Система військової юстиції України – чому відсутні рішення в умовах реальних воєнних загроз?

З вересня 2019 року «Українське право» послідовно та системно відстоює необхідність створення системи військової юстиції України як незамінної системи підтримання військового правопорядку у силах оборони, захисту прав військовослужбовців, здійснення правосуддя.

Стан правопорядку у секторі безпеки і оборони, а відтак і у силах оборони України, належить до предмету демократичного цивільного контролю, який здійснює не лише Верховна Рада України, Президент України, але й громадянське суспільство та громадяни.

Коли ми все частіше спостерігаємо за фактами правопорушень у ТЦК – від насильства під час мобілізації до корупційних схем, коли ми стаємо свідками насильства щодо військовослужбовців, працівників ТЦК, нападів на військові об’єкти, якими є військові установи ТЦК з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, коли ми чуємо від блогерів, представників військового командування про значне поширення, різке збільшення кількості військових кримінальних правопорушень, насамперед, ухилень від військової служби – ми намагаємося зрозуміти логіку влади, яка бездіє щодо формування та забезпечення діяльності системи військової юстиції. Ми задаємо питання – кому вигідно руйнувати сили оборони, кому вигідно знижувати рівень бойової готовності? Знаходимо цілком зрозумілу відповідь – ворогу, який щоденно та щомиті намагається на фронті зруйнувати та знищити сили оборони України!

Фахівці, навіть ті з них, хто ніколи не був дотичним до забезпечення військового правопорядку, висловились – необхідно сформувати військову поліцію, створити військову прокуратуру, військові суди, забезпечити надання адвокатами зі знаннями військового права безоплатної правничої допомоги військовослужбовцям.

Пропозиції, рекомендації, навіть науково обґрунтована концепція – все спрямовано до органів законодавчої, виконавчої, президентської влади, органам військового управління, Міністерству оборони України! Підготовлені відповідні законопроєкти, окремі з них перебувають на розгляді у профільних Комітетах Верховної Ради України.

Проте влада України бездіє! Особливо небезпечною є бездіяльність Президента України! Відомо, що Президенту держави доповідали про вкрай гостру проблему забезпечення військового правопорядку, відомо, що Президент держави давав вказівки керівникові свого Офісу вирішити проблему створення військової юстиції. Проте невідомо чому колишній керівник Офісу Президента України проігнорував безпековий запит щодо створення системи військової юстиції та відповідну вказівку Президента. Пояснення з урахуванням останніх подій можливе лише одне – «профільна ворожка» не рекомендувала! Але тут не до жартів, хоча у цьому факті лише невелика частина жартів.

Ситуація майже трагічна – незважаючи на закритість статистики про стан військової злочинності, аналітична інформація доступна та свідчить про постійне зростання кількості військових кримінальних правопорушень, кількості ухилень від військової служби.

Україна проходила період випробовування на міцність своїх Збройних сил щодо військового правопорядку – маємо досвід 2014-2015 років, який продемонстрував виключну необхідність діяльності військової прокуратури, військової поліції, військових судів з тим, щоб зупинити об’єктивні процеси зростання злочинності серед військовослужбовців в умовах ведення військовими підрозділами бойових дій. Тоді ситуацію було взято під контроль. Нинішні умови війни неможливо порівнювати не лише з періодом початку агресії рф проти України у 2014 році, але й з будь-якими умовами війни через складність, масштабність, неймовірний рівень небезпеки.

Відтак, питання до Президента держави, до Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України – чому бездіяльність щодо правового забезпечення оборони держави продовжується? Чи спроможна українська влада почути своїх захисників і забезпечити правовий порядок під час війни? Чому рекомендації та фахові пропозиції щодо системи військової юстиції України залишаються без уваги та реагування?

Відповідь на поставлені питання має бути такою, щоб у ситуації майже відсутності ефективного рішення, все ж ухвалити та реалізувати необхідні рішення відповідно до реальних загроз національній безпеці України у сфері оборони, воєнній безпеці!

Петро Ясен