Справи щодо Конвенції ООН про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень: досвід Єгипту
ЮНСІТРАЛ підготував огляд практики, пов’язаної з Конвенцією ООН про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, розглянемо приклад Єгипту.
Справа 1376MohamedFouadAbdelHamidHassan v. ElSakka Professional GroupIncorporation, яку розглядавАпеляційний суд Каїращодо положень Конвенції ООН про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йоркської конвенції) від 5 червня 2009 року. Оригінал арабською мовою Резюме опубліковано на веб-сайті.
23 липня 2002 року Мохаммед Фуад Абдель Хамід Хассан (Мохаммед Фуад) підписав контракт з компанією El Sakka Professional Group Incorporation (ElSakka Group), за умовами якого він зобов'язався виступити на двох концертах в Сполучених Штатах Америки. Контракт містив арбітражну угоду і передбачав застосування права штату Нью-Йорк. Після того як Мохаммед Фуад не зміг виступити на концертах, El Sakka Group почала арбітражний розгляд у Міжнародному центрі з врегулювання суперечок у Нью-Йорку. 28 лютого 2006 р. було винесено арбітражне рішення, яке зобов'язує Мохаммеда Фуада виплатити компенсацію El Sakka Group. 2 липня 2008 року голова Каїрського апеляційного суду видав постанову про приведення цього рішення у виконання. Мохаммед Фауд оскаржив цю постанову в 7-й судовій колегії з господарських спорів Каїрського апеляційного суду, вимагаючи призупинити виконання арбітражного рішення і скасувати відповідну постанову на тій підставі, що суд не мав компетенцією для її винесення і що в будь-якому випадку у виконанні арбітражного рішення слід було відмовити. При цьому він стверджував, що єгипетський закон "Про арбітраж" в даному випадку був непридатний і що клопотання про приведення у виконання арбітражного рішення належало подати в суд першої інстанції відповідно до Цивільного та торгового процесуального кодексу (Процесуальний кодекс). Він також стверджував, що у виконанні арбітражного рішення слід було відмовити на підставі Нью-Йоркської конвенції, оскільки йому було відмовлено у візі на в'їзд у США, в силу чого він був позбавлений можливості подати свої пояснення. Він також заявив, що у виконанні арбітражного рішення належало відмовити на підставі Нью-Йоркської конвенції, так як воно суперечило публічному порядку Єгипту.
Касаційний суд Єгипту відхилив скаргу і підтвердив постанову про приведення у виконання арбітражного рішення. Суд мотивував своє рішення тим, що в тих випадках, коли в Нью-Йоркській конвенції згадується про процесуальні норми, єгипетським судам слід застосовувати закон Єгипту про арбітраж, так як в ньому визначені процесуальні норми, що підлягають застосуванню в рамках арбітражного розгляду. Процесуальний же кодекс підлягає застосуванню лише в тих випадках, коли в законі про арбітраж відсутні відповідні норми.
Оскільки в Нью-Йоркській конвенції згадується про процесуальні норми стосовно визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, єгипетським судам слід в цих випадках застосовувати Закон Єгипту про арбітраж. Суд додав, що не було ніяких доказів того, що Мохаммед Фуад був позбавлений можливості подати свої пояснення, оскільки він цілком міг призначити адвоката для представлення своїх інтересів у третейському суді. Суд також дійшов висновку, що арбітражне рішення не суперечить публічному порядку Єгипту.
Справа 1377 Brothers for Import, Export and Supply Company v. Hano Acorporish щодо положень Нью-Йоркської конвенції статей III; V; V (1) (е), яку розглядав Апеляційний суд Каїра від 2 липня 2008 роки. Резюме опубліковано на веб-сайті.
10 липня 2000 року компанії Brothers for Import, Export and Supply Company (Brothers) і Hano Acorporish (Hano) уклали договір, стаття 15 якого передбачала врегулювання спорів, що випливають з нього в порядку арбітражу в Сеулі (Республіка Корея) відповідно до Регламенту Корейського комерційного арбітражного ради із застосуванням корейського права. 23 грудня 2004 р. було винесено арбітражне рішення, яке зобов'язало компанію Brothers виплатити компенсацію компанії Hano. 19 березня 2008 року Brothers подала позовну заяву в Каїрський апеляційний суд, в якому вона вимагала призупинити виконання арбітражного рішення і скасувати його на підставі закону Єгипту "Про арбітраж" і Нью-Йоркської конвенції.
Апеляційний суд визнав, що не має компетенції розглядати скаргу компанії Brothers. При цьому він зазначив, що, згідно зі статтею 1 закону Єгипту про арбітраж, той застосується тільки до арбітражних розглядів, що відбуваються в Єгипті, а також до міжнародних арбітражних розглядів, які сторони домовилися проводити відповідно до цього закону; суд також зауважив, що ця позиція відповідає зобов'язанням Єгипту визнавати і приводити у виконання іноземні арбітражні рішення на підставі Нью-Йоркської конвенції, а також угодою сторін про проведення арбітражного розгляду за межами Єгипту без застосування закону Єгипту про арбітраж, яким вони фактично виключили свої спори з компетенції єгипетських судів.
Виходячи з положень статті III і пункту (е) пункту 1 статті V Нью-Йоркської конвенції, суд прийшов до висновку, що постанова за клопотанням про скасування арбітражного рішення компетентні виносити тільки суди тієї держави, в якому було винесено арбітражне рішення. Оскільки Єгипет приєднався до Нью-Йоркської конвенції на основі президентського указу № 171/1959, положення Конвенції підлягають застосуванню навіть у тих випадках, коли вони суперечать Цивільному і торговому процесуальному кодексу та закону про арбітраж Єгипту. Правило про те, що єгипетські суди не компетентні виносити постанови за клопотаннями про скасування іноземних арбітражних рішень, є одним з правил визначення компетенції і може застосовуватися судом факультативно.
Оскільки оскаржуване компанією Brothers арбітражне рішення було винесено в Сеулі і жодна зі сторін не заявила про наявність домовленості про застосування єгипетського закону про арбітраж, цей закон не підлягав застосуванню, а єгипетські суди були не компетентні виносити постанову за клопотанням про його скасування. Виходячи з цього, Апеляційний суд виніс ухвалу про відсутність у себе компетенції розглядати скаргу.
