Пандемія виявила проблеми в сфері прав людини і посилила їх

У Росії, Китаї та багатьох інших державах на тлі пандемії почастішали випадки обмеження прав і свобод людей. А в Білорусі, США та ряді інших держав заяви, що принижують серйозність COVID-19, підривають зусилля по боротьбі з інфекцією. Про це заявила Верховний комісар ООН Мішель Бачелет, представляючи щорічний звіт Раді з прав людини.
Бачелет виступила на 44-й сесії Ради, яка стартувала 30 червня в Женеві. «Дискримінація вбиває. Позбавлення людини її соціальних і економічних прав - вбиває. При цьому страждає все суспільство», - сказала Верховний комісар. За її словами, COVID-19 не тільки виявив нерівність, а й посилив ситуацію з правами людини в багатьох державах.
Бачелет вважає, що у відповідь на всі складнощі, пов'язані з пандемією, необхідно, перш за все, подбати про здоров'я і соціальне становище населення, а вжиті заходи повинні спиратися на принципи захисту прав людини. Вона закликала держави при розробці політики в сфері соціального захисту керуватися науковими даними і звернути увагу на проблеми найбільш вразливих верств суспільства.
Групи населення, які постраждали більше за інших
«Статистика - там, де збирають дані, - наочно демонструє, що представники расових і етнічних меншин, а також корінні народи, частіше за інших помирають від COVID-19 і більше страждають від соціально-економічних наслідків пандемії», - повідомила Верховний комісар. Це, за її словами, в першу чергу стосується людей африканського походження, які стикаються з дискримінацією в галузі освіти та охорони здоров'я.
Представники расових і етнічних меншин більше інших груп населення постраждали в результаті пандемії.
У важкому становищі опинилися і корінні народи. Бачелет із задоволенням відзначила, що в світлі пандемії в РФ використовують нові технології, щоб надати допомогу жителям віддалених регіонів, у тому числі тим, хто традиційно веде кочовий спосіб життя. В Австралії, Коста-Ріці і Панамі також вжито додаткових заходів, щоб захистити громади корінних народів.
Ще одна вразлива група населення - це дівчатка і жінки, які складають більшу частину людей, які працюють без контрактів. Вони першими втрачають роботу і не можуть розраховувати на соціальну допомогу. На тлі карантинних заходів також різко збільшилися показники домашнього насильства. Особливо вразливі люди похилого віку та інваліди, у яких вища ймовірність підхопити інфекцію і померти від неї.
Бачелет також нагадала про ситуаціюу тюрмах і закликала владу задуматися про альтернативні заходи покарання. Раніше вона неодноразово рекомендувала урядам по можливості випускати в'язнів на свободу, щоб запобігати поширенню інфекції.
Верховний комісар також закликала захистити дітей у період пандемії, нагадавши про дослідження ЮНІСЕФ, згідно з яким, якщо не вжити термінових заходів, до кінця року число неповнолітніх, які проживають за межею бідності, збільшиться на 15 відсотків і досягне 672 млн. чоловік.
Постраждала і молодь - 75 відсотків людей у віці до 25 років, які працюють без контракту, в ресторанах і в інших підприємствах сфери послуг, і тому вони в числі перших виявилися без засобів до існування. «Наслідки цієї тенденції відчують на собі багато держав», - зазначила Бачелет. Вона нагадала, що люди у віці до тридцяти років складають 70 відсотків мігрантів і припустила, що молодіжне безробіття може призвести до збільшення потоків тих, хто їде за кращим життям в інші держави.
Тим часом, багато мігрантів, як і представники інших меншин, ще частіше стикаються тепер з дискримінацією і стигматизацією. Зокрема, в Болгарії, за словами Бачелет, циган оголосили «загрозою суспільному здоров'ю», у деяких районах держави їх поселення захищають і встановлюють там пропускні пункти для перетину «кордону».
Усвідомити всю важливість моменту
«Якщо ми не зможемо оперативно вжити рішучих заходів на національному та міжнародному рівнях, можна попрощатися з надіями досягти Цілей сталого розвитку до 2030 року», - підвела сумний підсумок Мішель Бачелет. Вона закликала світових лідерів «усвідомити всю важливість моменту» і підтримати інститути міжнародного співробітництва, які допомагають найбільш вразливим державам і групам населення.
Пандемія і права людини
Верховний комісар попередила, що по всьому світу відзначається тенденція, коли під приводом боротьби з пандемією влада посилює цензуру. У цьому контексті вона привернула увагу до повідомлень про залякування журналістів, блогерів та активістів в Росії, Китаї, Косово і Нікарагуа. «Особливо це стосується місцевої влади, які, судячи з усього, таким чином намагаються заглушити критику своїх дій у боротьбі з COVID-19», - зазначила Бачелет. За її словами, подібна цензура в багатьох випадках позбавляє владу можливості отримати важливу інформацію, пов'язану з пандемією.
«Тільки повага прав людини, включаючи право на інформацію про прийняті рішення і участь у цьому процесі, допоможе встановити довіру між громадянами та владою», - підкреслила Бачелет. Вона також зазначила, що з дезінформацією можна боротися тільки шляхом надання перевірених даних, а журналісти і блогери повинні допомагати владі поширювати достовірні відомості.
Довіра між населенням і владою
Мішель Бачелет високо оцінила діяльність уряду Південної Кореї, яке на самому ранньому етапі вжило заходів щодо захисту від інфекції всіх верств суспільства, включаючи бездомних, літніх, представників ЛГБТ-спільноти, а також людей, які не мають міграційних документів - останнім надавали медичну допомогу поряд з громадянами держави.
Як негативний приклад Верховний комісар навела ситуацію в Білорусі, Бразилії, Бурунді, Танзанії та Сполучених Штатах. У цих та ряді інших держав, за словами Бачелет, часто звучали заяви, «що принижують серйозність пандемії і сприяють поляризації громадської думки в ключових питаннях». На її думку, це підриває зусилля із запобігання розповсюдженню інфекції і зміцненню систем охорони здоров'я, і може призвести до зростання захворюваності COVID-19.
Пандемія і конфлікт
Мішель Бачелет детально зупинилася на положенні людей, які опинилися під подвійним ударом, коли новий коронавірус дістався до держав, де триває конфлікт. Це - Ємен, Сирія, держави, розташовані в регіоні Сахель в Африці, Південний Судан і інші. Вона нагадала про заклик Генсека ООН до глобального перемир'я, з жалем зазначивши, що до нього прислухалися далеко не скрізь.
Відновлення економіки після пандемії
Мішель Бачелет закликала держави враховувати права людини та проблеми зміни клімату в своїх планах з відновлення економіки. Найголовніше, за її словами, - нікого не залишити за бортом і уникнути подальшого зростання нерівності.
Вона нагадала, що в ряді держав на тлі рецесії звучать заклики послабити обмеження, пов'язані з діяльністю промислових підприємств, і рекомендувала владі не піддаватися такій спокусі і просувати замість цього проекти по використанню поновлюваних джерел енергії.



