Місія ООН по встановленню фактів звинуватила військове командування М'янми в геноциді мусульман-рохінджа

Керівництво сил безпеки М'янми має постати перед судом за «серйозні» злочини проти цивільного населення. До такого висновку прийшли експерти Місії ООН по встановленню фактів. На їхню думку, мова йде про грубі порушення міжнародного права, включаючи геноцид і злочини проти людяності.

Заяву було зроблено після публікації доповіді про обставини масового переселення сотень тисяч мусульман-рохінджа з М'янми. Спалах насильства, яку Верховний комісар ООН з прав людини раніше назвав «класичним прикладом етнічної чистки», почався у серпні минулого року. За даними Місії по встановленню фактів, у відповідь на напади бойовиків на поліцейські пости сили безпеки М'янми вбивали, ґвалтували, катували і переслідували мирних мусульман-рохінджа. Вони звертали цих людей в сексуальне і трудове рабство.

Виступаючи перед журналістами в Женеві, члени Місії розповіли моторошні подробиці всіх цих злочинів, які систематично відбувалися в штатах Ракхайн, Качин і Шан, в тому числі і в період до 2017 року.

«На підставі отриманих даних Місія з встановлення фактів прийшла до висновку, що ці дії підпадають під визначення найсерйозніших порушень міжнародного права. Їх робили, головним чином, військові з лав Татмадау - збройних сил М'янми, - повідомив один з експертів Місії Крістофер Сідоті. - Ми вважаємо, що існують всі підстави для кримінальної справи, головними фігурантами якого повинні стати генерали - керівний склад Татмадау. Необхідно розслідувати злочини в трьох категоріях міжнародного права - геноцид, злочини проти людяності і воєнні злочини».

Експерти ООН ідентифікували шість вищих чинів армії, які повинні понести відповідальність за ці масові звірства. У їх числі - Головнокомандувач Збройних Сил М'янми старший генерал Мін Аунг Хлайн.

«У М'янмі існує чітка структура командування, - зазначив Сідоті. - Поза всякими сумнівами, - події в штаті Ракхайн не могли відбуватися без відома вищого військового командування і без його ефективного контролю. Знаючи про цю чітку структуру, ми і рекомендували порушити кримінальну справу стосовно шести генералів».

За словами керівника Місії по встановленню фактів Марзукі Дарусмана, передати справу до Міжнародного суду може тільки Рада Безпеки ООН. «Місія вважає, що ситуацією у М'янмі повинен зайнятися Міжнародний кримінальний суд, а це, безумовно, прерогатива Ради Безпеки, - сказав він. - Тому ми звертаємося до Радбезу із закликом передати справу в МКС».

Члени Місії по встановленню фактів опитали понад 800 очевидців. Одна жінка, якій вдалося втекти в Бангладеш, сказала експертам ООН: «Мені пощастило, - мене ґвалтували тільки три людини». Її слова привела на конференції в Женеві одна з експертів Радхіка Кумарасвамі. Раніше вона займала пост спецдоповідача ООН по сексуальному насильству і наслухалася історій про звірства по відношенню до жінок, але навіть її потрясли розповіді, тих хто покинув М'янму.

Вона переконана в тому, що насильство і терор, розв'язані проти рохінджа, - це «тактика ведення війни». «Масштаб, жорстокість і систематичний характер сексуального та іншого насильства говорять про те, що це - навмисна стратегія залякування і тероризування мирного населення», - підкреслила Кумарасвамі.

Рохінджа гнобили і до 2012 року. Протягом десятиліть представників цієї народності маргіналізували і піддавали дискримінації. Це почалося ще за часів диктатора У Не Віна в 1960 роки, коли мусульманам-рохінджа забороняли вільно пересуватися по державі.

Хоча експерти поклали провину за ескалацію кризи в серпні минулого року на військових, вони також відзначають, що уряд під керівництвом нобелівського лауреата Аун Сан Су Чжі не зупинило насильство і допустило повну безкарність.

«У нас немає даних про участь уряду в плануванні актів насильства, - зазначила Кумарасвамі. - Однак нам відомо про випадки, які відбувалися з вересня минулого року, коли влада блокувала розслідування, а також чинили дії, які фактично сприяли насильству, особливо в період після серпня минулого року. [...] Ми вважаємо, що людина, яка отримала Нобелівську премію, володіє моральним авторитетом, і, напевно, міг прийняти якісь заходи».

За даними авторів доповіді, громадянський уряд разом з генералітетом також створили атмосферу, «яка заохочувала мову ворожнечі, а порушення прав людини були в порядку речей». Наприклад, представники Партії розвитку штату Ракхайн в 2012 році цитували Гітлера, виправдовуючи насильство необхідністю «збереження расової чистоти».

За словами керівника Місії Дарусмана, міжнародне співтовариство зобов'язане втрутитися, оскільки в М'янмі в даний час немає умов, необхідних для того, щоб правосуддя все-таки відбулося. Він рекомендував передати справу до Міжнародного кримінального суду або створити спеціальний трибунал для розслідування злочинів проти рохінджа.

Місія з встановлення фактів в М'янмі була створена рішенням Ради ООН з прав людини в березні 2017 року.