Висновки генерала Веслі Кларка щодо російської агресії проти України: правовий погляд

Відомий не лише у США політолог Еліот Коен нещодавно оприлюднив своє інтерв’ю з генералом Веслі Кларком, постать якого серед військових спеціалістів має цілком виправдану повагу через відмінну військову освіту, бездоганну військову службу упродовж тривалого часу на різних посадах, у тому числі – Командувача Силами НАТО у Європі у 1997-2000 роках.
А ще примітною у біографії генерала Кларка є його участь як у В’єтнамській війні, так і в подіях збройного протистояння у Косово.
Немає сенсу повторювати інтерв’ю, зі змістом якого можна ознайомитися завдяки платформі Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Зауважимо про окремі думки Веслі Кларка, що заслуговують на особливу увагу.
Веслі Кларк дав досить різку та негативну оцінку непослідовній політиці США щодо підтримки України у її протистоянні росії. Йдеться не про події після 24 лютого 2022 року, хоча і в цьому на думку Веслі Кларка, допомога США могла б бути більш дієвою, а про увесь період збройної агресії росії проти України, що розпочалася з окупації Криму.Бажання урядів США не загострювати протиріччя з росією є свідченням слабкості американської зовнішньої політики, у тому числі - воєнної політики. Особливо це стало очевидним у сьогоднішніх умовах затримки у наданні допомоги Україні через процедури, які відбуваються у Конгресі.
«Ми ніколи не поводилися з Путіним правильно. Ми не поводилися з ним правильно за адміністрації Буша, тому що очевидно, він не християнин і не демонструє християнських цінностей, незважаючи на те, що носив хрестик, коли зустрічався з президентом Бушем. Ми не поводилися з ним правильно після його вторгнення в Грузію під час Олімпіади 2008 року, ми не поводилися з ним правильно під час "перезавантаження" в адміністрації Обами, ми не поводилися з ним правильно, коли запросили його до Сирії, і ми не зрозуміли, що він робив в Україні у 2013 і 14 роках». Віслі Кларк зауважує : « Наші політичні лідери на Заході не можуть уявити собі, що коли вони ведуть [з росіянами] діалог, п'ють каву, обідають... вони не розуміють, що вони не думають, так само, як ми. Путін не думає, як ми. Він офіцер розвідки, захоплений месіанським завзяттям відновити велич Радянського Союзу, як він прямо сказав у 2007 році і треба сприймати його слова серйозно».
Серйозне ставлення до планів кремля означає гідне, жорстке протистояння, відсіч відповідно до норм і принципів міжнародного права, Статуту ООН – і це генерал Віслі Кларк розуміє чітко та зрозуміло артикулює про допомогу Україні у реалізації свого права на самооборону.
«Держсекретар виступав із промовами про важливість заснованого на правилах міжнародного порядку. Для мене це означає кордони ООН, законні кордони; вони священні. Однак, замість того щоб дотримуватися цього принципу, коли напад наближався, і день атаки ставав дедалі загрозливішим, ми вивели наших інструкторів із Яворівського полігону на заході України, де вони могли б слугувати стримувальним фактором. Багато хто з нас говорив, що ситуація погіршується. Ми запропонували відправити повітряну експедиційні сили в Румунію, щоб внести невизначеність, яка підкреслила б американське стримування, але ми цього не зробили. Ми подбали про те, щоб цього не сталося. І коли настав час, на другий або третій день операції, коли було зрозуміло, що є проблеми з повітряною міццю, дехто з нас запропонував Білому дому: "Не віддавайте повітряний простір Росії. Він належить Україні. Якщо ви вірите в заснований на правилах міжнародний порядок, ви повинні діяти відповідно до цього переконання. Це наш повітряний простір, якщо Україна каже прийти, і ми повинні підтримати їх у цьому". Гаррі Трумен зробив це в 1950 році. Але замість цього ми сказали: "О, мій Боже, ні, ні, конфронтація з Росією?" Ми виголошували слова про порядок, заснований на правилах, але не діяли відповідно до нього».
Проголошувати слова про світовий правопорядок, заснований на міжнародному праві, на правилах, які стосуються кожної держави, означає діяти відповідно до норм і принципів міжнародного права. Ось ця основна теза генерала Віслі Кларка стає докором політиці США в Україні в умовах протистояння російській агресії та водночас мотивувальним закликом до боротьби за міжнародне право у протистоянні агресору.
Наскільки ж це важливо сьогодні, коли Україна без необхідної та достатньої допомоги партнерів і США знекровлюється у нерівному протистоянні російській агресії! Наскільки ж це важливо для української зовнішньої політики у її реальному виявленні як такій, що на словах і в усіх випадках рішень та дій, відповідає принципам партнерства заради перемоги – реагуючи на заклики до готовності давати відсіч агресору та послідовно, цілеспрямовано реалізуючи своє право на самооборону відповідно до виписаних у міжнародному праві норм!



