Новітні технології у збройних конфліктах та міжнародне гуманітарне право
Застосовні у сучасному збройному конфлікті новітні технології ведення бойових дій створюють нові виклики для міжнародного гуманітарного права. Зокрема це стосується використання безпілотних літальних систем/апаратів (дронів).
Дрони, як відомо, стали ефективним та впливовим засобом ведення військових дій у повітрі, на суходолі, на морі. Застосування таких засобів ведення війни не є зовсім новим, але масштаби, способи, наслідки застосування під час міжнародного збройного конфлікту, спричиненого агресією рф проти України раніше не були відомими.
При застосуванні будь-яких видів бойових дронів – повітряних, наземних, морських діють усі принципи операційного міжнародного гуманітарного права (МГП), зокрема, принципи розрізнення, пропорційності і вжиття запобіжних заходів. Сучасний збройний конфлікт об’єднує війну новітніх технологій і класичну війну, а міжнародний збройний конфлікт між рф та Україною демонструє як військовий вимір цього питання, так і правовий.
Нагадаємо, що в залежності від способів керування безпілотних літальних систем (БпЛС), розрізняють: безпілотні некеровані; безпілотні автоматичні; безпілотні дистанційно-пілотовані літальні апарати. У цій класифікації БпЛС використовується ступінь втручання оператора та можливість врахування норм МГП при здійснені бойових операцій.
Широке застосування росією так званих «Шахедів», безпілотних літальних апаратів, дронів-камікадзе, в атаках на українські міста, об’єкти інфраструктури, цивільні об’єкти та в атаках на цивільне населення є прикладом системного застосування новітньої незабороненої зброї з порушенням принципу розрізнення, що є серйозним порушенням МГП.
Також, як автономні системи озброєння, «Шахеди», з програмами, координатами цілей зазвичай не корегуються оператором, можуть вражати цивільні об’єкти внаслідок помилкового програмування, вибору цілі чи під час радіоелектронного придушення та відведення дрона від цілі.
Широко застосовними є також дистанційно-пілотовані літальні апарати різного рівня – тактичного, оперативного, стратегічного, серед яких відомими є «Bayraktar TB2» – оперативно-тактичного рівня, «Мavic 3» – тактичного рівня.
Дрони використовують для розвідки, ударні дрони, дрони-бомбери – для атак зі скиданням боєприпасів. Перші та другі підвищують якість виявлення, точність вибору цілі, тобто фактично зменшують можливість випадкового влучання у цивільний об’єкт.
Однак досить часто трапляються навмисні атаки російських ударних дронів на цивільних осіб, на цивільний транспорт, коли об’єктом атаки навіть є окремі цивільні особи. Наприклад, 2 вересня внаслідок скидання вибухівки з російського дрону в селищі Кіндійка під Херсоном загинув лікар-онкодерматолог Володимир Терелюк, якому було 60 років та поранена 59-річна жінка. Відтак, ймовірним є у даному випадку навмисна атака на цивільних осіб, та відповідно серйозне порушення МГП і вірогідний воєнний злочин.
Використання морських дронів Україною одночасно з ракетною зброєю допомогло отримати перевагу у битві за Чорне море за фактичної відсутності військово-морського флоту. Таке використання пілотованих морських дронів зменшує загрозу для торговельного флоту, та забезпечує дотримання принципів розрізнення і вжиття запобіжних заходів, оскільки вони пілотуються оператором.
Наземні роботизовані комплекси використовуються для вогневого ураження як платформи для різних видів зброї з дистанційним керуванням, мінування та розмінування, а також в якості дронів-камікадзе. Вони найчастіше є пілотованими системами, та їх використання підпорядковано оператору, який несе відповідальність за дотримання МГП.
Інший напрямок застосування новітніх технологій – БпЛС під час збройного конфлікту – це допомога і рятування, це – по суті гуманітарна функція. Завдяки дронам може бути надана гуманітарна допомога цивільному населенню під час збройного конфлікту, від якої залежить його виживання. Таким прикладом є надання питної води українськими військовими через дрон сімʼї, яка залишилася заблокованою внаслідок затоплення території неподалік від Олешок після підриву Каховської ГЕС .
Наступний приклад використання роботизованих систем є їх використання для евакуації поранених як цивільних, так і комбатантів з поля бою. В Україні застосовуються наземні роботи для евакуації та транспортування поранених.
Достатньо незвичним способом застосування дронів є випадок взяття в полон російського військового, що дозволило зберегти життя комбатанту та забезпечити виконання приписів Додаткового протоколу І. Такий випадок мав місце у листопаді 2022 року, коли російський військовий здався у полон фактично дрону, який вказував йому шлях до українських позицій. Навіть була розроблена спеціальна «Інструкція для військовослужбовців ЗС РФ, як безпечно здатися в полон» із застосуванням дронів. «Дистанційне» взяття в полон дозволяє зменшити вірогідність ворожого віроломства при здачі в полон.
Ці приклади демонструють важливість розрізнення технологій, які використовуються з військовою ціллю, для розвідки, для виконання бойового завдання і тих технологій, які використовуються з гуманітарною метою, надання гуманітарної допомоги, евакуації поранених.
Наталія Хендель, провідний науковий співробітник Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України», к.ю.н., доцент
Тимур Короткий, провідний науковий співробітник Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України», к.ю.н., доцент
