Адвокація сил оборони України чи ворога?
З 2019 року, а ще більше з лютого 2022 року постійно та системно військові юристи, науковці на різноманітних форумах, на шпальтах ЗМІ, у наукових публікаціях закликають владу України докласти необхідних зусиль, ухвалити відповідні рішення та сформувати систему військової юстиції. Військовий правоохоронний орган, військова прокуратура, військові суди, інститут надання безоплатної правничої допомоги військовослужбовцям – ось ті інституційні складові системи військової юстиції, що мають забезпечити військовий правопорядок, законність у силах оборони, захист прав і законних інтересів військовослужбовців, інших осіб, які захищають Вітчизну, членів їхніх сімей.
Чому система військової юстиції є предметом уваги та активно відстоюється фахівцями? Відповідь є зрозумілою для кожного, хто має уявлення про організацію військової служби, про виконання військового обов’язку, насамперед, в умовах війни. Система військової юстиції є незамінною для правового забезпечення оборони, для справедливості, яка має супроводжувати усіх, хто захищає Вітчизну від ворога зі зброєю у руках, хто є учасником збройного конфлікту, спровокованого агресією рф, хто щоденно зазнає випробовувань на міцність, на силу, на витримку під ударами жорстокого противника. Система військової юстиції – це правовий інструмент забезпечення бойової готовності військових частин і підрозділів, боєздатності кожного воїна, який має розраховувати на силу права там, де його права будуть порушені або ж там, де необхідно вирішити конфлікт за допомогою права.
Відомо, що пропозиції, у тому числі законодавчі ініціативи щодо утворення системи військової юстиції в Україні, не знаходили підтримки в Офісі Президента України. Навпаки – усі ініціативи, у тому числі щодо законодавчого регулювання, як стверджують, різко присікалися керівництвом Офісу Президента та безпосередньо колишнім керівником Андрієм Єрмаком. Допомагали у цьому своєму керівнику його заступники – Олег Татаров, який виявився незамінним у посаді, та Андрій Смирнов, який після звільнення притягується нині до кримінальної відповідальності.
Саме Офісом Президента України під керівництвом Андрія Єрмака замість створення системи військової юстиції забезпечено підготовку, внесення до парламенту та ухвалення закону, яким в Україні упроваджується діяльність Військового омбудсмана – допоміжного інституту у вирішенні завдань захисту прав військовослужбовців. Жодним чином такий правозахисний інститут не може вплинути на реальний захист прав військовослужбовців у сучасних умовах через відсутність для цього інституційних спроможностей, які повною мірою зорієнтовані на діяльність правоохоронного органу, на військове правосуддя, на первинну та вторинну правничу допомогу військовослужбовцям адвокатами, які відповідають кваліфікаційним вимогам щодо знання військового права та досвіду його застосування.
І ось тут відбуваються цілком очікувані події – Військовий омбудсман, до призначення якої долучився Андрій Єрмак, звернулася до Національної асоціації адвокатів України, де упродовж тривалого періоду часу відсутнє розуміння та підтримка рішень і дій щодо створення системи військової юстиції, для спільних зусиль щодо адвокації військовослужбовців. Очільником відповідного комітету НААУ, який опікується захистом прав військовослужбовців, виявився все той же Андрій Єрмак після звільнення з посади керівника Офісу Президента України на тлі корупційного скандалу про мільйонні оборудки з «енергетичними» коштами.
Що ж, від заперечення системи військової юстиції в умовах війни до надання адвокатської допомоги військовослужбовцям на рівні, як заявлено тепер в НААУ, кожної бригади – ось шлях, який торує та продовжує торувати Андрій Єрмак.
Такі метаморфози не є випадковими – не вживати необхідних заходів щодо створення системи військової юстиції, розчленувати цілісніть цієї системи на складові, які не впливають на ефективне забезпечення справедливості у силах оборони, не впливають на правове забезпечення військового правопорядку, законності, а значить послабити бойові спроможності військових підрозділів і військових частин – ось реальні дії, які вчиняються. Проте такі дії – це не адвокація військовослужбовців сил оборони України, це – адвокація ворога, який докладає неймовірних зусиль для послаблення сил оборони України.
То все ж, нині в Офісі Президента України без його колишнього очільника, діючого адвоката Андрія Єрмака є розуміння важливості створення системи військової юстиції, важливості протидії військовій злочинності, рівень якої залишається надмірно високим і практично не знижується, важливості реального захисту прав військовослужбовців усіх категорій? Якщо є, то чому продовжується бездіяльність, яка діє на користь ворога, яка суттєво впливає на вирішення завдань правового забезпечення обороноздатності України?
Відповідь на ці болючі питання ми отримаємо рано чи пізно, але важливо не це – важливо вирішення системної проблеми військової юстиції сьогодні на вчора і на значний період змарнованого у цьому часу. Вирішення цієї системної проблеми можливе фахівцями, які знають, розуміють як діяти, мають досвід щодо вирішення подібних завдань.
Петро Ясен
