Особливості розгляду скарг одноосібно суддею в ЄСПЛ
Одноосібний суддя вправі визнати неприйнятною індивідуальну скаргу, або виключити її з реєстру справ Суду, якщо таке рішення може бути прийнято без додаткового вивчення. Таке рішення є остаточним. Якщо Одноосібний суддя не визнає неприйнятною скаргу або не виключає її з реєстру справ, то цей суддя направляє її до Комітету або Палати для додаткового вивчення (стаття 27 Конвенції).
У Регламент Суду введені нові правила, спрямовані на реалізацію Конвенції в редакції 14 Протоколу. Так Згідно з правилом 18А (позасудовий доповідач) Регламенту Суду «засідаючи в одноосібному складі, Суд буде користуватися послугами позасудових доповідачів, які діють під керівництвом Голови Суду. Вони утворюють частину Секретаріату Суду. Позасудові доповідачі призначаються Головою Суду, за пропозицією секретаря». При цьому згідно з правилом 1 Регламенту передбачений у статті 25 § 2 Конвенції термін «позасудовий доповідач» означає члена секретаріату, призначеного для надання допомоги Одноосібному судді.
Дане положення направлено на реалізацію статті 24 Конвенції, згідно з якою якщо Суд засідає у складі Одноосібного судді, Суду надають допомогу доповідачі, які виконують свої функції під керівництвом Голови Суду.
У Регламенті Суду додано нове Правило 52А (Провадження у одного судді). Відповідно до статті 27 Конвенції Одноосібний суддя може оголосити неприйнятною або вилучити з реєстру справ Суду заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо таке рішення може бути прийнято без подальшого розгляду. Рішення повинно бути остаточним. Заявнику потрібно направити лист і повідомити про рішення. Відповідно до пункту 3 статті 26 Конвенції Одноосібний суддя не може розглядати будь-яку скаргу проти Договірної Сторони, щодо якої обрано суддю. Якщо суддя не бере до уваги рішення, передбачене в першому параграфі Правила 52 А, він повинен передати скаргу до Комітету або в Палату для подальшого розгляду.
Таким чином, практично повністю всі дії за попереднього вивчення скарги надійшли до Суду, і підготовка по ньому рішення відбуваються тепер членом секретаріату - позасудовим доповідачем. Одноосібний суддя буде лише приймати остаточне рішення щодо прийнятності та суті індивідуальної скарги.
Особливості розгляду скарг Комітетом
Щодо питання про прийнятність «процедура носить спрощений характер, якщо три судді, у складі комітету, одноголосно дійшли висновку, що рішення може бути прийняте без додаткового дослідження обставин справи та вимог заявника».
Після вступу в силу Протоколу № 14 ця теза цілком відноситься і до справ, за якими «питання, що лежить в основі справи і пов'язане з інтерпретацією або застосуванням Конвенції, вже є предметом усталеної судової практики». У таких справах Комітет може оголошувати скарги прийнятними і одночасно виносити рішення по суті (стаття 28 Конвенції).
У всіх інших випадках Комітет передає скаргу на розгляд Палаті. Основна маса справ розглядатиметься саме Комітетами, як з питання прийнятності, так і по суті справи.
Палата ж розглядає найбільш складні справи як з точки зору достатності матеріалів у справі, так і з точки зору права.
Рішення про неприйнятність або про вилучення заяви із реєстру, що підлягають розгляду в Суді, є остаточним. Заявника сповіщають листом про рішення комісії в письмовому вигляді (ст. 28 Конвенції, Правило 53 п.2 Регламенту). Так у листі від 13 листопада 2009 року по скарзі № 21059/08 Лященко проти Росії, в якому заступник секретаря секції вказав, що 6 листопада 2009 року Європейський суд з прав людини, засідаючи у складі Комітету з трьох суддів (E . Steiner, Голова, D. Spielmann і G. Malinverni) прийняв рішення визнати неприйнятною скаргу, подану14 лютого 2008 року
і зареєстровану під вищевказаним номером. Суд встановив, що дана скарга не відповідає вимогам Конвенції.
Суддя, обраний від Високої Договірної Сторони-відповідача, якщо він не є членом Комітету, може бути запрошений на наради Комітету (Правило 53 п.1 Регламенту). Заявнику повідомляються про рішення Комітету
в письмовому вигляді (Правило 53, п. 2 Регламенту). «Зазвичай дане повідомлення проводиться в стандартному форматі, яка не викладає причин, що відносяться до конкретної справи, за винятком стандартної відповіді, що відноситься до критеріїв прийнятності за ст. 35 Конвенції. В системі Конвенції роль Комітетів полягає у позбавленні від найслабших справ», - зазначає Ф. Ліч. Очевидно, що дана роль тепер відведена одноосібно судді.
Якщо Комітет не може прийти до одноголосного рішення, то скарга передається на розгляд Палати.
Після розгляду Комітет виносить одне з чотирьох остаточних рішень:
1) оголошує скаргу неприйнятною і виключає її з реєстру справ Суду;
2) про направлення для подальшого вивчення в Палату;
3) виносить одночасно рішення про прийнятність і по суті.
Таким чином, провадження в Комітеті є найбільш типовим для розгляду справи.
