому разі за більш «свіжий» період, однак більш доцільно спочатку «погасити заборгованість» по відпустках за минулі періоди та надавати відпустки працівникам у хронологічному порядку.

Найбільш актуальні питання також стосуються питань надання відпусток у взаємозв‘язку з подальшим фактом звільнення працівника або щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку працівником. Що стосується першого питання, то на практиці часто виникають ситуації, коли при звільненні працівника виявляється, що частково він використав відпустку за майбутній період. В такому разі вказані суми підлягають утриманню з нього. Водночас, якщо у цього працівника невикористаними є додаткові щорічні відпустки, то за них виплата повинна бути здійснена у повному розмірі.

СОЦІАЛЬНІ ВІДПУСТКИ

Це питання пропонуємо розглянути оглядово. Більш комплексний матеріал про соціальні відпустки «Українське право» публікувало раніше.

Згідно із ст. 19 Закону «Про відпустки» право на додаткову відпустку тривалістю 10 календарних днів (або 17 календарних днів - у разі двох або більше підстав) працівникам, які мають дітей, мають:

1. жінка, яка фактично працює (а не лише у трудових відносинах) і:

- має двох або більше дітей віком до 15 років,

- має дитину з інвалідністю,

- має особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

- усиновила дитину,

- одинока мати.

2. батько, який виховує дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).

3. особа, яка взяла дитину під опіку або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

4. один із прийомних батьків.

5. піклувальники (ст. 186-1 КЗпП).

Як зазначила спікер, найбільш поширеним колізійним питанням є визначення поняття «одинока мати» з метою віднесення тієї чи іншої особи до цієї категорії та надання їй щорічної додаткової відпустки.

Відтак, слід зазначити, що згідно із п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 до одиноких матерів відносяться:

- жінка, яка не перебуває у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або зроблений за вказівкою матері;

- вдова;

- інша жінка, яка виховує й утримує дитину сама.

Водночас, чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити матері, що виховує дитину без батька, щоб отримати додаткову соціальну відпустки. Тому, відповідно до Постанови ВСУ від 30.01.2019 справа № 753/14765/15-ц, щоб підтвердити право на зазначену відпустку роботодавцю слід пред’явити будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений документ, який з достатньою достовірністю підтверджує, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Такими документами, зокрема, але не обмежуючись, можуть бути:

- рішення суду, що відповідача позбавили батьківських прав;

- рішення органу опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини;

- ухвала суду або постанова слідчого про розшук батька у справі за позовом про стягнення аліментів;

- рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою;

- довідка про перебування батька у місцях позбавлення волі.

Що стосується порядку надання щорічних додаткових відпусток, то цікавим є те, що їх не обов‘язково відображати у графіці відпусток, оскільки обов‘язковість їх ведення встановлена лиш для обліку та планування щорічних основних відпусток.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІДПУСТКИ

На підсумку зустрічі спікер присвятила увагу питанню відповідальності за правопорушення у сфері законодавства про відпустки. Так, згідно із положеннями ст. 265 КЗпП встановлено відповідальність за вчинення наступних правопорушень, а саме:

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати більш як за один місяць або виплату її не в повному обсязі - тягне за собою накладення штрафу у трьохкратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (ч. 2 ст. 265 КЗпП);

- інші порушення законодавства про працю (наприклад, відсутність графіка відпусток чи порушення порядку надання відпустки) — накладення штрафу у розмірі мінімальної зарплати (абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Згідно із ст. 41 КУпАП додатково встановлено адміністративну відповідальність на посадових осіб у вигляді штрафу у розмірі від 510-1700 грн. (ст. 41 КУпАП).

Кримінальним кодексом також встановлено відповідальність за грубе порушення законодавства про працю, що передбачає відповідальність у розмірі 34 000-51 000 грн., позбавлення права бути керівником підприємства до трьох років (ст. 172 КК України).

Зозуля Наталія, «Українське право»

 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.09.2019 08:30:00 - VIII Податковий форум
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика