Правовий поглядПравова позиція

Перші результати моніторингу порушень цифрових прав в Україні

04.07.2019 / 11:23
846
+A
-a

Перші результати моніторингу порушень цифрових прав в Україні

Так чи інакше, цифрове середовище стає все ближчим до нас, де ми все частіше повідомляємо якусь інформацію і про себе, і про життя нашої країни. То чи дійсно дотримуються права людини у цифровому середовищі?

Нещодавно в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг за участі представників ГО «Платформа прав людини» Олександра Бурмагіна та адвоката Людмили Опришко, присвячений висвітленню та публічному обговоренню результатів моніторингу порушень цифрових прав в Україні. 

Хоча й такі поняття як «цифрові права» та «цифрове середовище» не закріплюються в українському законодавстві, вони вже набрали популярності в юридичній і медійній спільноті. 

Ще в минулому році «Платформа прав людини» об’єдналась з іншими партнерськими організаціями в коаліцію «За вільний інтернет». До коаліції увійшли такі організації як Freedom House, Центр інформації про права людини, Лабораторія цифрової безпеки та Кримська правозахисна група. 

Починаючи з минулого року, були непоодинокими заяви про блокування веб-сайтів, в тому числі пов´язані з указами Президента України та рішеннями РНБО щодо санкцій проти Російської Федерації. Але деякі заблоковані сайти, на перший погляд, не були пов´язані з антиукраїнською пропагандою чи порушенням прав людини, але внаслідок блокування вони припинили свою діяльність. 

Також були зареєстровані у Верховній раді законопроекти № 6688, 9275, які певним чином намагались обмежити свободу слова в інтернеті, а також сама «Платформа прав людини» цьогоріч оприлюднила дослідження, пов´язане з питаннями кримінальних переслідувань за поширення контенту в інтернеті.

Усі ці  моменти лягли в основу ідеї, яка наразі реалізовується Платформою по захисту прав людини у цифровому середовищі. 

Цифрове середовище дійсно дає масу можливостей і насамперед необхідно забезпечити належну реалізацію прав людини в такому середовищі.

Метою моніторингу є виявлення порушень цифрових прав в Україні з визначенням їх кількісних та якісних характеристик, а предметом являються самі випадки таких порушень. Об´єктом моніторингу є веб-ресурси, на яких оприлюднюється інформація про випадки порушення цифрових прав у визначених методикою сферах, в тому числі: Єдиний державний реєстр судових рішень, офіційні веб-сайти профільних органів державної влади та неурядових організацій, онлайн видання, соціальні мережі тощо. 

Всі виявлені порушення розподіляються на дві групи: загальні порушення і порушення індивідуального характеру, які полягають у порушенні прав конкретних людей. 

Щодо порушень загального характеру можна повернутись до питання блокування веб-сайтів через вже вищезгадувані Укази Президента 2017-2018 років. Таких блокувань було нараховано близько 240 випадків. Такі блокування в залежності від регіону та провайдера відбуваються і сьогодні.

Дійсно, такі блокування були виправданими по відношенню до окремих російських ресурсів, і люди сприймали це абсолютно нормально. Але на даний час, зі слів спікерів, у зв‘язку із численими блокуваннями зі сторони органів СБУ, в тому числі українських ресурсів, постало питання про те, що досі Україна не має дієвих і цивілізованих механізмів запровадження таких обмежень. І на запити зацікавлених осіб СБУ не дає конкретних відповідей, за яким саме принципом та критеріями блокувались ті чи інші сайти, в той же час процедура оскарження таких рішень правоохоронних органів є досить туманною. 

Зокрема коаліцією «За вільний інтернет» було підготовлено і опубліковано юридичний аналіз Указу Президента 2018-го року, висновки якого в переважній більшості є релевантними і до першого Указу.

Серед основних можна виділити те, що санкція як спосіб обмеження прав і свобод людини не відповідає конституційним стандартам і вимогам, і є проявом необмеженої дискреції державної влади. Також секторальний характер санкцій для введення в дію потребує позитивного голосування у ВРУ, а механізм в частині блокування сайтів не відповідає національному законодавству та порушує основні конституційні права громадян.

В той же час, виходячи із стандартів захисту прав людини влада повинна захищати, в тому числі й користувачів мережі Інтернет від всякого роду маніпуляцій і зловживань. 

Також спікери зазначили, що до загальних порушень можна віднести й порушення пов´язані із виборчим процесом і соціальними мережами, в тому числі Facebook.

Так, якщо згадати нещодавні вибори президента, то були непоодинокими випадки, коли кандидати на виборчих дільницях демонстрували всім свої заповнені бюлетні. І як наслідок їх притягали до адміністративної відповідальності і накладали штраф на підставі ст. 210-10 КУпАП. 

Хоча в той же час в реєстрі судових рішень можна знайти ще щонайменше 7 справ, коли щодо звичайних громадян, які виклали в соціальній мережі свої бюлетені, також складали «адміністративні» протоколи та направляли справи до суду. Але практика розгляду цих справ судом є досить суперечливою, адже в деяких справах суд вказував на відсутність складу адмінправопорушення, в деяких стягував штраф, а деякі адмінматеріали взагалі повертали на доопрацювання, хоча КУпАП взагалі не передбачає такої процедури. 

Відтак, складається певна невизначеність, чи притягнуть особу за таке правопорушення до відповідальності, і що їй очікувати після тих чи інших дій. А це в свою чергу може бути використано, наприклад, політтехнологами з відповідною метою із спробою  вплинути на вибір громадян через демонстрацію вибору інших виборців.

Варто також звернути увагу на другу категорію порушень, якими є  порушення цифрових прав індивідуального характеру.

По-перше, до цієї групи порушень можна віднести фізичні напади на тих осіб, які поширюють будь-яку інформацію у мережі Інтернет, в тому числі і в соціальних мережах. Наразі непоодинокими є випадки нападів на відомих журналістів і відеоблогерів.

Також було зафіксоване по суті непропорційне обмеження свободи слова Коростенським міськрайонним судом Житомирської області щодо пулікацій у Facebook. Взагалі, наразі набирає поширення судова практика пов’язана з публікаціями в Facebook. Так, в згадуваному рішенні є досить спірні моменти, зокрема суд визнав недостовірним таке оціночне судження як «Наш мер не психічно хворий». Так, невідомо яким чином виконувати таке рішення суду в частині спростування недостовірної інформації. При цьому суд ще й стягнув з відповідача моральну шкоду.

За словами спікера, «занепокоїв» «Платформу» й випадок із обшуком і виїмкою всієї техніки та допитом  працівників редакції веб-сайту Finance.ua. Техніка редакції була вилучена ще в квітні, а станом на травень ще не було вирішено чи стане така техніка доказом по справі чи ні, чи повернуть її назад. Не зважаючи на наявність кримінального провадження, «Платформа» прослідкувала досить невиправдані та непропорційні дії правоохоронних органів по відношенню до даного ресурсу, робота якого на даний момент є фактично заблокованою.

Виникають питання й в тих ситуаціях, коли в рамках кримінальних проваджень зовсім невиправдано слідчим надається доступ до всіх телефонів, комп’ютерів, всієї переписки підозрюваного, по суті до всього приватного життя особи. Такі методи роботи правоохоронних є досить сумнівними з точки зору обґрунтованості та співмірності.

Ще однією з категорій порушень є приватне життя і захист даних. Зокрема був зафіксований злам сторінки соціальної мережі начальника Генерального штабу Муженка В.М., внаслідок чого без його волі було поширено певну інформацію.

Підсумовуючи, спікери повідомили, що це лише перші результати моніторингу порушень цифрових прав за травень 2019 року. Зі слів учасників зустрічі методика визначення порушень буде постійно удосконалюватись з метою якомога ширше підійти до питання виявлення порушень.

Найголовнішою своєю задачею громадська організація вважає реалізацію цифрових прав громадян, і хоча задача здається нелегкою на перший погляд, але наразі дуже важливо робити поступові виважені кроки і рухатися назустріч світовим стандартам.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5
05.10.2019 10:00:00 - Compliance law forum
6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика