Правовий поглядАналітика

Підвищена небезпека: проблеми охорони праці

22.07.2019 / 10:26
670
+A
-a

Підвищена небезпека: проблеми охорони праці

Експлуатація обладнання підвищеної небезпеки є комплексним питанням, вирішення якого стосується і необхідності правильного ведення бухгалтерського обліку, і обов’язковості виконання низки норм та положень законодавства про охорону праці.

Відповідний захід нещодавно було проведено «Довідником спеціаліста з охорони праці» у співпраці з MCFR Цифрове видавництво, де запрошеним спікером виступив Микола Федоренко, експерт з охорони праці.

Під час заходу учасники мали можливість ознайомитись із основними вимогами до експлуатації обладнання з підвищеною небезпекою, узагальнили знання у вигляді блок-схеми алгоритму законного запуску експлуатації обладання з підвищеною небезпекою, розглянули питання обліку та технічного обслуговування цього устаткування тощо.

У матеріалах використовуються тези доповіді та презентації лектора.

 ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Перш за все, експерт розглянув питання розуміння поняття «джерела підвищеної небезпеки», яке закріплене у ст. 1187 ЦК України та означає діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів, обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Водночас під «виробничим обладнанням» розуміється будь-яка машина, апарат, інструмент, пристрій або устаткування, що використовуються під час виконання робіт, виготовлення продукції, надання послуг, зокрема машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки (згідно з п. 2 розділу І Вимог безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками, НПАОП 0.00-7.14-17).

Спікер також зазначив, що у законодавстві України існує низка інших подібних понять та категорій, зокрема:

- об'єкт підвищеної небезпеки, потенційно небезпечний об'єкт (Закон «Про об’єкти підвищеної небезпеки»);

- роботи з підвищеною небезпекою (НПАОП 0.00-2.01-05);

- роботи підвищеної небезпеки (НПАОП 0.00-4.12-05);

- небезпечні території (Правила техногенної безпеки, затверджені наказом МВС від 05.11.2018 № 879);

- будівлі та споруди підвищеної небезпеки (класифікація за наслідками СС3) (ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»);

- приміщення з підвищеною електронебезпекою (ПУЕ) тощо.

ВИРОБНИЧЕ ОБЛАДНАННЯ: ПЕРЕЛІК ТА ВИМОГИ ДО НЬОГО

Фактично будь-яке виробниче обладнання, відповідно до чинного законодавства, повинно відповідати вимогам Технічних регламентів (зокрема, є Технічний регламент безпеки машин, затверджений постановою КМУ від 30.01.2013 № 62, Технічний регламент ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, затверджений постановою КМУ від 21.06.2017 № 438 тощо). Всього, станом на даний час, реєстр нараховує понад 60 Технічних регламентів.

Водночас на виробниче обладнання, яке не супроводжується декларацією про відповідність, складеною згідно з вимогами Технічного регламенту, поширюються вимоги Мінімальних вимог безпеки нормативно-правовим актам з охорони та гігієни праці (п. 5 розділу ІІІ НПАОП 0.00-7.14-17). У разі ж, якщо виробниче обладнання не відповідає цим вимогам, роботодавець зобов’язаний привести його у відповідність протягом чотирьох років з моменту затвердження цього НПАОП (тобто до 2021 року).

Також спікер зазначив, що відповідно до постанови КМУ від 06.02.2019 № 223 (додаток 4) за наявність у суб’єкта господарювання за останні 5 років його роботи трьох і більше об’єктів машин, механізмів, устатковання та виконання видів робіт підвищеної небезпеки, суб’єкт господарювання відноситься до високого ступеня ризику (понад 41 бал), що зумовлюватиме більшу вірогідність проведення планового заходу перевірки саме на його підприємстві (на таких підприємствах планові перевірки повинні проводитись раз на два роки).

Значну увагу під час виступу спікер приділив і питанню документів дозвільного та декларативного характеру, необхідних для належної експлуатації обладнання з підвищеною небезпекою.

Документом дозвільного характеру, згідно із Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (наприклад, запис про наявність документа в ЄДР), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності та/або без наявності якого такий суб'єкт не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності.

Так, цікавим є, що підприємство має право на провадження певних видів господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання додаткового документа дозвільного характеру.

Однак для провадження деяких видів господарської діяльності реєстрації декларації недостатньо. Відтак, 41 такий вид дій включено до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 25.08.2010 № 725.

Спікер також зазначив, що законодавством визначено умову, за наявності якої підприємство може не отримувати дозвільний документ на провадження певного виду діяльності. Зокрема, не вимагається отримання такого документа від орендаря або іншого користувача приміщення чи обладнання (у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих об’єктів), крім випадків експлуатації потенційно небезпечних об'єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (част. 4 ст. 41-1 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»).

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ВИРОБНИЦТВОМ

Фактично дане питання безпосередньо стосується ієрархічної структури відповідальних осіб, які забезпечують на підприємстві контроль за законною та належною експлуатацією обладнання з підвищеною небезпекою.

 Відтак, спікер зазначив, що умовно організація експлуатації такого обладнання на підприємстві передбачає існування трьохрівневої структури:

-особа, відповідальна з нагляду за утриманням засобів виробництва (заступники, керівника, головні спеціалісти);

-особи, відповідальні за технічний стан засобів виробництва (інженерно-технічні працівники - фахівці, робітники - професіонали);

-особи, відповідальні за безпечну експлуатацію засобів виробництва (лінійні інженерно-технічні працівники, робітники).

Залежно від виду обладнання, що експлуатується, розглядається питання необхідності створення двох- чи трьохрівневої структури та визначення кола обов’язків та правильної назви відповідальних осіб. Для наочності спікер навів приклади призначення відповідальних осіб при експлуатації різнопланового обладнання підвищеної небезпеки, наприклад:

1) у разі експлуатації об’єктів електрогосподарства:

- особа, відповідальна за електрогосподарство (технічний керівник, головний енергетик; адміністративно-технічний персонал з правом інспектування - наприклад, інженер з охорони праці);

- особа, відповідальна за справний стан електрогосподарства (електротехнічний персонал, електромонтер з обслуговування електроустановок);

- особа, відповідальна за безпечну експлуатацію електричного обладнання (лінійний енергетик, електротехнологічний персонал, оператор, машиніст).

2) при експлуатації вантажопідіймального обладнання:

- працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання (технічний керівник, механік або головний механік);

- працівник, відповідальний за утримання обладнання в справному стані (слюсар-ремонтник, електромонтер);

- працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами тощо (виконроб або майстер; машиніст автокрана тощо).

3) при експлуатації об’єктів теплового господарства:

- особа, відповідальна за справний стан та безпечну й економічну експлуатацію устаткування теплових установок і мереж;

- особа, відповідальна за справний стан теплового госпоадрства;

- особа, відповідальна за безпечну й економічну експлуатацію теплового обладнання.

4) під час експлуатації посудин, що працюють під тиском (створюється двохрівнева структура):

- особа, відповідальна за справний стан та безпечну експлуатацію обладнання під тиском (електромеханік, слюсар КВП і А);

- особа, відповідальна за безпечну експлуатацію обладнання під тиском (обслуговуючий персонал: оператор, машиніст).

Загалом відповідальність за організацію експлуатації обладнання покладається на керівника суб’єкта господарювання, якому належить або який орендується це обладнання. Чинне законодавство також допускає використання аутсорсингу в даній сфері, тобто залучення до обслуговування виробничого обладнання спеціалізованих організацій, які мають право на виконання видів цих робіт (має відповідні документи дозвільного характеру).

Спікер зазначив, що згідно із законодавством, підприємство, яке має значну кількість обладнання різного профілю, повинне створити відповідні підрозділи (служби), які забезпечує необхідною робочою оснасткою.

Окреме питання стосується обов’язковості та необхідності отримання допусків для працівників, необхідних для експлуатації обладнання з підвищеною небезпекою.

Так, усі нормативні документи, що регламентують діяльність відповідальних осіб, повинні вводитись у дію наказом та доводитися до відома виконавців.

Перед призначенням відповідальні особи повинні також пройти навчання та перевірку знань в установлено нормативними документами порядку, мати відповідний допуск та бути ознайомлені під підпис з посадовою інструкцією. Виробничий персонал повинен також періодично проходити інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Також особи, відповідальні за організацію спеціальних видів робіт, повинні пройти відповідне спеціальне навчання, наприклад, мати відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки (для відповідальних осіб, пов’язаних з експлуатацією електротехнічних пристроїв). 

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБЛАДНАННЯ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Перейшовши до найбільш прикладного питання заходу, спікер зазначив, що експлуатацію виробничого обладнання, що є у власності або користуванні роботодавця, умовно поділяють на 4 оперативні етапи:

- введення в експлуатацію;

- використання (робота);

- профілактичне технічне та ремонтне обслуговування,

- виведення з експлуатації (консервація), зберігання.

Поміж іншим, роботодавець повинен постійно здійснювати моніторинг, оцінку технічного стану обладнання (первинний, періодичний, позачерговий технічні огляди, експертне обстеження) та нагляд за його безпечною експлуатацією відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.

Також після досягнення граничного строку експлуатації обладнання або його аварії слід провести експертне обстеження обладнання, згідно із постановою КМУ від 26.05.2004 року № 687.

Відтак, алгоритм дій при організації експлуатації обладання з підвищеною небезпекою фактично на будь-якому підприємстві має наступний вигляд:

1. Прийняття обладнання в експлуатацію: проведення інвентаризації, постановка на облік обладнання як виробничого майна, визначення інвентарного номеру, занесення на баланс підприємства. Експлуатація «неінвентарного» обладнання заборонено чинним законодавством.

2. Забезпечення умов експлуатації обладнання, тобто призначення відповідальних осіб, визначення межі експлуатаційної відповідальності, розробка положень, інструкцій, технологічних карт тощо, заведення журналів нагляду (паспортів) та інши оперативних журналів, затвердження графіків ремонту обладнання.

3. У разі необхідності - проведення реєстрації обладнання у контролюючих органах (наприклад, що стосується експлуатації технологічних транспортних засобів).

4. У разі необхідності - отримання документів дозвільного або декларативного характеру на роботи, пов’язані з використанням обладнання.

5. Забезпечення контролю за використанням та справним технічним станом обладнання під час його експлуатації, реєстрація результатів поточного огляду.

6. Забезпечення проведення профілактичного (щозмінного, періодичного, сезонного) технічного обслуговування обладнання.

7. Забезпечення проведення перевірки технічного стану обладнання або експертного обстеження щодо можливості подальшої експлуатації обладнання.

8. У разі необхідності - проведення ремонту (поточний або капітальний ремонт), реконструкції, модернізації, технічного переозброєння або переоснащення обладнання.

9. У разі ремонту - оформлення Акту прийняття виконаних ремонтних робіт, внесення даних у журнал нагляду (паспорт) обладнання.

Відтак, спікер наголосив, що виробниче обладнання повинно регулярно перевірятися і, за необхідності, випробовуватися уповноваженими особами відповідно до нормативно-правових актів. Такі результати випробувань повинні бути письмово зафіксовані і підготовлені для надання уповноваженим органам на їх вимогу (НПАОП 0.00-7.11-12).

Також спікер звернув увагу на перелік оперативної документації, пов’язаної з експлуатацією виробничого обладнання, про яку частково зазначалось вище. Це різноманітні журнали, у які вноситься поточна інформація, яка стосується обладнання, його огляду, ремонту, реконструкції тощо.

Загалом відповідно до нормативних документів з охорони праці згадану оперативну документацію можна умовно поділити на 3 групи:

- журнали, пов’язані з обліком та перевіркою технічного стану обладнання, де обліковується (інвентаризується) обладнання та результати оглядів, випробувань, технічного опосвідчення цього обладнання (у т. ч. під час зберігання або консервації обладнання);

- журнали, пов’язані з експлуатацією виробничого обладнання, де реєструються позмінно у хронологічному порядку виконуваних дій для забезпечення заданого режиму роботи, записи про несправності та відмови у роботі обладнання, про приймання та здавання зміни тощо;

- журнали, пов’язані з ремонтним обслуговуванням виробничого обладнання.

Усі без винятку журнали мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою, заповнюватись розбірливо ручкою (не олівцем) та зберігаєтись у відповідальної особи підприємства (особи, відповідальної з нагляду за технічним станом та експлуатацією виробничого обладнання).

Підсумовуючи, спікер наголосив, що питання запуску в експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, безпосередньої роботи з ним, проведення ремонтних та профілактичних робіт потребує комплексного підходу з боку спеціалістів різного рівня та фаху, які задіяні на підприємстві. Окрім цього, спікер зауважив про необхідність фіксування усіх етапів у відповідних наказах та жуналах, які в подальшому, у разі настання нещасного випадку на виробництві, можуть бути використані робтодавцем для підтвердження своєї позиції та мінімізації відповідальності. 

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.09.2019 08:30:00 - VIII Податковий форум
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика