Скарги щодо блокування російських інтернет-ресурсів в Україні ЄСПЛ визнав неприйнятними
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Boyarov and Others v. Ukraine, яка стосується блокування російських інтернет-платформ в Україні - повідомляє Мін'юст.
Справа стосувалася санкцій, запроваджених рішенням РНБО, введених в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року щодо обмеження доступу до платформ «ВКонтакте», «Однокласники», Mail.ru та «Яндекс».
Четверо заявників — користувачі російських онлайн-платформ — звернулися до Суду із заявами на блокування доступу до вказаних сервісів на території України. Заявники вважали, що обмеження порушили їхні права щодо свободи вираження поглядів та поваги до приватного і сімейного життя.
Суд розглянув ці скарги та дійшов висновку, що заявники не довели наявності безпосереднього та суттєвого порушення їхніх прав.
ЄСПЛ звернув увагу на контекст збройного конфлікту, який триває з 2014 року, та визнав його важливим фактором для оцінки дій держави.
Суд зазначив, що сучасні конфлікти включають не лише військові, а й інформаційні та цифрові інструменти впливу. У цьому зв’язку держави можуть застосовувати комплекс заходів для захисту національної безпеки та публічного порядку.
Посилаючись на рішення у справі Ukraine and the Netherlands v. Russia, Суд також підкреслив, що Україна з 2014 року стикається з безпрецедентними викликами, пов’язаними з діями Російської Федерації.
У рішенні зазначено, що платформи VKontakte і Odnoklassniki перебувають під контролем структур, пов’язаних з російськими державними компаніями. Це, на думку Суду, є важливим елементом для оцінки ризиків інформаційної безпеки.
Суд також оцінив аргумент заявників про раптове запровадження обмежень.
ЄСПЛ визнав, що санкції були введені без перехідного періоду. Водночас зазначено, що рішення приймалося в умовах, де швидкість реагування держави може бути необхідною для захисту безпеки.
Крім того, Суд підкреслив, що санкції були спрямовані не проти користувачів, а проти конкретних юридичних осіб — власників платформ, та звернув увагу, що користувачі зберігали можливість використовувати інші цифрові сервіси для спілкування та поширення інформації (Facebook, Gmail та інші). Окремо зазначено, що доступ до заблокованих ресурсів технічно залишався можливим через використання VPN-сервісів. Один із заявників продовжував користуватися платформами саме таким способом.
ЄСПЛ сформулював важливу правову позицію щодо доступу до соціальних мереж.
Суд зазначив, що поширеність соціальних мереж у сучасному житті не означає, що втрата доступу до окремих платформ автоматично створює статус «жертви» порушення свободи вираження.
Особа, яка подає заяву до ЄСПЛ, має довести конкретний та значний вплив такого обмеження на її можливість отримувати або поширювати інформацію.
ЄСПЛ також порівняв цю справу з рішенням у справі Cengiz and Others v. Turkey, де йшлося про блокування платформи YouTube. У тому рішенні Суд визнав, що YouTube має унікальне значення як платформа для поширення інформації та громадянської журналістики. Натомість у справі «Boyarov and Others v. Ukraine» Суд зазначив, що російські соціальні мережі мають функціональні альтернативи на глобальному ринку цифрових сервісів.
З повним текстом рішення ЄСПЛ у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням
