Військовослужбовець не набуває права на звільнення з військової служби у випадках засудження до покарання, що не передбачає його реального відбування, звільнення від відбування покарання - КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №140/34973/23 сформулював правову позицію, відповідно до якої військовослужбовець не набуває права на звільнення з військової служби у випадках засудження до покарання, що не передбачає його реального відбування, звільнення від відбування покарання.

КАС ВС залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову та вказав, що відповідно до підпункту «в» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

Подібне за змістом правове регулювання також закріплено в абзаці першому пункту 286 Положення № 1115/2009, який узгоджується з наведеними нормами Закону.

Водночас абзацом другим пункту 286 Положення № 1115/2009 визначено, що військовослужбовці, яким вироком суду, що набрав законної сили, призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі чи позбавлення права займати певні посади, звільняються з військової служби та виключаються із списків особового складу органу Держприкордонслужби з дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання.

Системний аналіз наведених норм дають підстави для висновку, що для звільнення з військової служби у цьому випадку достатньою є наявність у сукупності таких умов: призначення особі вироком суду покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; набрання таким вироком законної сили.

При цьому умова щодо призначення покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання, у контексті наведених норм не може ототожнюватися виключно з його формальним кримінально-правовим значенням, а підлягає телеологічному тлумаченню з урахуванням мети правового регулювання та означає таке призначення покарання, яке передбачає його реальне відбування і, як наслідок, об’єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби.

Натомість у разі звільнення особи від відбування призначеного покарання, зокрема з випробуванням, відсутня вказана умова у вигляді реального відбування покарання, з якою закон пов’язує припинення контракту та звільнення з військової служби, що виключає застосування підпункту «в» пункту 3 частини п‘ятої статті 26 Закону № 2232-XII та пункту 286 Положення № 1115/2009. За таких обставин положення підпункту «в» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону № 2232-XII та пункту 286 Положення № 1115/2009 не підлягають застосуванню, а отже особа не набуває права на звільнення з військової служби з цих підстав.

З повним текстом постанови КАС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.