До Дня прав людини: заради справедливості, рівності та свободи

10 грудня світова спільнота відзначає міжнародне свято - День прав людини.

У цей день 1948 року Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй проголошено Загальну декларацію прав людини.

У 1950 році з метою забезпечення гідного святкування річниці прийняття Загальної декларації прав людини, привернення уваги народів всього світу до Декларації як великого кроку на шляху людського прогресу, Генеральною Асамблеєю ООН прийнято резолюцію 423, у якій запропоновано всім державам-членам та іншим зацікавленим сторонам святкувати 10 грудня День прав людини.

Загальну декларації прав людини проголошено як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти повазі до прав і свобод та їхньому забезпеченню шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення як серед народів держав-членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

Прийняття документу, який би став загальним взірцем і нормою, досягнення якої повинні прагнути народи усіх країн, зумовлено наслідками Другої Світової Війни та розумінням того, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру.

Декларація складається з преамбули та 30 статей. Загальною декларацією прав людини проголошено такі основоположні права людини як: право на життя, свободу, особисту недоторканність; право на визнання правосуб`єктності; право на рівний захист законом; право на ефективний захист судом; право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом; презумпція невинуватості; право на вільне пересування і обрання місця проживання; право шукати притулок від переслідувань; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу думки, совісті і релігії; право на свободу і вільне висловлювання власних переконань; право на участь у культурному житті суспільства; заборона рабства; заборона тортур, заборона дискримінації; заборона безпідставного арешту, затримання або вигнання; заборона зворотної дії кримінального закону у часі у випадку більш тяжкого покарання; заборона безпідставного втручання у особисте і сімейне життя; право на свободу мирних зборів і асоціацій; право брати участь в управлінні своєю державою та рівного доступу до державної служби; право на соціальне забезпечення; право на працю та її оплату; право на відпочинок і дозвілля; право на відповідний життєвий рівень; право на освіту; право на соціальний і міжнародний порядок для здійснення прав і свобод.

Також Декларацією визначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві, а здійснення прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.

Принципи, які встановлено у Загальній декларації прав людини, знайшли свій розвиток у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (з факультативним протоколом до нього) і Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (які мають обов’язкову юридичну силу для держав-учасниць та разом з Декларацією складають Міжнародний Білль про права людини), а також інших міжнародних договорах: Міжнародній Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини, Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.

Положення Загальної Декларації прав людини знайшли своє відображення у конституціях багатьох країн, у тому числі у Конституції України, та є еталоном дотримання і реалізації прав людини у більшості сучасних держав.

Указом Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015 затверджено Національну стратегію у сфері прав людини. А Розпорядженням Уряду від 23 листопада 2015 року № 1393-р затверджено план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року.

Як зазначено у Загальній частині Національної стратегії у сфері прав людини її затвердження зумовлено необхідністю вдосконалення діяльності держави щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини, створення дієвого механізму захисту в Україні прав і свобод людини, вирішення системних проблем у зазначеній сфері. Також звернуто увагу на те, що в умовах тимчасової окупації частини території України та військової агресії Російської Федерації в окремих районах Донецької і Луганської областей проблема захисту прав і свобод людини постає особливо гостро. Поряд з цим забезпечення прав і свобод людини залишається головним обов'язком держави та має визначати зміст і спрямованість діяльності держави в усіх її зусиллях.

Стратегія спрямована на об'єднання суспільства довкола розуміння цінності прав і свобод людини, які захищаються на основі принципу рівності та без дискримінації та охоплює такі важливі стратегічні напрями як: забезпечення права на життя, протидія катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, забезпечення права на справедливий суд, забезпечення свободи думки і слова, вираження поглядів і переконань, доступу до інформації та вільного розвитку особистості, забезпечення свободи мирних зібрань та об'єднань, забезпечення права на участь в управлінні державними справами та у виборах, попередження та протидія дискримінації, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидія гендерному насильству, торгівлі людьми та рабству, протидія домашньому насильству, забезпечення прав корінних народів і національних меншин, забезпечення права на працю та соціальний захист, забезпечення права на охорону здоров'я, створення умов для розвитку підприємницької діяльності, забезпечення права на освіту, забезпечення права на приватність, забезпечення прав дитини, забезпечення прав біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, а також іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, забезпечення прав учасників антитерористичної операції, захист прав внутрішньо переміщених осіб, ужиття необхідних заходів для захисту прав осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України, забезпечення прав громадян України, які проживають у населених пунктах Донецької і Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, звільнення заручників та відновлення їхніх прав.

У доповіді Управління Верховного Комісара ООН з прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні 16.11.2015-15.02.2016 відмічено вжиття низки заходів Урядом України з метою посилення захисту прав людини шляхом прийняття політичних документів та правових актів, проте зазначено також і про проблеми щодо забезпечення прав людини в умовах збройного конфлікту на Сході держави, які потребують вирішення.

Святкування кожної річниці прийняття Загальної декларації прав людини супроводжує підготовлена Організацією Об'єднаних Націй кампанія щодо поширення знань про права людини та про Загальну декларацію прав людини під певним гаслом. Тема святкування Дня прав людини у 2016 році - «Борись за чиїсь права сьогодні!».

У цьогорічній заяві з нагоди Дня прав людини Верховний комісар Організації Об’єднаних Націй з прав людини Зейд Раад аль Хусейн закликає кожного в нинішніх умовах, коли загальноприйняті людські цінності знаходяться під загрозою, а ідеї ненависті і нетерпимості розколюють світ, боротися за цінності гідного і співчуваючого суспільства, об'єднатися з іншими, закликаючи до кращого керівництва, більш ефективних законів і більшої поваги до людської гідності.

З 2008 року відповідно до Указу Президента України «Про Всеукраїнський тиждень права» № 1149/2008 від 08.12.2008 в Україні започатковано проведення Всеукраїнського тижня права щороку в тиждень, що включає 10 грудня - День прав людини. У цей тиждень проводяться тематичні заходи інформаційного, освітнього та виховного характеру з питань реалізації і захисту прав людини, до яких долучаються міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні адміністрації, професійні об’єднання правників, громадські та міжнародні організації.

Сьогодні кожному українцю варто долучитися до загальної справи щодо забезпечення дотримання прав людини заради світу справедливості, рівності та свободи.

Підготовлено радником Європейської правничої компанії Л.П.Богуцькою