Страсбург дає надію на справедливість: відбулися слухання Великої палати ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти Росії"

12 червня 2024 року о 9.15 Європейський суд з прав людини провів слухання Великої палати у справі "Україна та Нідерланди проти Росії" (заяви №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22). Справа стосується скарг щодо російських військових операцій в Україні з 24 лютого 2022 року та міжнародного збройного конфлікту на сході України за участю проросійських сепаратистів, який розпочався у 2014 році, включаючи збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17.

Після слухання Суд розпочне свої дебати, які відбуватимуться за зачиненими дверима. Однак рішення у справі буде винесено пізніше.

Ця справа охоплює чотири міждержавні заяви, а саме:

Україна проти Росії (№ 8019/16), яка стосується тверджень України про систематичні ("адміністративну практику") порушення Росією низки статей Європейської конвенції з прав людини в контексті збройного конфлікту на сході України з весни 2014 року. Звинувачення стосуються, серед іншого, неправомірних військових нападів на цивільне населення, які спричинили багато смертей, включаючи збиття рейсу MH17, а також страти без суду і слідства та побиття до смерті цивільних осіб і українських солдатів, які перебували в стані бойового зіткнення; катування цивільних осіб і українських солдатів; примусову працю; викрадення, незаконні арешти і тривале утримання під вартою; напади на журналістів і блокування українських телерадіокомпаній; знищення приватної власності; заборону на викладання українською мовою. Україна стверджує, що особи української національності та ті, хто підтримував

територіальну цілісність України, були спеціально обрані мішенню. Вони посилаються на статті 2 (право на життя), 3 (заборона катувань, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження), 4 § 2 (заборона примусової праці), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 9 (свобода думки, совісті та релігії), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань та об'єднань) і 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції з прав людини, а також на статті 1 (захист власності), 2 (право на освіту) і 3 (право на вільні вибори) Протоколу №1 до Європейської конвенції.

Україна проти Росії (№ 43800/14), подана 13 червня 2014 року, стосується стверджуваних порушень щодо викрадення трьох груп дітей на сході України в період з червня по серпень 2014 року та їх тимчасового переміщення до Росії. Уряд України стверджує, що у зв'язку з цими інцидентами мала місце адміністративна практика, яка порушує статті 3 (заборона катувань, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження), 5 (право на свободу та особисту недоторканність) і 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції та статтю 2 (свобода пересування) Протоколу № 4.

Справа "Нідерланди проти Росії" (№ 28525/20), подана 10 липня 2020 року, стосується збиття 17 липня 2014 року літака рейсу MH17. Уряд Королівства Нідерландів стверджує, що Російська Федерація несе відповідальність за збиття рейсу МН17, що вона не провела ефективного розслідування і що її поведінка після збиття літака завдала сильного болю і страждань найближчим родичам жертв. Вони стверджують, що мало місце порушення статті 2 (право на життя), статті 3 (заборона катувань, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження) та статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції.

Справа "Україна проти Росії" (№ 11055/22), подана 28 лютого 2022 року, стосується тверджень Уряду України про масові та грубі порушення прав людини, вчинені Російською Федерацією під час військових операцій на території України з 24 лютого 2022 року. Уряд України стверджує про адміністративні практики, що порушують статті 2 (право на життя), 3 (заборона катувань, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження), 4 (заборона рабства і примусової праці), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), 9 (свобода думки, совісті та релігії), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань та об'єднань), 13 (право на ефективний засіб правового захисту) і 14 (заборона дискримінації), а також статті 1 (захист власності), 2 (право на освіту) Протоколу № 1, статтю 2 (свобода пересування) Протоколу № 4 та статтю 3 (заборона висилки громадян) Протоколу № 4.

Процедурні передумови

26 січня 2022 року Велика Палата провела слухання щодо прийнятності заяв №№ 8019/16, 43800/14 та 28525/20. 30 листопада 2022 року вона оголосила ці заяви частково прийнятними у рішенні, яке було винесено 25 січня 2023 року. Зокрема, він встановив, що території, які перебувають під контролем сепаратистів на сході України, підпадають під юрисдикцію держави-відповідача для цілей Конвенції з огляду на її військову присутність там і військову, політичну та економічну підтримку сепаратистських утворень. Суд вважав, що було достатньо доказів для задоволення необхідного стандарту доказування на стадії прийнятності адміністративних практик, які порушували низку статей Конвенції, і оголосив більшість скарг Уряду України прийнятними. Аналогічно, поріг доказовості для цілей прийнятності був дотриманий і щодо скарг Уряду Нідерландів стосовно збиття літака МН17, які також були визнані прийнятними.

Водночас Суд приєднався до розгляду по суті до заперечення, висунутого Урядом-відповідачем щодо того, чи підпадають скарги Уряду України щодо адміністративної практики обстрілів у порушення статті 2 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а також пов'язані з ними скарги за статтею 14, під юрисдикцію держави-відповідача за статтею 1 Конвенції.

17 лютого 2023 року Велика Палата вирішила приєднати заяву № 11055/22 до справи, що перебуває на розгляді. Прийнятність та суть справи "Україна проти Росії (Х)" (Ukraine v. Russia (X)) буде розглядатися спільно відповідно до пункту 2 статті 29 Європейської конвенції з прав людини та одночасно з розглядом по суті провадження у поточній справі "Україна та Нідерланди проти Росії" (Ukraine and the Netherlands v. Russia).

Двадцять шістьом державам-учасницям Конвенції було надано дозвіл на подання письмових подань на стадії розгляду справи по суті, і вони подали спільне письмове подання. Деякі з цих держав подали також окремі письмові подання. 26 державам-учасницям також було надано дозвіл зробити усні подання, і вони виступлять зі спільними усними заявами. Крім того, Польща і Велика Британія також зроблять окремі усні подання.

Женевській академії міжнародного гуманітарного права та прав людини, Центру прав людини Ноттінгемського університету, Фонду авіакатастрофи MH17, та індивідуальним заявникам у чотирьох справах, поданих родичами осіб, які загинули в катастрофі MH17, було надано дозвіл на подання письмових коментарів третіх сторін на етапі розгляду справи по суті.

Наразі на розгляді Суду перебувають ще три міждержавні заяви "Україна проти Росії" та близько 7 500 індивідуальних заяв, які пов'язані з подіями в Криму, на сході України та в Азовському морі, а також з військовими операціями Росії на території України з 24 лютого 2022 року.

Наталія Хендель для "Українського права"