Правовий поглядАналітика

Особливості правового регулювання валютних операцій у 2019 році

03.06.2019 / 11:26
1293
+A
-a

Особливості правового регулювання валютних операцій у 2019 році

Як повідомляло «Українське право» раніше, з 7 лютого 2019 року в Україні разом із введенням в дію Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» запрацювала нова система валютного регулювання.

Одночасно з цим Законом було відмінено 56 профільних нормативно-правових актів, серед яких Декрет №15-93, Закон про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185, Правила використання готівкової валюти №200 тощо. В той же час Національним банком України (НБУ) було затверджено вісім основних постанов, які і складають нову систему валютного регулювання.

Вказані зміни торкнулись як і простих громадян, так і організацій і підприємств, що займаються зовнішньою економічною діяльністю (ЗЕД). З метою більш детального аналізу законодавчих нововведень та професійного обговорення спірних проблем, які виникають на практиці, нещодавно було проведено захід, за участю правників та бухгалтерів, спікером на якому виступила експерт Тетяна Нижник. Нижче використовуватимуться тези виступу та презентації доповідача.

ЯК ЗМІНИЛИСЬ ПРАВИЛА ЗЕД-РОЗРАХУНКІВ У 2019 РОЦІ?

Що стосується підприємств, які здійснюють ЗЕД, як основних господарюючих суб'єктів, діяльність яких пов'язана із валютними розрахунками, то в даній сфері зміни відбулись, перш за все, у визначенні граничних строків розрахунків за ЗЕД-контрактами, а саме збільшились із півроку (180 календарних днів) до року (365 календарних днів) (Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій у іноземній валюті (Положення №5)).

При цьому за НБУ закріплено право встановлювати винятки та особливості запровадження заходів щодо граничних строків розрахунків за ЗЕД-операціями для захисту для окремих товарів та галузей економіки (за поданням КМУ) та мінімальні граничні суми ЗЕД-операцій, на які поширюються граничні строки ЗЕД-розрахунків. Так, дані обмеження не діють на операції в незначному розмірі (менший за 150 тис. грн) з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Цікаві зміни також відбулись у визначенні санкцій за ЗЕД-розрахунками. Так, в той час як розмір пені за порушення граничних строків готівкових розрахунків не змінився - 0,3% суми неодержаних коштів за кожен день прострочення (ст. 13 Закону про валюту), то у спеціальних санкціях відбулись суттєві зміни: індивідуальний режим ліцензування ЗЕД чи тимчасове зупинення ЗЕД-діяльності, визначений ст. 37 Закону про ЗЕД №959, було відмінено, а штраф у розмірі 100% накладається не НБУ, а податковою службою.

Нововведенням є також заміна валютного контролю валютним наглядом. В той час як валютний контроль здійснювався щодо усіх операцій, то валютному нагляду підлягають тільки ЗЕД-операції, які потрапляють під фінансовий моніторинг, тобто перевищують еквівалент 150 тис. грн (ст. 11 Закону про валюту). Окрім цього Положенням про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції (Положення №8) визначено додаткові ознаки операцій, щодо яких банк може затребувати додатковий аналіз транзакцій.

Що стосуються продажу валютної виручки такими підприємствами, то з 01.03.2019 року обов’язковому продажу підлягають надходження в іноземній валюті І групи Класифікатора валют №34 (в тому числі долари США, євро тощо) та доходи у російських рублях у розмірі 30% від загальної суми отриманої виручки (на відміну від 50%, як було раніше).

Також вказані законодавчі зміни вплинули і на визначення лімітів на валютні операції (так звані е-ліміти). Так, резидент-юрособа або ФОП може здійснювати валютні операції з переказу коштів з України/на поточні рахунки нерезидентів-юридичних осіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних), протягом календарного року на загальну суму, що сукупно не перевищує 2 млн євро включно. Водночас законодавством передбачаються винятки, на які вказаний ліміт не поширюється (поточні торговельні та неторговельні операції, операції з повернення іноземному інвестору прибутків, доходів, дивідендів тощо).

Насамкінець, зміни в даній сфері вплинули і на визначення розмірів адміністративних штрафів за ЗЕД-порушення. Так, із 07.02.2019 року розмір даних штрафів суттєво зріс, наприклад, із 510-748 грн. до 8500-17000 грн (за незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей (ст. 162 КУпАП)). Ст. 162-1 КУпАП змінила свою редакцію не лише в частині покарання, а й диспозиційну частину із «умисного ухилення від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в інвалюті» на «порушення порядку здійснення валютних операцій».

ЗМІНИ У ПРОЦЕДУРІ ВІДКРИТТЯ БАНКІВСЬКИХ РАХУНКІВ

Перш за все, можна розглянути особливості відкриття банківських рахунків резидентом-юридичною особою за кордоном. Слід звернути увагу, що ця можливість стала реальною лиш з 7 лютого цього року, оскільки до цього за вказані дії передбачалось накладення штрафу.

Відкривати та використовувати ці рахунки юридичні особи зможуть відповідно до законодавства країни, в якій цей рахунок відкрито. За більш детальною інформацією щодо відкриття та використання рахунка треба звернутися до того банку, де планується відкриття рахунку, оскільки уніфіковані правила та універсальний перелік необхідних документів відсутній.

При цьому резиденти мають право на придбання валютних цінностей за кордоном, здійснення їх транскордонного переміщення та (або) транскордонного переказу з урахуванням наступних обмежень: по-перше, транскордонний переказ валютних цінностей проходить виключно через уповноважені установи, по-друге, порядок проведення переказу валютних цінностей визначає НБУ.

Так само і юридичні особи-нерезиденти, у т.ч. іноземні інвестиційні фонди і компанії з управління активами, що діють від імені таких фондів, можуть відкривати рахунки в Україні (ч. 4 ст. 4 Закону про валюту). Безпосередній механізм цієї процедури з’явився 4 квітня (п. 4 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспонденських рахунків банків-резидентів і нерезидентів №492). Раніше нерезидентам дозволяли відкривати лише інвестиційний рахунок, водночас і нещодавні зміни передбачають певні обмеження з приводу відкриття банківських рахунків нерезидентами.

Так, НБУ запровадив механізм, завдяки якому банки зможуть виявляти компанії-оболонки серед юросіб-нерезидентів. Фактично, це є юридичні особи-нерезиденти, які не здійснюють фактичної господарської діяльності в країні реєстрації (відсутні достатні активи та/або працівники для здійснення відповідного виду господарської діяльності) та/або структура власності якої не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів). Наприклад, компанії без офісу, виробничих приміщень, працівників не зможуть претендувати на відкриття рахунку в українському банку (зауважимо, що це більшість офшорних та посередницьких фірм). Водночас подібну перевірку на легальність проведення бізнесу банки не проводитимуть для холдингових компаній або їх корпоративних підприємств.

ГОТІВКОВА ВАЛЮТА: РОЗРАХУНКИ ТА КАСА

Як і раніше, законодавством, а наразі Положенням №5, визначають певні особливості здійснення розрахунків готівковою валютою.

Так, наприклад, розрахунки за ЗЕД-договорами (контрактами) у готівковій формі заборонені і можуть здійснюватись виключно через рахунки в банках. Водночас, винятком є випадок, коли нерезидент, згідно експортного договору, оплачує експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу, фізособі-резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном. При цьому, невикористаний залишок валюти треба оприбутковувати у касі резидента по поверненню з поїздки протягом 3 днів та здати в банк протягом 5 днів після оприбуткування. Законним є також зняття готівкової валюти з валютного рахунку для подальшої виплати готівкового авансу на відрядження.

Логічним наступним питанням є організація каси в іноземній валюті на підприємстві. Так як профільний закон з даного питання відсутній, то застосовуються загальні правила, визначені у Законі про бухгалтерський облік.

Так, п. 3 ст. 9 цього Закону визначає, що операції в іноземній валюті відображають у валюті розрахунків і платежів за кожною іноземною валютою окремо. Для цілей бухобліку слід також зробити перерахунок валюти у гривні. Для кожної валюти заводиться окрема касова книга за типовою формою №КО-4, у якій поряд із сумою в іноземній валюті фіксується і сума в гривнях (через дріб чи в дужках). Що стосується лімітів каси в іноземній валюті, то вони можуть визначатись обслуговуючим банком за власною ініціативою (п. 23-1 Інструкції про ведення касових операцій банками №103).

Окрему увагу також слід приділити питанню отримання готівкової валюти на відрядження. Так, резиденти-юрособи і ФОПи мають право розраховуватися готівковою іноземною валютою, знятою зі своїх банківських рахунків, для фінансування витрат на закордонні відрядження працівників. Для видачі інвалютного готівкового авансу можна або використати валюту з поточного валютного рахунку (п. 3.1, 3.2 Інструкції №492), або купити безготівкову інвалюту та зняти її у касі банку шляхом подачі до банку заяви в довільній формі (п. 7 розд. ІІ Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (Положення №2)).

ВАЛЮТНІ ЗМІНИ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Як зазначалось вище, валютні зміни не обійшли стороною не лише підприємства, що здійснюють ЗЕД, а й звичайних громадян. Нижче експерт навела 7 найактуальніших нововведень, що стосуються фізичних осіб:

1. Надано дозвіл купувати валюту online в еквіваленті до 150 тис. грн.

2. Відтепер купити валюту можна в банку, обмінному пункті, у поштовому відділенні.

3. Збільшено ліміт на переказ інвоземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізосіб - з 15 до 150 тис. грн. на рік.

4. Збільшено ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичними особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквівалента 150 тис. грн. на день.

5. Резидентам дозволено вносити платежі в іноземній валюті під час страхування життя.

6. У разі купівлі іноземної валюти в еквіваленті до 150 тис. грн. не потрібно її резервувати - суму можна придбати того самого дня.

7. Сума готівкової іноземної валюти, яку можна перевозити через кордон без письмового декларування митному органу, як і раніше - 10 тис. євро (для юридичних осіб - без обмеження суми на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі за умови підтвердження зумовленості господарською діяльністю).

Підсумовучи, експерт звернула увагу на значущість та прогресивність прийнятих змін в бік спрощення адміністративних процедур, що кореспондується зростанням розмірів штрафів за допущені порушення. Водночас, скасування окремих нормативно-правових актів призвело до виникнення прогалин у законодавстві у зв'язку з відсутністю новоприйнятих норм, які регулювали б спірні правовідносини.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5
05.10.2019 10:00:00 - Compliance law forum
6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика