Імплементація рішень ЄСПЛ у групі справ «Ігнатов проти України» і дотримання права на свободу та особисту недоторканність: проблема відома, вирішення - потребує подальшого опрацювання
· 21:03
У Верховному Суді під час круглого столу обговорили шляхи імплементації рішень ЄСПЛ у групі справ «Ігнатов проти України» і дотримання права на свободу та особисту недоторканність.
2) ухвалення рішення про тримання під вартою без зазначення строку такого тримання (обидві ситуації висвітлені у справі «Харченко проти України»);
3) відсутності будь-яких підстав, наведених судом у рішенні про надання дозволу
на тримання під вартою («Ігнатов проти України»); 4) затримки зі звільненням особи з-під варти («Руслан Яковенко проти України»); 5) затримки зі складанням протоколу про затримання («Грубник проти України»); 6) відсутності правових підстав для арешту без попереднього рішення суду («Строган проти України», «Грубник проти України», «Ритіков проти України»).
Крім цих типізованих сценаріїв, є ще ситуації, коли відсутні достатні та відповідні підстави для тримання особи під вартою («Корбан проти України»).
ЄСПЛ вказав, що основними недоліками в таких рішеннях українських судів є ненадання будь-яких підстав для обґрунтування ризику того, що заявник може переховуватися і перешкоджати розслідуванню, та обмеження аргументації простим цитуванням положень кримінального процесуального законодавства.
Також типовим сценарієм є надмірна тривалість досудового тримання під вартою. Провідним у цьому контексті лишається рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України».
Ще один сценарій, який належить до категорії типових у практиці ЄСПЛ, стосується недоліків провадження щодо перегляду законності тримання під вартою.
На переконання Миколи Гнатовського, окреслені проблеми давно зрозумілі, але є очевидним те, що потрібно шукати шляхи, щоб їх мінімізувати.
Для покращення ситуації на національному рівні, на переконання Голови Касаційного кримінального суду Олександра Марчука, насамперед потрібно говорити про взаємодію та синергію і слідчих суддів, і представників правоохоронних органів та прокуратури, і суддів, особливо апеляційної інстанції.
Також, за словами голови ККС ВС, має йтися і про уніфікацію та підвищення стандарту ухвали слідчого судді щодо обрання певного запобіжного заходу.
До того ж необхідними є врегулювання законодавчих прогалин і проведення спільних заходів для обговорення конкретних шляхів запобігання порушенням норм ст. 5 Конвенції.
Верховним Судом розміщено запис проведеного круглого столу - https://www.youtube.com/watch?v=EjpQUM3hDbw
Суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський у своє виступі наголосив, що питання, пов’язані з порушеннями ст. 5 Конвенції насамперед
у контексті тримання під вартою, на жаль, є типовими й повторюваними у справах щодо України.
Є шість базових сценаріїв, у яких ЄСПЛ констатує порушення Україною гарантованого Конвенцією права на свободу та особисту недоторканність через неправомірне позбавлення свободи.
До цих сценаріїв належать ситуації щодо: 1) позбавлення свободи не на підставі судового рішення;2) ухвалення рішення про тримання під вартою без зазначення строку такого тримання (обидві ситуації висвітлені у справі «Харченко проти України»);
3) відсутності будь-яких підстав, наведених судом у рішенні про надання дозволу
на тримання під вартою («Ігнатов проти України»); 4) затримки зі звільненням особи з-під варти («Руслан Яковенко проти України»); 5) затримки зі складанням протоколу про затримання («Грубник проти України»); 6) відсутності правових підстав для арешту без попереднього рішення суду («Строган проти України», «Грубник проти України», «Ритіков проти України»).
Крім цих типізованих сценаріїв, є ще ситуації, коли відсутні достатні та відповідні підстави для тримання особи під вартою («Корбан проти України»).
ЄСПЛ вказав, що основними недоліками в таких рішеннях українських судів є ненадання будь-яких підстав для обґрунтування ризику того, що заявник може переховуватися і перешкоджати розслідуванню, та обмеження аргументації простим цитуванням положень кримінального процесуального законодавства.
Також типовим сценарієм є надмірна тривалість досудового тримання під вартою. Провідним у цьому контексті лишається рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України».
Ще один сценарій, який належить до категорії типових у практиці ЄСПЛ, стосується недоліків провадження щодо перегляду законності тримання під вартою.
На переконання Миколи Гнатовського, окреслені проблеми давно зрозумілі, але є очевидним те, що потрібно шукати шляхи, щоб їх мінімізувати.
Для покращення ситуації на національному рівні, на переконання Голови Касаційного кримінального суду Олександра Марчука, насамперед потрібно говорити про взаємодію та синергію і слідчих суддів, і представників правоохоронних органів та прокуратури, і суддів, особливо апеляційної інстанції.
Також, за словами голови ККС ВС, має йтися і про уніфікацію та підвищення стандарту ухвали слідчого судді щодо обрання певного запобіжного заходу.
До того ж необхідними є врегулювання законодавчих прогалин і проведення спільних заходів для обговорення конкретних шляхів запобігання порушенням норм ст. 5 Конвенції.
Верховним Судом розміщено запис проведеного круглого столу - https://www.youtube.com/watch?v=EjpQUM3hDbw
Поділитись:
