Щодо рішення Великої палати ЄСПЛ у справі Україна проти Росії (стосовно Криму)
Європейський суд з прав людини винесе рішення Великої палати у справі Україна проти Росії (стосовно Криму) (заява № 20958/14) на відкритих слуханнях 14 січня 2021 року о 10 годині ранку у Будинку прав людини, Страсбург.
Справа стосується заяви України про закономірність ("адміністративної практики") порушень Російською Федерацією Європейської конвенції з прав людини в Криму.
Скарги та процедура
Український уряд стверджує, що Російська Федерація з 27 лютого 2014 року здійснювала ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та містом Севастополем, невід'ємними частинами України, і здійснювала юрисдикцію у ситуації, яка призвела до численних порушень Конвенції. Уряд стверджує, що порушення є результатом загальної адміністративної практики Російської Федерації.
Уряд-заявник посилається на кілька статей Конвенції, зокрема на статтю 2 (право на життя), статтю 3 (заборону катувань), статтю 5 (право на свободу та особисту недоторканність), статтю 6 (право на справедливий суд ), статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), статтю 9 (свобода думки, совісті і релігії), статтю 10 (свобода вираження поглядів) та статтю 11 (свобода зібраньта об'єднання). Україна також скаржиться відповідно до статті 14 (заборона дискримінації), статті 1 Протоколу № 1 (захист власності), статті 2 Протоколу № 1 (право на освіту) та статті 2 Протоколу № 4 (свобода пересування).
Справа містить дві заяви (№ 20958/14 та 42410/15) проти Росії, подані до Суду Україною 13 березня 2014 року та 26 серпня 2015 року. Обидві заяви стосуються подій у Криму та на Сході України. 11 червня 2018 року вказані дві заяви були об’єднані та отримали нову назву «Україна проти Росії (стосовно Крим)» під № 20958/14. Скарги, що стосуються подій у Східній Україні, були подані під заявою № 8019/16.
Суд застосував до справи правило 39 Регламенту Суду (тимчасовий захід). Він закликав Російську Федерацію та Україну утриматися від заходів, зокрема військових дій, які можуть спричинити порушення прав цивільного населеннявідповідно Конвенції, зокрема згідно зі статтями 2 (право на життя) та 3 (заборона катувань).
7 травня 2018 року Палата, що розглядала ці міждержавні справи, відмовилася від юрисдикції на користь Великої палати.
Україна порушила низку інших міждержавних справ проти Росії, і є понад 7000 індивідуальних заяв стосовно подій у Криму, Східній Україні та Азовському морі.
Центру з прав людини та правового плюралізму Макгілла при Університеті Макгілла, Канада, в особі професора Рене Провоста, було надано дозвіл на участь у письмовому провадженні як третьої сторони.
11 вересня 2019 року у Будинку прав людини у Страсбурзі було проведено слухання Великою палатою.
