Право і безпека

Соціальне походження права визначає його призначення у житті людини – утворювати безпекові умови існування у складному соціальному просторі. Право формує середовище, яке є безпековим для людини. Проте процес такого формування є досить складним. На перший погляд видається, що достатньо проголосити відповідні правила, які містять у собі певну формулу безпеки, і безпека як соціальна мета буде досягнута. Однак цього недостатньо. Правила, що містяться у нормах права, мають пройти складний шлях соціального визнання. Цей шлях умовно і реально карбується у свідомості кожної людини, без чого неможливим є виконання безпекових правил у соціальному просторі. Усвідомлення важливості сприйняття права і привнесення правових паростків у людське життя з його зародження має певний код генного походження. Відкрити той код може не кожна людина і не кожне суспільство.

Необхідно погодитися, що правова культура є основою, тим живильним джерелом, яке здатне донести ідею безпеки людського існування до носія цієї ідеї та розвинути її у певний постулат. Соціальна або ж національна безпека без права перетворюється у міф, у нездійсненність і тому або ж замовчується, або ж навмисно спотворюється, пропонується багатьма замінниками, які неспроможні задовольнити справжні потреби людини, сформувати умови цивілізаційного розвитку суспільства. Безпека без права існує в одних випадках як насильство і втрачає свою сутність, в інших випадках – як ілюзія і зазнає критики та несприйняття людиною. Право в умовах людського існування може поступитися у формуванні безпеки лише релігійним нормам, які підсилюються і забезпечуються вірою. Проте право і віра, Божий промисел у своїй сутності настільки наближені, що їхня відокремленість призводить до розриву соціального простору, до безперспективності будь-яких соціальних дій для досягнення безпеки людини і соціуму.

Шлях до безпеки людини і суспільства, до безпеки держави пролягає через право. Павло Богуцький