Помилки адвокатської практики, які впливають на винагороду

Під час організованого НААУ вебінару досвідчений адвокат Тетяна Лежух визначила типові помилки в організації роботи адвоката, які негативно позначаються на суму адвокатської винагороди. Такі помилки по суті утворюють щоденні звички в адвокатській роботі, які впливають на дохід.

1. Нерозуміння того, скільки насправді мають коштувати послуги. Спікерка порадила щонайменше три місяці фіксувати всі витрати, порахувати кількість робочих годин і визначити базову вартість години роботи. Нижче цієї межі, година адвокатського часу коштувати не може.

2. Готовність братися за всі види юридичних послуг. На початку практики справді потрібно спробувати себе у різних сферах, однак надалі варто обрати одну або максимум дві спеціалізації. Інакше значна частина часу витрачається на занурення у нові напрями, підготовку до консультацій, що не завжди переходять у повноцінну співпрацю.

3. Нерозуміння своєї цільової аудиторії. Адвокат має визначити, для кого саме він працює, які потреби має ця аудиторія, про що їй цікаво читати або дивитися у професійних комунікаціях. Робота «на всіх» розпорошує зусилля і не дозволяє чітко виділитися серед інших фахівців.

4. Відсутність обліку доходів і витрат. Важливо розуміти, скільки адвокат реально заробляє, скільки витрачає, які послуги приносять найбільший дохід, а які напрями можна поступово відкинути. Також облік допомагає побачити витрати, без яких можна обійтися. Наприклад, якщо офіс коштує більше, ніж приносить офлайн-консультацій, адвокат має вирішити, чи є така витрата виправданою.

5. Відсутність делегування технічних задач. Йдеться про ситуації, коли адвокат самостійно виконує дії, які можна передати помічнику: поштові відправлення, технічну підготовку документів, частину адміністративної роботи або окремі задачі, пов’язані з веденням соцмереж. Необхідно провести аудит робочого дня хоча б протягом тижня, визначити, на що витрачається час, і виокремити задачі, які можна передати помічнику.

6. Відсутність відпочинку. Це неочевидна помилка для тих, хто ще не стикався з професійним вигоранням. За її словами, відпочинок має стати частиною робочої рутини і плануватися так само, як судові засідання. Йдеться не лише про відпустку, а й про сон, спорт і ті заняття, які реально відновлюють ресурс.

7. Відсутність стратегічних цілей. Багато адвокатів роками працюють в одному ритмі: отримали свідоцтво, відкрили офіс, ведуть справи, але загалом нічого не змінюють. Якщо при цьому є проблеми з ціноутворенням або організацією роботи, адвокат може довго працювати «в мінус» і накопичувати втому. Тому варто мати бачення хоча б на шість місяців і розуміти, які навички та кроки потрібні для досягнення цілей.

8. Нерозуміння того, що клієнти думають про роботу адвоката. Проблема виникає тоді, коли після консультації або виконаного доручення клієнт зникає, а адвокат не знає причини. Спікерка наголосила, що зворотний зв’язок допомагає побачити неочевидні речі: якість комунікації, комфорт клієнта, зрозумілість пояснень і загальний досвід взаємодії.

9. Несвоєчасне підвищення вартості послуг. Адвокати іноді роками працюють за старими ставками, не враховуючи інфляцію, зміну курсу валют, зростання власного досвіду чи професійні досягнення. Вона порадила хоча б раз на рік звертатися до цього питання.

10. Перевага витрат над доходом. Ця проблем пояснюється відсутністю системного обліку. У такому разі адвокат може працювати багато, але фактично залишатися у мінусі, вигорати і помилково вважати, що проблема в самій адвокатурі, хоча насправді йдеться про невміння керувати фінансовим потоком.

Неможливо не погодитися із завершальною думкою спікерки про те, що зміни в адвокатській практиці починаються зі зміни підходів до себе. Неможна вирішити проблеми з тим же мисленням, з яким вони створювались, а тому для бажаних змін необхідно змінювати підходи, необхідно щось змінювати в своїй роботі.