COVID-19: в ООН поставили діагноз світовій економіці і призначили лікування
Майже 90 відсотків світової економічної діяльності в тій чи іншій формі постраждали в результаті пандемії коронавіруса. Транснаціональні торговельні зв'язки і ланцюжки поставок порушені, споживчий попит скоротився, мільйони людей залишилися без роботи. Такі реалії дня сьогодення. Але і найближче майбутнє не обіцяє райдужних змін. В ООН оцінили ситуацію і визначили умови успішного виходу з кризи.
ООН сьогодні представила доповідь про стан світової економіки в середині 2020 року. У документі також міститься прогноз на строк до 2021 року. У поточному році економісти Організації Об'єднаних Націй пророкують світу скорочення економіки на 3,2 відсотка. Очікується, що через пандемію COVID-19 протягом наступних двох років світ недорахується близько 8,5 трлн. дол. доходів. Це найбільш різке скорочення з часів Великої депресії 1930-х років. Однак в ООН впевнені, що важкі наслідки такої рецесії можна буде подолати, вивівши міжнародне співробітництво на новий рівень.
Згідно Доповіді про стан і перспективи світової економіки, розвинені держави чекає негативне економічне зростання - їх ВВП скоротиться на 5 відсотків. Ці втрати будуть частково компенсовані лише в 2021 році, коли економіка досягне помірного зростання - на рівні 3,4 відсотка. Для держав, що розвиваються скорочення економіки в нинішньому році прогнозують в середньому на рівні 0,7 відсотка. А світова торгівля в 2020 році скоротиться майже на 15 відсотків. Виною тому різке скорочення світового попиту і збої в глобальних ланцюжках поставок.
Пандемія, ймовірно, призведе до того, що за межею бідності в 2020 році виявляться понад 34 млн осіб, причому більше половини приросту цього показника доведеться на африканські держави. А довгостроковий прогноз показує, що до 2030 року число осіб, котріживуть в умовах крайньої бідності зросте ще на 130 млн. Пандемія особливо сильно вдарила по людях, зайнятим на низькооплачуваній роботі, що не вимагає особливих навичок, в той час як більш кваліфіковані працівники постраждали менше. Як результат, вважають в ООН, в світі збільшиться розрив в доходах бідних і багатих - як людей, так і держав.
Зіткнувшись з викликаним коронавірусної кризи, уряди по всьому світу привели в дію механізми фінансового стимулювання. Бюджетні асигнування, обсяг яких доходить до 10 відсотків від ВВП, спрямовані на підтримку систем охорони здоров'я та боротьбу з пандемією, а також на збереження коштів для існування громадян.
Однак глибина і серйозність кризи не обіцяють швидкого і безболісного відновлення. Елліот Харріс, помічник Генерального секретаря ООН з економічного розвитку і головний економіст організації, заявив, що «темпи і обсяги відновлення після кризи залежать не тільки від ефективності заходів громадської охорони здоров'я щодо уповільнення поширення вірусу, але і від здатності держав зберегти робочі місця і доходи людей, особливо - представників найбільш уразливих верств нашого суспільства».
А Хамід Рашид, начальник Відділу глобального економічного моніторингу і провідний автор доповіді, нагадав: «Досвід кризових періодів минулого показує, що заходи податкового і грошового стимулювання далеко не завжди призводять до розширення виробництва. Уряди повинні закликати підприємства, які отримують фінансову допомогу, вкладати кошти в виробничі потужності. Це необхідно для збереження робочих місць з гідними умовами праці та запобігання подальшого зростання нерівності в доходах». Інакше, вважають експерти, закачування в фінансову систему трильйонів доларів призводить лише до швидкого відновлення цін на акції та облігації, а розвитку найважливішого елемента - виробництва - не відбувається.
Обов'язковою умовою пожвавлення світової ділової активності після пандемії має стати зміцнення міжнародного співробітництва. Воно особливо важливо для стримування пандемії і надання фінансової допомоги державам, які найбільше постраждали від кризи: то, наскільки швидким буде процес відновлення, залежить від доступності та швидкості розгортання міжнародних фондів для вирішення проблеми ліквідності.
В ООН вважають, що при відновленні після кризи слід орієнтуватися на створення більш стійкої до потрясінь світової економічної моделі, зміцнення систем охорони здоров'я та соціального захисту, на впровадження «зелених» технологій і боротьбу зі зміною клімату.
