Правовий поглядАналітика

Чи обов’язково судам враховувати правові позиції ВСУ і хто може від них відступати: теорія та практика

19.03.2018 / 09:55
3010
+A
-a

Чи обов’язково судам враховувати правові позиції ВСУ і хто може від них відступати: теорія та практика

Ось і минуло три місяці з початку запуску в роботу нових процесуальних кодексів. Юристи, адвокати, судді повинні були в стислі строки перелаштуватись на новий лад, для них все почалось спочатку. Підготовка позовної заяви, відзиву чи клопотання розпочинались з прочитання кодексу. Потрібно подати нові докази – звертаєшся до кодексу. Викликати свідків, забезпечити позов, оскаржити рішення – знову кодекс. І це не дивно, оскільки такої кількості новел в процесі не запроваджувалось уже тривалий час, тому, звикнувши до одних правил процесу, досить складно було перелаштуватись під нові норми.

Багато нововведень викликали непорозуміння та колізії, як застосовувати їх на практиці. Зокрема, це пов’язано з перехідним періодом, коли одна й та ж справа починала розглядатись за “старими” правилами і наразі продовжує за нормами “нових” кодексів. Такі проблеми виникають, наприклад, з представництвом сторін не адвокатами, про що “Українське право” писало раніше.

Сьогодні пропонуємо звернути увагу на такий правовий інститут як застосування постанов Верховного Суду України Укр, їх роль та обов’язковість (чи необов’язковість) врахування цих позицій при винесенні судом рішень.

Як в законі

Як ми вже повідомляли раніше, в усіх процесуальних кодексах, як і раніше, закріплюється, що суд “враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду”. Аналогічне твердження закріплене і в ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”.

Однак якою є доля незчисленних правових позицій Верховного Суду України, викладених у його постановах?

Нагадаємо, що в редакціях процесуальних кодексів, які діяли раніше, закріплювалось, що “висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права” (наприклад, ст. 214 і 360-7 “старої” редакції ЦПК України).

Зазначена вище норма, яка міститься в “нових” кодексах, є майже аналогічною за змістом, однак зобов’язує суди враховувати висновки саме новоствореного Верховного суду (ВС), а не Верховного Суду України (ВСУ), який припинив здійснення правосуддя 15.12.2017 року.

Тобто, як бачимо, законодавець прямо не відповідає на запитання, чи є обов’язковими (чи повинні враховуватись судами) правові позиції, викладені у постановах ВСУ.

Для розв’язання цієї проблеми варто звернутись до ще одного інституту, який має назву “відступ від правових позицій ВС/ВСУ”, процедура реалізації якого є ідентичною щодо правових позицій і ВС, і ВСУ.

Пропонуємо розглянути її на прикладі цивільного процесульного законодавства. Дане питання регламентоване ст. 403 ЦПК України (для правових позицій ВС) та п. 7 п.п. 1 Перехідних положень ЦПК України (для правових позицій ВСУ), і передбачає обов’язок касаційного суду, що розглядає справу і який вбачає необхідність у відступі від раніше викладеної правової позиції, передати її на розгляд палати, об’єднаної палати чи Великої палати ВС.

Тобто, як бачимо, у судів першої чи апеляційної інстанції забрали можливість відступати від правової позиції, викладеної в постановах ВС/ВСУ, при розгляді конкретної справи з наведенням відповідних мотивів (як було раніше). Натомість у разі якщо під час розгляду конкретної справи цими судами, Верховним Судом переглядається судове рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку, то провадження в першій справі може бути зупинене до закінчення перегляду другої справи в касаційному порядку (п. 10 ч. 1 ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Виходячи із зазначеного, можна зробити такі висновки:

1) відступити від правових позицій, викладених в постановах ВС/ВСУ, можна виключно на етапі розгляду справи в суді касаційної інстанції шляхом її передачі на розгляд палати, об’єднаної палати чи Великої палати ВС.

2) суд першої або апеляційної інстанції не має права відступати від правової позиції, викладеної в постановах ВС/ВСУ.

3) у випадку якщо ВС (палата, об’єднана палата, Велика Палата) переглядає судове рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку, то суди першої або апеляційної інстанції можуть зупинити розгляд “свого” провадження.

Тобто хоча законодавець і не закріпив обов’язковість раніше прийнятих постанов ВСУ, однак можливість відступу від них надається лише суду касаційної інстанції (Верховному Суду).

Як на практиці

Розглянувши теоретичну сторону проблеми, логічним є запитання, як це вирішується на практиці. У юридичних блогах неодноразово порушувалось питання, що після 15.12.2017 року судді першої чи апеляційної інстанції заперечували посилання сторони на правові позиції ВСУ, аргументуючи це тим, що (1) “кодекс зобов’язує враховувати лише постанови ВС”, (2) “ВСУ вже ліквідований (ВСУ перебуває лише в стані припинення – прим.) і його позиції є неактуальними”. Як наслідок, “Українське право” вирішило перевірити,наскільки глобальною є ситуація та чи дійсно суди заперечують існування та обов’язковість правових позицій ВСУ.

Проаналізувавши Реєстр судових рішень (ЄДРСР), можна дійти до таких висновків:

1) Верховний Суд в низці своїх судових рішень посилається на існуючі правові позиції Верховного Суду України (наприклад, зареєстровані в ЄДРСР під номерами 71860748, 71828881, 72073867, 72253385, 72367026, 72605130);

2) у судових рішеннях під номерами 71666775, 71666779, Верховний Суд, враховуючи правові висновки ВСУ, посилається на ч. 4 ст. 263 ЦПК України (яка закріплює обов’язок судів щодо врахування правових позицій ВС, а не ВСУ);

3) аналогічна ситуація застосування ч. 4 ст. 263 ЦПК України до правових позицій ВСУ відслідковується і в рішення судів нижчих інстанцій (наприклад, зареєстровані в ЄДРСР під номерами 72319826, 72122479, 71688594, 71583758, 71339675). До того ж, керуючись цією ж статтею, в рішенні №72165242 суддя замість “постанов Верховного Суду” вживає словосполучення “постанови ВСУ”, цим самим підтверджуючи законність їх врахування судами;

4) є рішення судів, коли посилаючись на ч. 4 ст. 263 ЦПК України, обґрунтовується неможливість застосування постанови ВСУ в зв’язку з тим, що хоч ВСУ була прийнята відповідна постанова, однак правовий висновок по ній так і не було сформовано. Така аргументація наявна в рішеннях, зареєстрованих під номерами 72588446, 72273443, 72433658, 72273692;

5) у жодному судовому рішенні Верховний Суд не заперечує необхідність врахування правових висновків ВСУ, виходячи із відсутності відповідної законодавчої норми. Натомість існують випадки незастосування окремих постанов ВСУ до конкретної справи у зв’язку з тим, що правовідносини в цих справах не є подібними (наприклад, рішення зареєстровані під номерами 72178068, 72691639);

6) поширеною є ситуація застосування судами першої та апеляційної інстанції у рішеннях, прийнятих після 15.12.2017 року, положень ЦПК у вже не чинній редакції. Так, посилання на раніше діючу статтю 214 “старого” ЦПК вбачається у наступних рішеннях: 72126143, 72152030, 72242756;

7) аналогічна ситуація із посиланням судів на ст. 360-7 “старого” ЦПК, яке наявне в судових рішеннях, зареєстрованих під номерами 72701584, 72426234, 72118885, 72169300, 71844578, 71567942, 71664228, 71217801, 71125210, 71352345. Примітним із застосуванням цієї статті є також те, що вона закріплювала право суду відступити від позиції ВСУ, яким, як можна свідчити із рішень, судді продовжують користуватись, незважаючи на те, що чинним ЦПК таке повноваження надано лише Верховному Суду;

8) навіть не обґрунтовуючи таке право положеннями законодавства, судді також відходять від правових позицій ВСУ у наступних рішеннях: 71822974, 72072949;

9) поодинокими є випадки застосування п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, який дає можливість суду першої чи апеляційної інстанції зупинити провадження у справі до перегляду подібної справи касаційним судом (наприклад, ухвали, зареєстровані в ЄДРСР під номером 72597617, 72596522);

10) єдиним рішенням, яке вдалось знайти і в якому суддя обґрунтовує незаконність та недоцільність застосування правових позицій ВСУ, які “через ліквідацію ВСУ вже не є актуальними”, є ухвала Золочівського районного суду Харківської області, зареєстрована в ЄДРСР під номером 72690501.

Як наслідок, можна прийти до висновку, що хоча у кодексах відсутня норма, яка закріплює обов’язковість врахування судами правових позицій, викладених в постановах ВСУ, однак вони продовжують застосовуватись судами. Така практика кореспондується із вимогами законодавства, згідно з якими виключно Верховний Суд може відступити від цих позицій. Окрім цього, відслідковується порушення цієї норми деякими судами, які в своїх рішеннях, посилаючись на вже нечинні норми “старого” ЦПК, самостійно відступають від таких правових позицій. Також поодинокою є практика застосування судами п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, який дає можливість суду першої чи апеляційної інстанції зупинити провадження у справі до перегляду подібної справи касаційним судом.

Підсумовуючи, зазначимо, що необхідним вбачається для вирішення вказаних непорозумінь внести зміни до процесуальних кодексів, де закріпити обов’язковість врахування при винесенні судових рішень не лише правових позицій Верховного Суду, але й Верховного Суду України, які продовжують застосовуватись судами у спірних правовідносинах. Важливим понад усе є єдність і передбачуваність судової практики, що відноситься до реалізації принципу верховенства права у вирішенні судами спорів.

Зозуля Наталія, “Українське право”

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи можуть бути в Україні ефективними  антикорупційні органи? donum auctoris Чи можуть бути в Україні ефективними антикорупційні органи?
Ефективність будь-якого державного інституту, у тому числі правоохоронних органів, полягає у досягненні мети, яка...
Про нововведення у кримінальному процесуальному законодавстві - на круглому столі в Івано-Франківську суддя Верховного Суду Надія Стефанів Феміда Про нововведення у кримінальному процесуальному законодавстві - на круглому столі в Івано-Франківську суддя Верховного Суду Надія Стефанів
14 квітня в Івано-Франківську пройшов круглий стіл, під час якого проаналізовано основні зміни до Кримінального п...
Як опинитись на лаві підсудного за допис в соціальній мережі? Справа Як опинитись на лаві підсудного за допис в соціальній мережі?
Петро був одним із тих багатьох студентів київських вишів, які жалкували, що приїхали «підкорювати столицю» не на...
Квітень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20
20.04.2018 09:00:00 - Legal Medical Forum
21 22
23 24 25 26 27
27.04.2018 09:30:00 - Право&Бізнес
28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.04.2018 09:00:00 - Legal Medical Forum
27.04.2018 09:30:00 - Право&Бізнес
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика