До 75 річчя ООН
Організація Об'єднаних Націй – найбільша міжурядова організація з підтримання миру й безпеки, розвитку міжнародного співробітництва на глобальному рівні. Була створена у 1945 році з ініціативи провідних держав антигітлерівської коаліції (СРСР, США, Китай, Велика Британія, Франція). Днем заснування організації, який щорічно відзначається у світі як День ООН, є 24 жовтня 1945 року. Відтоді набув чинності конституційний документ організації – Статут ООН, підписаний 26 червня 1945 року на Сан-Франциській конференції. Країнами-засновниками ООН вважається 51 держава. Серед них – Україна, запрошення делегації якої на Сан- Франциску конференцію 1945 року було результатом міжнародного визнання внеску українського народу в перемогу в Другій світовій війні. Делегація УРСР однією з перших підписала Статут ООН, зробивши внесок у його розробку.
Згідно зі Статутом ООН серед цілей діяльності ООН є підтримання міжнародного миру і безпеки, розвиток дружніх відносин між націями на основі дотримання принципу рівноправності та самовизначення народів, налагодження міжнародного співробітництва у вирішенні проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру, сприяння в забезпеченні прав людини та основних свобод, а також перетворення ООН на центр узгодження зусиль націй щодо досягнення спільних цілей. З метою реалізації цих цілей члени ООН зобов'язані діяти відповідно до принципів суверенної рівності, сумлінного виконання взятих на себе за Статутом ООН зобов'язань, розв'язання міжнародних конфліктів мирними засобами та без загрози миру в усьому світі, відмови в міжнародних відносинах від загрози сили або її застосування проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, готовності надання всілякої допомоги ООН у всіх її діях, які вживаються на основі Статуту ООН.
На сьогоднішній день членами ООН є 193 держави. Членства в ООН може набути будь-яка держава, яка візьме на себе зобов'язання відповідно до Статуту ООН. Статус члена ООН надається на основі рекомендації Ради Безпеки ООН та рішення Генеральної Асамблеї ООН. У практиці ООН існує статус спостерігача, який надається на прохання держави, що не є членами ООН, або визвольним рухам.
Головними органами ООН є Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки ООН, Економічна і соціальна рада ООН, Рада ООН з опіки, Міжнародний суд ООН та Секретаріат ООН. Ці органи разом зі спеціалізованими установами і кількома програмами та фондами утворюють так звану систему ООН. Штаб-квартира ООН розташована в Нью-Йорку (США). Існують відділення Секретаріату ООН у Женеві (Швейцарія), Відні (Австрія), Найробі (Кенія). Представництва ООН функціонують у багатьох країнах світу, у тому числі в Україні з 1992 року.
Як одна із засновниць ООН Україна бере участь у діяльності Організації з першого року її існування. До 1991 року Україна мала в ООН власне представництво на рівні незалежної країни. Проте де-факто діяльність УРСР в ООН була обмежена. Незважаючи на це, протягом понад чотирьох десятиліть трибуна ООН залишається чи не єдиним впливовим міжнародним засобом, завдяки якому світова громадськість дізнавалася про Україну, її самобутність та національну. автентичність. Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес прискорення міжнародного визнання її незалежності у1991 році.
З моменту проголошення Україною незалежності розпочався якісно новий період її діяльності в ООН. Україна демонструє відданість цілям і принципам Статуту ООН, роблячи внесок в усі сфери її діяльності, у т. ч. в підтримання міжнародного миру та безпеки, роззброєння, економічний і соціальний розвиток, захист прав людини, зміцнення міжнародного права тощо.
За час свого членства в ООН Україна тричі обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН (1948–49, 1984–85, 2000–01), п'ять разів – членом Економічної і соціальної ради ООН (останній раз – 2002–05). Представники України не раз обиралися на керівні посади голів комітетів сесій Генеральної Асамблеї ООН.
Україна є членом близько 20-ти допоміжних органів спеціалізованих установ, постійно діючих та тимчасових структур системи ООН, зокрема, Комітету з програми і координації, Спеціального комітету з операцій із підтримання миру, Комітету з використання космічного простору в мирних цілях тощо. У травні 2006 Україна була обрана до новоствореної Ради ООН із прав людини.
Україна надає виняткового значення діяльності ООН із підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у цій діяльності як важливий чинник своєї зовнішньої політики. Починаючи з липня 1992, Україна виступає постачальником військового контингентів та персоналу до операцій ООН із підтримання миру.
Послідовно відстоюючи курс на зміцнення ролі ООН у світі, Україна докладає активних зусиль із метою підвищення ефективності її діяльності, виступає з ініціативами, спрямованими на розв'язання глобальних проблем людства під егідою ООН. У рамках міжнародних зусиль в ООН Україна бере активну участь у процесі впровадження політики сталого розвитку з метою комплексного вирішення завдань охорони довкілля, для економічного зростання на глобальному і національному рівнях.
Завдяки своїй активній позиції Україна отримує значну тех., консультативну та фінансову допомогу з боку спеціалізованих установ і програм системи ООН, зокрема: Програми розвитку ООН, Глобального екологічного фонду, Міжнародного агентства з питань атомної енергії, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародної організації праці, Організації Об'єднаних Націй із пром. розвитку тощо. Значні обсяги зовнішньої допомоги Україна отримала для вирішення комплексу завдань, пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 року та облаштуванням депортованих народів.
Основними джерелами фінансового забезпечення діяльності ООН є обов'язкові внески держав-членів, розміри яких визначаються відповідно до шкали внесків до регулярного бюджету та на фінансування операцій із підтримання миру.
Україна залишається прихильником посилення і підвищення ефективності ООН. Сьогодні особливої актуальності набула потреба в реформуванні ООН, яка пов'язана з фундаментальними змінами, що відбулися у світі від часу її заснування. Всеосяжна реформа спрямовується на забезпечення її реагування на весь спектр викликів і можливостей у галузях безпеки, розвитку й дотримання прав людини.
Лобода К.С., к.ю.н.
