Білорусь відзначилася за кількістю жінок у місцевих органах влади

У Європейському регіоні число жінок-парламентаріїв зростає, і лідирують тут скандинавські держави. Але в місцевих органах влади жінки як і раніше становлять меншість: один з найнижчих показників відзначається в Грузії - 13 відсотків. Зате в Білорусі частка жінок на високих посадах становить 48 відсотків.
У Європейській економічній комісії ООН проаналізували ситуацію за останні шість років і прийшли до висновку, що серед 36 держав, що входять до Європейського регіону, найбільша кількість жінок-парламентаріїв - у Скандинавії і Західній Європі (відповідно, 40 відсотків і більше 30 відсотків). Особливо різко - більше, ніж на 10 відсотків - збільшилися показники в Італії, Франції та Албанії. Експерти відносять це на рахунок змін законодавства. А ось у Хорватії, Узбекистані і Латвії частка жінок в законодавчих органах скоротилася.
На тлі загальної тенденції зростання числа жінок у владних органах, на місцевому рівні картина інша: там жінки як і раніше в меншості. Тільки чотири держави досягли норми в 40 відсотків або перевищили її: це Білорусь (48 відсотків, Ісландія - 46 відсотків, Швеція - 44 відсотки і Франція - 40 відсотків. Найменше жінок у місцевих органах влади в Туреччині - 10 відсотків, а також Грузії і Румунії - по 13 відсотків у кожній.
Питання рівної участі жінок у політиці і прийнятті рішень буде розглядатися в жовтні на регіональній конференції «Пекін 25». У 2020 році виповнюється 25 років з часу прийняття Пекінської декларації та Платформи дій. У цих історичних документах вперше була визнана важлива роль жінок у побудові процвітаючого суспільства і намічені заходи по розширенню можливостей жіночої половини людства. Учасники майбутньої зустрічі в Женеві проаналізують, чого вдалося досягти з часу Пекінської конференції і що ще належить зробити для забезпечення гендерної рівності.
Читайте також
—
Невідворотність покарання за міжнародні злочини: вирок у справі колишнього Президента Косово Хашима Тачі

Генеза концепції екоциду в національному та міжнародному праві

"Нова реальність" росії не впливає на статус України як прибережної держави в Чорному, Азовському морях та Керченській протоці - рішення Арбітражного трибуналу
