Доповідь Спеціального комітету з Статуту Організації Об'єднаних Націй і посилення ролі Організації
Сесія Спеціального комітету з Статуту Організації Об'єднаних Націй і посилення ролі Організації була скликана відповідно до резолюції 72/118 Генеральної Асамблеї та пройшла в Центральних установах Організації Об'єднаних Націй з 20 по 28 лютого 2018 року.
Спеціальний комітет провів три засідання: 287-е-289-е, що відбулися 20 і 28 лютого 2018 р. Робоча група повного складу, заснована на 287-му засіданні, провела три засідання 21-23 лютого 2018 р.
У зв'язку з питанням про підтримку міжнародного миру і безпеки Спеціальний комітет мав у своєму розпорядженні всі відповідні доповіді Генерального секретаря, включаючи саму останню доповідь під заголовком «Здійснення положень Статуту Організації Об'єднаних Націй, що стосуються надання допомоги третім державам, що постраждали від застосування санкцій», і доповідь 1998 року по цьому питанню, що містить резюме обговорень і головних висновків засідання спеціальної групи експертів, скликаної на виконання пункту 4 резолюції 52/162 Генеральної Асамблеї. Крім того, Спеціальний комітет мав у своєму розпорядженні резолюцію 64/115 Асамблеї і додаток до неї «Введення і застосування санкцій Організації Об'єднаних Націй».
Спеціальний комітет мав також в своєму розпорядженні такі документи: переглянуту пропозицію, представлену на сесії 1998 року Лівією і що стосується посилення ролі Організації Об'єднаних Націй в галузі підтримання міжнародного миру та безпеки; представлену на сесії 2014 року додатково переглянуту версію робочого документа, представленого Білоруссю і Російською Федерацією на сесії 2005 року і містить пропозицію про те, щоб просити Міжнародний Суд винести консультативний висновок щодо правових наслідків застосування сили державами без попередньої санкції Ради Безпеки, за винятком її застосування в порядку здійснення права на самооборону; представлений Кубою робочий документ «Про посилення ролі Організації та підвищення її ефективності: прийняття рекомендацій»; і представлений Ганою на сесії 2018 року переглянутий робочий документ з питання про зміцнення взаємин і співпраці між Організацією Об'єднаних Націй та регіональними угодами або органами в мирному вирішенні спорів.
Що стосується мирного врегулювання спорів, то Спеціальний комітет провів перше щорічне тематичне обговорення питання про засоби вирішення спорів відповідно до розділу VI Статуту, включаючи, зокрема, засоби, про які йдеться в статті 33 Статуту, і згідно з Манильською декларацією про мирне вирішення міжнародних спорів. В ході цих дебатів увага була сфокусована на підтемі «Обмін інформацією про практику використання державами переговорів і обстежень».
Спеціальний комітет розглядав пункт, що має назву «Підтримка міжнародного миру і безпеки», в ході загального обміну думками на своїх 287-м і 288-м засіданнях 20 лютого і на 1-м і 2-м засіданнях Робочої групи повного складу 21 і 22 лютого.
У своїх загальних зауваженнях ряд делегацій знову заявили про те, що реформа Організації повинна проводитися відповідно до принципів і процедур, передбачених в Статуті, і що Генеральна Асамблея залишається головним дорадчим органом, що формує політику, і представницьким органом Організації Об'єднаних Націй. Деякі делегації висловили занепокоєння з приводу того, що Рада Безпеки вторгається в сферу діяльності і компетенції Асамблеї і Економічної і Соціальної Ради, оскільки береться за розгляд питань, що належать до відання цих органів. Було висловлено думку про необхідність забезпечити передбачений в Статуті правильний баланс між функціями і повноваженнями головних органів Організації Об'єднаних Націй. Поряд з цим було підкреслено, що Спеціальний комітет є належним форумом для вивчення правових аспектів цих питань.
Було також відзначено, що збільшилася кількість повідомлень, які направляються Раді Безпеки відповідно до статті 51 Статуту, особливо щодо контртерористичних операцій. Делегації висловили застереження щодо нового тлумачення права на самооборону і розширення переліку підстав для вилучень із загальної заборони на застосування сили, передбаченої в пункті 4 статті 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй, в обхід сформованої практики. Крім того, надійшла пропозиція окремо розмістити такі повідомлення на веб-сайті Ради.
Спеціальний комітет розглянув питання про здійснення положень Статуту, що стосуються надання допомоги третім державам, що постраждали від застосування санкцій, в ході загального обміну думками, що відбувся на його 287-м і 288-м засіданнях 20 лютого, і на 1-му засіданні Робочої групи повного складу 21 лютого.
У ході загального обміну думками з цього питання деякі делегації наголосили на важливості розгляду питання про надання допомоги третім державам, що постраждали від застосування санкцій. Було висловлено думку про те, що Раді Безпеки слід обачно і відповідально підходити до цього питання, з тим щоб звести до мінімуму наслідки санкцій для населення і третіх держав. Хоча було визнано, що з 2003 року офіційних запитів про надання допомоги не надходило, було відзначено, що цей пункт слід зберегти в порядку денному в превентивних цілях. При цьому було також висловлено думку про те, що цей пункт втратив свою актуальність і що питання про його включення до порядку денного Спеціального комітету слід переглянути.
В ході загального обміну думками, що відбувся на 287-му і 288-му засіданнях Спеціального комітету 20 лютого і на 1-му засіданні Робочої групи повного складу 21 лютого, було порушено питання про запровадження та застосування санкцій Організації Об'єднаних Націй (див. Резолюцію 64/115 Генеральної Асамблеї).
Багато делегації особливо відзначили, що санкції слід вводити і застосовувати відповідно до положень Статуту та норм міжнародного права. Була знову наголошено на необхідності вдаватися до санкцій тільки як до останнього засобу в разі загрози міжнародному миру і безпеки, порушення миру або акту агресії відповідно до Статуту. Було відзначено, що санкційні режими повинні переслідувати чітко визначені цілі, мати під собою міцну правову основу і вводитися на певний строк, і наголошено на необхідності оперативного зняття санкцій, коли більше немає підстав для їхнього застосування. Делегації знову висловили стурбованість з приводу практики одностороннього введення санкцій в порушення міжнародного права.
