Перейти до основного змісту
Українське Право
Головна Міжнародне право Міжнародне публічне право COVID-19 завдав удару по сектору інновацій

COVID-19 завдав удару по сектору інновацій

· 06:30
COVID-19 завдав удару по сектору інновацій

Пандемія COVID-19 загальмує деякі напрями інноваційної діяльності, але разом з тим вона, швидше за все, викличе сплеск нових винаходів у сфері охорони здоров'я. Такий висновок нової доповіді Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) «Глобальний інноваційний індекс» 2020 року. Основна його тема в цьому році: «Хто буде фінансувати інновації?»

Автори доповіді відзначили, що коронавірус призвів до серйозних економічних потрясінь, у тому числі він завдав удару по сектору інновацій, який останнім часом переживав бурхливе зростання числа винаходів. У 2018 році світові витрати на наукові дослідження і розробки зросли на 5,2 відсотка, тобто значно обігнали темпи зростання світового валового внутрішнього продукту (ВВП). Обсяги венчурного капіталу і рівень використання механізмів інтелектуальної власності досягли історично рекордних рівнів. Експерти сумніваються, що ця тенденція збережеться в період відновлення після пандемії.

Економічні наслідки кризи вплинуть на компанії-стартапи та венчурні фонди

Ключове питання полягає в тому, як економічні наслідки кризи вплинуть на компанії-стартапи, а також на венчурні фонди та інші традиційні джерела фінансування інновацій. Багато урядів приймають надзвичайні заходи, прагнучи пом'якшити наслідки карантину і протистояти рецесії, що насувається.

Автори доповіді закликають їх при плануванні допомоги віддавати пріоритет інновацій, розширювати їх підтримку, особливо в секторі малих підприємств і стартапів.

«Швидке поширення коронавіруса по всьому світу вимагає неординарних підходів, які дозволять нам отримати перемогу в боротьбі з цією справді глобальною загрозою, -заявив Генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі. - Уже зараз, коли всі ми намагаємося подолати прямі гуманітарні та економічні наслідки пандемії COVID-19, урядам слід при формуванні пакетів термінової допомоги враховувати майбутні завдання, підтримувати приватних осіб, наукові установи, компанії та інші організації, здатні запропонувати інноваційні ідеї та схеми співпраці в епоху, яка настане після пандемії».

Френсіс Гаррі додав, що винаходи - це шлях до вирішення будь-яких проблем. А тим часом джерела коштів на фінансування інноваційних підприємств скорочуються. Операції венчурних фондів у Північній Америці, Азії та Європі різко йдуть на спад. Найбільшою мірою постраждають ті з них, які знаходяться на ранніх стадіях інноваційного процесу, наукомісткі стартапи, а також компанії, що знаходяться в державах, які ніколи не були центрами венчурних операцій.

Одночасно криза, спровокована вірусом, стимулювала інноваційний прорив на багатьох напрямах, таких як охорона здоров'я, освіта, туризм і роздрібна торгівля. Одночасно останнім часом виникли реальні труднощі в підтримці міжнародних контактів і співробітництва в інноваційній сфері. З'явилися побоювання в зв'язку з можливими відмовами від великих наукових проектів і «закриттям кордонів» між державами в тому, що стосується реалізації нових розробок.

Рейтинг держав світу за їх інноваційним потенціалом

Що стосується самого рейтингу держав, що враховує їх новаторський потенціал і результати інноваційної діяльності, то він показує, що склад групи лідерів з року в рік практично не змінюється. Однак відбувається поступове зміщення «епіцентрів» інновацій на схід. В останні роки значно поліпшили свої позиції азіатські держави, перш за все - Китай, Індія, Філіппіни і В'єтнам.

У 2020 році п'ятірку світових лідерів у сфері інновацій склали Швейцарія, Швеція, США, Великобританія і Нідерланди. У десятці лідерів вперше з'явилася друга азіатська держава - Республіка Корея. Раніше в цей список з регіону входив тільки Сінгапур. У цьому році він посів восьме місце.

Згідно з даними, наведеними в доповіді ВОІВ, Україна в світовому рейтингу інновацій займає 45-е місце, Росія - на 47-му місці, Молдова - на 59-му, Вірменія - на 61-му, Білорусь - на 64-му, Казахстан - на 77-му, Азербайджан - на 82-му, Узбекистан - на 93-му, Киргизстан - на 94-му і Таджикистан - на 109-му.

При складанні рейтингу, в який включена 131 держава, враховуються десятки параметрів - від кількості патентних заявок до обсягу витрат на наукові дослідження і освіту.

Поділитись: