Право і мораль у здатності людства протистояти російським злодіянням в Україні
Російський терор проти українських міст і сіл продовжується, потерпає багатостраждальний Харків, дістають Суми, перед цим – Одеса і постійно Херсон…
Один відомий політичний аналітик висловив досить влучну думку стосовно російської віри. Його стисла, однак змістовна інтерпретація Достоєвського: «Все, що росія взяла у православ’я – здатність перехреститися перед тим, як вчинити вбивство сокирою»...
Так видається, що останнім часом навіть ця здатність втрачається, є зайвою для них під час злодіянь в Україні, коли замість сокири масово використовуються засоби терору проти мирного населення…
росія не знала справжнього покаяння – один злочин виправдовувався іншим, одна брехня змінювала попередню – такою є їхня історія.
Коли і за яких обставин людство зустріне кінець жахливої російської історії – тепер залежить від українського воїна – піхотинця, танкіста артилериста, оператора БПЛА, зенітника, пілота… Вони є ангелами-охоронцями, від них залежить майбутнє справжньої, не постправдної, не путінської історії.
Останнім часом ми все більше думаємо про історичну справедливість і про справедливість людського буття загалом. І в тих думках рояться різні оцінки того, що відбувається навколо.
Але усі єдині у бажанні зупинити зло, яке може танками, бронемашинами, самохідними артилерійськими установками розповзтися по усій землі, накрити бомбовими та ракетними ударами таку прекрасну та неповторну у весняному цвітінні планету… Може статися те, що сталося у знищеному Бахмуті, у зруйнованій вщент Мар’їнці, у десятках, навіть сотнях сіл України, де проходить брудний чобіт рашистського солдата.
Чому мовчить справедливість, чи бачить все це зло Бог і чому не діє? Бачить і діє – через випробовування, через усвідомлення того хто є ворогом світу, ворогом життя, через майбутній страшний суд за пекельні злочини, що не матимуть жодних виправдань…
Можливо виплекане у стражданнях право, послане Богом на землю для розуміння правди і справедливості, ще не має тієї сили, яка була б здатною перемогти? Можливо людство неготове до справжніх оцінок зла і боротьби з ним?
Але це – питання до кожного, хто бажає жити поруч з пекельним дійством і відводити свій погляд від справжніх, прихованих за людською подобою акторів такого пекельного дійства.
Той, хто вважає себе стороннім, дійсно, не завжди є співучасником, але лише – не завжди…
Світлина – з мережі.
Петро Ясен
