Вимоги Римського cтатуту для видачі запитуваних прокурором ордерів на арешт осіб за міжнародні злочини в Україні дотримані - МКС
24 червня 2024 року Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду ("МКС" або "Суд") у складі судді Росаріо Сальваторе Айтала (головуючий), судді Серхіо Херардо Угальде Годінеса та судді Хайкеля Бен Махфуда видали ордери на арешт двох осіб, Сергія Шойгу та Валерія Герасимова, у зв'язку з ситуацією в Україні за ймовірні міжнародні злочини, скоєні у період щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року (https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-sergei-kuzhugetovich-shoigu-and).
Сергій Шойгу, народився 21 травня 1955 року, Міністр оборони Російської Федерації на час інкримінованих діянь, та Валерій Герасимов, народився 8 вересня 1955 року, Начальник Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації та Перший заступник Міністра оборони Російської Федерації на час інкримінованих діянь, кожен з них, як стверджується, несе відповідальність за воєнний злочин, що полягає у здійсненні нападів на цивільні об'єкти (стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту), воєнний злочин, що полягає у заподіянні надмірної випадкової шкоди цивільному населенню або шкоди цивільним об'єктам (стаття 8(2)(b)(iv) Римського статуту), а також злочин проти людяності, що полягає у нелюдських діях, передбачений статтею 7(1)(k) Римського статуту. Існують обґрунтовані підстави вважати, що вони несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини за те, що (i) вчинили їх спільно та/або через інших осіб (стаття 25(3)(a) Римського статуту), (ii) віддавали накази про вчинення злочинів (стаття 25(3)(b) Римського статуту) та/або (iii) не здійснювали належного контролю над силами, які перебували у їхньому підпорядкуванні (стаття 28 Римського статуту).
Обидва ордери на арешт були видані на підставі клопотань, поданих стороною обвинувачення. Палата досудового розслідування II вважає, що існують достатні підстави вважати, що обидва підозрюваних несуть відповідальність за ракетні удари, завдані російськими збройними силами по українській електричній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року. Протягом цього періоду російські збройні сили здійснили велику кількість ударів по численних електростанціях та підстанціях у різних місцях України.
Палата II встановила, що є достатні підстави вважати, що ймовірні удари були спрямовані проти цивільних об'єктів, а для тих об'єктів, які у зазначений час могли кваліфікуватися як військові об'єкти, очікувана випадкова шкода та збитки цивільному населенню були б явно надмірними порівняно з очікуваною військовою перевагою. У зв'язку з цим Палата зауважила, що однією з основних цілей міжнародного гуманітарного права є захист цивільних осіб під час збройних конфліктів. Тому, оцінюючи кримінальну відповідальність за ймовірне вчинення воєнних злочинів під час ведення бойових дій, Палата повинна розглянути, чи дотримувався принцип розрізнення, який забороняє застосування збройної сили проти цивільних осіб та інших осіб, які перебувають під захистом. Оцінюючи дії осіб, підозрюваних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права, якщо вони кодифіковані як злочини за Римським статутом, Палата завжди враховуватиме вплив цих дій на безпеку цивільних осіб, зокрема найбільш уразливих, таких як люди похилого віку, жінки та діти.
Палата попереднього провадження II також визначила, що ймовірна стратегія ударів є способом поведінки, що передбачає багаторазове вчинення актів проти цивільного населення, які здійснюються відповідно до державної політики, у розумінні статті 7 Статуту. Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрювані умисно заподіяли сильні страждання або серйозні тілесні ушкодження, а також шкоду психічному або фізичному здоров'ю, а отже, несуть кримінальну відповідальність за злочин проти людяності та інші нелюдські діяння, як це визначено у статті 7(1)(k) Римського статуту.
Враховуючи, що основні фактичні твердження належним чином підтверджуються доказами та іншими відповідними матеріалами, представленими на цій стадії провадження стороною обвинувачення, Палата вважає, що вимоги Cтатуту для видачі запитуваних ордерів на арешт дотримані.
Зміст ордерів видано під грифом "таємно" з метою захисту свідків та забезпечення безпеки розслідування. Однак, беручи до уваги, що поведінка, подібна до тієї, про яку йдеться в ордерах на арешт, і яка є порушенням міжнародного гуманітарного права, як вбачається, триває, Палата вважає, що інформування громадськості про ордери може сприяти запобіганню подальшому вчиненню злочинів, передбачених статтею 58(1)(b)(iii) Римського статуту. Таким чином, Палата досудового провадження II вважає, що в інтересах правосуддя уповноважити Секретаріат публічно розкрити інформацію про наявність ордерів, імена підозрюваних, злочини, за які видані ордери, і міри відповідальності.
Раніше, 5 березня 2024 року Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду у складі судді Росаріо Сальваторе Айтала (головуючий), судді Томоко Акане та судді Серхіо Херардо Угальде Годінеса ("МКС" або "Суд") видала ордери на арешт двох осіб, Сергія Кобилаша та Віктора Соколова, у контексті ситуації в Україні за ймовірні злочини, скоєні у період щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року (https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vla....
Сергій Кобилаш, народився 1 квітня 1965 року, генерал-лейтенант Збройних сил Росії, який у зазначений час був командувачем дальньої авіації Повітряно-космічних сил, і Віктор Соколов, народився 4 квітня 1962 року, адмірал Військово-морського флоту Росії, який у зазначений час був командувачем Чорноморського флоту Росії, кожен з яких, як стверджується, несе відповідальність за воєнний злочин, що полягав у здійсненні нападів на цивільні об'єкти (стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту), воєнний злочин, що полягав у заподіянні надмірної випадкової шкоди цивільним особам або шкоди цивільним об'єктам (стаття 8(2)(b)(iv) Римського статуту), а також злочин проти людяності, що полягав у вчиненні нелюдських діянь, передбачений статтею 7(1)(k) Римського статуту. Існують обґрунтовані підстави вважати, що вони несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини за те, що (i) вчинили їх спільно та/або через інших осіб (стаття 25(3)(a) Римського статуту), (ii) віддавали накази про вчинення злочинів та/або (iii) не здійснювали належного контролю над силами, які перебували у їхньому підпорядкуванні (стаття 28(a) Римського статуту).
Обидва ордери на арешт були видані на підставі клопотань, поданих стороною обвинувачення. Палата досудового розслідування II вважає, що є достатні підстави вважати, що обидва підозрюваних несуть відповідальність за ракетні удари, завдані силами, які перебували під їхнім командуванням, по об'єктах електроенергетичної інфраструктури України у період щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року. Протягом цього періоду відбувалася кампанія ударів по численних електростанціях і підстанціях, які здійснювалися російськими збройними силами в різних місцях України.
Палата попереднього провадження II встановила, що існують достатні підстави вважати, що ймовірні удари були спрямовані проти цивільних об'єктів, а для тих об'єктів, які у той час могли кваліфікуватися як військові об'єкти, очікувана випадкова шкода та збитки, завдані цивільному населенню, були б явно надмірними порівняно з очікуваною військовою перевагою.
Палата попереднього провадження II також вважала, що інкримінована кампанія ударів кваліфікується як лінія поведінки, що передбачає багаторазове вчинення актів проти цивільного населення відповідно до державної політики, у розумінні статті 7 Статуту. Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрювані також несуть відповідальність за злочин проти людяності "інші нелюдські діяння [...] умисне заподіяння сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень, або психічного чи фізичного здоров'я", відповідно до статті 7(1)(k) Римського статуту.
Аналогічно, зміст ордерів видається під грифом "таємно" з метою захисту свідків та забезпечення розслідування. Однак, беручи до уваги, що дії, подібні до тих, що розглядаються в цій ситуації, які становлять порушення міжнародного гуманітарного права, як стверджується, тривають, Палата вважає, що поінформованість громадськості про ордери може сприяти запобіганню подальшому вчиненню злочинів. Тому Палата попереднього провадження II вважає, що в інтересах правосуддя уповноважити Секретаріат публічно розкрити інформацію про існування ордерів, імена підозрюваних, злочини, за які видані ордери, і способи відповідальності.
17 березня 2023 року Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду ("МКС" або "Суд") видала перші ордери на арешт двох осіб у зв'язку з ситуацією в Україні: Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової (https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vla....
Путін Володимирович, народився 7 жовтня 1952 року, Президент Російської Федерації, підозрюється у скоєнні воєнного злочину незаконної депортації населення (дітей) та незаконного переміщення населення (дітей) з окупованих районів України до Російської Федерації (за статтями 8(2)(a)(vii) та 8(2)(b)(viii) Римського статуту). Злочини, як стверджується, були вчинені на окупованій території України щонайменше з 24 лютого 2022 року. Існують достатні підстави вважати, що Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини: (i) за вчинення діянь безпосередньо, спільно з іншими особами та/або через інших осіб (стаття 25(3)(a) Римського статуту) та (ii) за те, що він не здійснював належного контролю над цивільними та військовими підлеглими, які вчинили ці діяння або допустили їх вчинення, і які перебували під його ефективною владою та контролем, відповідно до принципу відповідальності вищого керівництва (стаття 28(b) Римського статуту).
Марія Львова-Бєлова, 25 жовтня 1984 року народження, Уповноважений з прав дитини при Президентові Російської Федерації, підозрюється у скоєнні воєнного злочину незаконної
депортації населення (дітей) та незаконного переміщення населення (дітей) з окупованих районів України до Російської Федерації (за статтями 8(2)(a)(vii) та 8(2)(b)(viii) Римського статуту). Злочини, як стверджується, були вчинені на окупованій території України щонайменше з 24 лютого 2022 року. Існують обґрунтовані підстави вважати, що пані Львова-Бєлова несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини, оскільки вона вчинила їх безпосередньо, спільно з іншими особами та/або через інших осіб (стаття 25(3)(a) Римського статуту).
Палата досудового провадження ІІ на підставі клопотань Прокуратури від 22 лютого 2023 року постановила, що існують достатні підстави вважати, що кожен підозрюваний несе відповідальність за воєнний злочин незаконної депортації населення та незаконного переміщення населення з окупованих районів України до Російської Федерації, що завдало шкоди українським дітям.
Палата вважає, що ордери є таємними з метою захисту потерпілих і свідків, а також для забезпечення розслідування. Тим не менш, беручи до уваги, що поведінка, про яку йдеться в цій ситуації, ймовірно, триває, і що обізнаність громадськості про ордери може сприяти запобіганню подальшому вчиненню злочинів, Палата вважає, що в інтересах правосуддя уповноважити Секретаріат публічно розкрити існування ордерів, імена підозрюваних, злочини, за які видані ордери, і способи відповідальності, встановлені Палатою.
Вищезгадані ордери на арешт були видані на підставі клопотань, поданих прокуратурою 22 лютого 2023 року.
Отже, наразі Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду обгрунтовано видала шість ордерів на арешт осіб у зв'язку з ймовірним вчиненням ними міжнародних злочинів в Україні.
Наталія Хендель для "Українського права"
