Правовий поглядПравова позиція

Новий порядок перевірок Держпраці: коли очікувати та як підготуватись

02.10.2019 / 14:53
1138
+A
-a

Новий порядок перевірок Держпраці: коли очікувати та як підготуватись

В минулих матеріалах «Українське право» неодноразово приділяло увагу порядку та особливостям здійснення контрольно-наглядових заходів з боку держави, зокрема, в сфері трудового законодавства. В одній із статей було здійснено комплексний аналіз перевірок Держпраці та дано поради, як до них підготуватись.

Водночас законодавство змінюється, на початку літа 2019 року попередній порядок проведення інспекційних відвідувань інспекторами Держпраці було скасовано, на заміну якого було прийнято новий порядок (Постанова КМУ від 21 серпня 2019 р. № 823, яка набрала чинності з 30.08.2019 року).

З метою обговорення відповідних змін та особливостей підготовки й очікувань від нових перевірок було проведено два тематичних заходи для юристів, кадровиків та бухгалтерів за підтримки журналу «Кадровик-01» та «Головбух». Експертами на заходах виступили Ірина Іванченко та Шарій Тарас. Нижче в матеріалі використовуватимуться тези доповідей та презентацій спікерів.

ІНСПЕКТУВАННЯ РОБОТОДАВЦІВ ЗА НОВИМ ПОРЯДКОМ

В останні два роки невпинно зростає кількість інспектувань з праці. Працівники все більше розуміються на своїх правах, і, як наслідок, почастішали випадки скаржання на роботодавців, що зробити стало дуже легко - відправити електронне повідомлення із офіційного сайту Держпраці.

Як повідомлялось вище, наразі в Україні діє новий порядок проведення перевірок Держпраці, і хоча суть контролю залишається тією ж, однак, за словами спікера Ірини Іванченко, він досить відрізняється від попередніх норм.

Зокрема, однією з новел є те, що змінюється фокус щодо суб’єкта, який притягується до відповідальності: від підприємства як роботодавця до конкретної посадової особи.

Так, за новим порядком контролю інспектор, що виявив будь-яке порушення, фіксує його в акті інспектування та «вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності». Тобто унаслідок цього кадровику, що припустився порушення, загрожує візит до суду і штраф 510-1700 грн. (ст. 41 КУпАП). Водночас спікер запевняє, що пройти перевірку без штрафу – реально: роботодавець повинен лиш знати та вміти відстоювати свої права.

Основними формами контролю, за новим порядком, є лише інспекційні відвідування та невиїзні інспектування, які за своєю суттю є позаплановими заходами. В цей же час залишаються також і планові перевірки, які можуть проводитись лише в контексті контролю за дотриманням законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю та законодавства про охорону праці, однак їх проведення не регулюється вказаним порядком.

ХТО В ЗОНІ ПІДВИЩЕНОГО РИЗИКУ?

Новий порядок чітко визначає також і підстави інспектування роботодавців (п. 5 Порядку), які можуть як бути ситуативними, так і побудованими на чітких кількісних показниках.

Зокрема, серед згаданих підстав є звернення працівника; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення керівника Держпраці виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел; рішення суду; інформація Держстату та її територіальних органів (про наявність заборгованості з виплати заробітної плати), ДПС та її територіальних органів, ПФУ та його територіальних органів, профспілкових органів; доручення Прем’єр-міністра України чи звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; запит народного депутата; чи у разі невиконання вимог припису. Зауважимо, що останні чотири підстави є новелами нового порядку.

Наприклад, щомісяця ДПС, Держстат, ПФУ аналізують інформацію з державних реєстрів, роблять відповідні вибірки та повідомляють Держпраці про імовірні порушення. Відтак для застосування згаданих підстав повинні бути певні передумови. При цьому інспектування в такому випадку відбуватиметься за конкретним предметом (дотримання законодавства про оплату праці, виявлення неоформлених працівників тощо).

Хто в зоні ризику? Як зазначив спікер Шарій Тарас, ще під час затвердження акту уряд дав зрозуміти, що Держпраця зосередилась наразі виключно на порушеннях щодо неоформлених трудових відносин.

Так, в першу чергу, в зоні ризику є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах цивільно-правових договорів та переукладають їх упродовж року. Особливо ризикованою є ситуація, коли на цивільно-правових умовах працюють більше 30% працівників.

В такому разі завданням інспектора буде з’ясування, чи не підмінений трудовий договір цивільно-правовим.

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКЦІЙНОГО ВІДВІДУВАННЯ ТА ЙОГО ПОРЯДОК

Хто проводить такі перевірки? Згідно із згаданим порядком дотримання законодавства про працю контролюють Держпраці та виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, посадовим особам яких видаються відповідні посвідчення.

Слід також звернути увагу на обмежені можливості повноважень інспекторів органів місцевого самоврядування, у фокусі яких є лише аспекти виявлення неоформлених працівників та контроль у сфері оплати праці.

Чи повинен інспектор завчасно повідомити про факт проведення майбутнього інспекційного відвідування? Спікери підтвердили, що так, роботодавця зобов’язані повідомити (абз. 1 п. 8 Порядку), однак виключно інспектор вирішує, коли повідомити роботодавця на власний розсуд – зважаючи на підставу інспектування. Тобто 10-тиденний строк повідомлення, аналогічний для планових заходів, не застосовується.

Водночас здебільшого, за словами спікера Ірини Іванченко, з метою економії часу інспектор дізнається по телефону електронну адресу підприємства, на яку уже направляє сканкопію направлення на перевірку та перелік документів.

При цьому, ситуація, коли інспектор повідомить про заплановане інспектування безпосередньо на місці, також може бути і є правомірною. Здебільшого це має місце під час інспектування з метою виявлення неоформлених працівників (в такому разі інспектор може «інкогніто» спілкуватись з працівниками, а повідомити роботодавця про інспектування уже після проведення збору інформації).

Які документи повинен пред’явити інспектор? В першу чергу, слід попросити у інспектора службове посвідчення та засвідчену копію направлення на інспекційне відвідування. Отримання зазначених документів, щонайменше, для огляду є правом роботодавця згідно із п. 9, пп. 2 п. 14 Порядку.

Під час перевірки, роботодавцю не слід чинити перешкоди інспектору у випадку, якщо він забажає провести конфіденційні розмови з працівниками компанії щодо предмета перевірки. Для цього необхідно виділити інспектору робоче місце. Інспектор також має право наодинці або у присутності свідків ставити працівникам запитання, що стосуються законодавства про працю, і отримувати на них усні або письмові пояснення. У разі порушень цих вимог інспектор може скласти акт про перешкоджання у проведенні інспекційного заходу.

Для фіксування процесу проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених працівників, інспектору можна користуватись засобами аудіо-, фото- та відеотехніки (зокрема, мобільним телефоном). Аналогічне право наявне і в роботодавця. Відтак, спікер порадила подбати про це та завчасно визначити наказом працівника, який фіксуватиме інспектування на відео.

Також слід не забувати про право роботодавця вимагати від інспектора розписатись у Журналі реєстрації заходів державного нагляду. Інспектор зобов’язаний внести такий запис перед врученням на підпис акту інспектування.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ МАЮТЬ БУТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ? 

Під час проведення інспектування інспектор може затребувати у роботодавця будь-які документи, які передбачені законодавством про працю та які стосуються тематики інспектування.

Інспектори Держпраці мають право безперешкодно знайомитись з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію або відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги (пп. 2 п. 11 Порядку).

Які документи повинні бути на підприємстві обов’язково? Цей перелік не є виключним, він визначається та конкретизується для кожного підприємства окремо, однак, поміж іншим, до нього входять Правила внутрішнього трудового розпорядку, Колективний договір або Положення про оплату праці, Посадові та робочі інструкції, графік відпусток на поточний рік, документальні підтвердження повідомлення про відпустку, накази з кадрових питань, документи з обліку робочого часу та надурочних робіт, журнали реєстрації наказів, особові картки та особові справи, трудові книжки, журнал обліку неповнолітніх працівників, звіти в Держстатистику, ДПС тощо.

Вимоги інспектора надати відповідні документи для ознайомлення, їх копії чи витяги, є обов’язковими до виконання. У інакшому випадку інспектор складе акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та надасть вимогу про надання документів. Строк на оскарження даної вимоги, встановлений законодавством, дорівнює один день. Оскаржити вимогу можна до керівника територіального органу Держпраці чи його заступника. При цьому інспекторам забороняється вилучати оригінали фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів (ч. 10 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), окрім винятків, визначених кримінальним-процесуальним законодавством.

Цікавим є те, що саме момент передачі необхідних документів є досить важливим, оскільки саме з його моменту починається перебіг строку проведення інспекційного відвідування, максимальний термін якого може становити 10 робочих днів.

Зауважимо, що, як зазначив спікер Шарій Тарас, у новому порядку відсутній розподіл строків залежно від виду підприємства (мікро-, мале підприємництво чи велике), натомість раніше строк для інспекційних відвідувань малих підприємств становив не більше 2 робочих днів.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІД ЧАС ПЕРЕВІРКИ

Які документи складаються за результатом інспектування? Перш за все, це акт, який оформлюється у двох примірниках та надається на підпис роботодавцю в останній день інспекційного відвідування. Іншим документом є припис на усунення порушень, який є обов’язковим до виконання у встановлений строк.

Однак наявність даних документів ще не свідчить про притягнення роботодавця до перевірки. Наприклад, у разі усунення порушень, зазначених у приписі, у строк, жодні заходи до роботодавця не застосовуються.

При цьому, якщо предметом інспектування було виявлення неоформлених працівників і дане порушення було встановлено інспектором, то заходи примусу застосовуються в такому разі одночасно із винесенням припису, незалежно від факту усунення даних недоліків у майбутньому.

Щодо відповідальності, то, перш за все, слід нагадати, що за порушення у сфері праці одночасно відповідають як підприємство (роботодавець) (ст. 265 КЗпП), так і винна посадова особа (ст. 41 КУпАП). Тобто відповідає обоє суб’єктів одночасно – варіативність в даному випадку не встановлена.

При цьому, якщо інспектор виявляє діяння, що спричиняє адміністративну відповідальність, додатково складається протокол про адміністративне правопорушення, який передається до суду.

Підсумовуючи, можна констатувати часткове посилання контролю з боку держави за сферою трудових відносин, а саме використанням неоформленої праці. Водночас, справедливо погодитись із юристами та фахівцями, які відзначають схожість прийнятого порядку із попереднім, який був скасованим судом. Показовими є намагання також скасувати новоприйнятий порядок у суді за аналогічними, як і раніше підставами. Однак на даний момент Постанова №823 є діючою та уже застосовується під час інспекційних відвідувань підприємців України.

Зозуля Наталія для «Українського права»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика