Досвід зарубіжних держав щодо правосуддя перехідного періоду

Спостереження за еволюцією міжнародного права дають підстави зауважити про беззаперечний факт, який свідчить, що перед більшістю держав, неодноразово на протязі багатьох років поставало достатньо серйозне питання стосовно застосування відповідних заходів для запобігання та припинення порушень прав людини, провадження розслідувань про скоєні злочини, проведення ідентифікації жертв та осіб, які скоїли такі злочини, забезпечення відповідного покарання тим, хто винен у злочинах, та відшкодування завданої шкоди жертвам збройних конфліктів. Виявилось, що найбільш ефективним напрямом для виконання цих завдань є правосуддя перехідного періоду.

Зарубіжні держави, такі як Колумбія, Боснія і Герцеговина та інші держави подолали доволі нелегкий та тривалий шлях до прийняття у внутрішню систему держави елементів перехідного правосуддя. Беззаперечно, що спільним у цих держав є бажання та прагнення до миру, яке можна досягти поетапним та поміркованим постконфліктним регулюванням ситуації. Досягнення справедливості та певних домовленостей є вирішальними діями у кожному суспільстві. Відновлення довіри є своєрідним «ключем» до панування миру та безпеки кожної держави.

Основною метою цих держав стала трансформація до постконфліктного суспільства, яка складається із певних етапів, а саме: формування механізмів встановлення істини, документальне відновлення подій, формування спеціального механізму ідентифікації жертв збройного конфлікту, яка має функціонувати на основі правоохоронної та судової системи із забезпеченням відновлених прав із урахуванням норм міжнародного права; створення платформ для національної дискусії стосовно реформування громадської безпеки; розробка певної політики та стратегії для захисту права на життя населення під час збройних конфліктів.

Правосуддя перехідного періоду також служить певною перспективою, оскільки воно сприяє соціальному діалогу і зміцнює верховенство права. В ідеалістичному розумінні правосуддя перехідного періоду спрямоване на усунення глибинних коренів конфлікту, таких як нерівність і дискримінація, з тим щоб запобігти відновленню насильства і побудувати міцний мир.Ще однією важливою особливістю правосуддя перехідного періоду полягає в тому, що воно має комплексний погляд на конфлікт і його наслідки.

Боснійська війна залишила в спадок жахливі злочини і порушення прав людини, вчинені головним чином проти цивільних осіб. вернення до минулого є однією з основних умов стосовно запобігання збройних конфліктів і створення сталого майбутнього для держави. Уряд Боснії і Герцеговини приступив до процесу формування державної стратегії перехідного правосуддя. Основною метою стратегії є ідея створення стійкої та ефективної платформи для встановлення фактів про минуле, забезпечення відшкодування несправедливості і пов'язаних з війною травм, захисту індивідуальної та колективної пам'яті, реформування і відновлення довіри до органів державної влади.

Боснія і Герцеговина пережила доволі нелегкі часи та втрати серед цивільного населення, спричиненні збройним конфліктом та етнічними чистками. Спроба розробити державний закон про компенсацію жертвам тортур почалася через одинадцять років після закінчення конфлікту. Для встановлення миру та безпеки у суспільстві, урядом держави були виробленні спеціальні стратегії відправлення правосуддя у перехідний період, зокрема, вони засновувались на встановленні індивідуальної відповідальності за воєннізлочини через Міжнародний договірний трибунал по колишній Югославії. Що стосується амністії за воєнні злочини, то вона не була скасована. Фактично судове переслідування за воєнні злочини є частиною зобов'язань Боснії і Герцеговини у постконфліктний період. Наразі перехід Боснії і Герцеговини від війни до миру набирає обертів. Водночас початок внутрішнього судового переслідування осіб, обвинувачених у скоєнні військових злочинів, є помітним кроком вперед.

Ткаченко Д.І.

Факультет міжнародних відносин Національного авіаційного університету