Припинення насильства по відношенню до жінок: про прогрес і чи залишаються перешкоди

У новій доповіді Групи експертів Ради Європи з протидії насильству щодо жінок і домашньому насильству (GREVIO) підкреслюється, що, хоча проблема насильства за ознакою статі знаходиться в даний час в «центрі публічних дебатів», багатьом державам-членам Ради Європи необхідно докладати більше зусиль з викорінення цього виду насильства.

GREVIO, незалежний експертний орган, уповноважений стежити за застосуванням Конвенції Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та насильством у сім'ї (відомої також як Стамбульська конвенція), опублікував доповідь, в якій висловлює своє задоволення тим, що багато держав на національному рівні ввели вищі законодавчі та політичні стандарти в цій галузі. В ході поїздок на місця, які здійснивGREVIO,з метою оцінки з'ясувалося, що Конвенція «добре зарекомендувала себе» серед державних органів, жіночих організацій і асоціацій допомоги жертвам насильства. В опублікованій доповіді відзначаються вдосконалення законодавчих і програмних документів: держави розширюють сферу застосування правових норм, що стосуються захисту від насильства по відношенню до жінок і домашнього насильства, відповідно до положень Конвенції та вживають відповідних планів дій.

Крім того, GREVIO вітає зусилля по створенню національних координаційних механізмів в якості першого важливого кроку по збору точних даних і відомостей, а також проведення політики, яка передбачає участь всіх зацікавлених сторін на всіх рівнях.

У новій доповіді представлені тенденції і проблеми на основі перших восьми моніторингових доповідей, опублікованих у період з 2015 по 2019 роки (Австрія, Албанія, Данія, Монако, Португалія, Туреччина, Чорногорія і Швеція), які підтверджуються висновками, сформульованими в остаточних проектах доповідей, прийнятих в травні 2019 року стосовно Італії, Нідерландів, Сербії, Фінляндії та Франції.

Незважаючи на досягнутий прогрес, необхідно вирішувати виділені в доповіді проблеми, якізберігаються.

Так, в доповіді повідомляється, що число служб спеціалізованої підтримки жертв насильства по відношенню до жінок як і раніше недостатнє, а їх фінансування здійснюється «вкрай нерегулярно». У ряді держав недостатньо широкий географічний обхват служб спеціалізованої підтримки - в сільських районах вони часто відсутні, що на практиці призводить до того, що багато осіб в цих районах позбавлені доступу до вищезазначених служб.