Правова кваліфікація нападу на евакуаційну групу та вбивства військового медика Збройних Сил України

Для евакуації тіла загиблого військовослужбовця ЗС України була направлена евакуаційна група з усіма необхідними відмітними знаками: білі шоломи, чіткі розпізнавальні знаки, у складі якої був військовий медик, також позначений відповідними розпізнавальними знаками. З боку ворожих збройних формувань була отримана згода на проведення евакуації тіла загиблого українського військовослужбовця. Однак унаслідок обстрілу зі сторони ворожих збройних формувань, загинув український військовий медик, інший член евакуаційної групи зазнав поранень. Аналіз обставин нападу, дій збройних формувань проти військовослужбовців Збройних Сил України, у складі групи яких перебував військовий медик, дозволяє зробити такі висновки відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та з урахуванням положень національного законодавства.

1. Напад ворожих збройних формувань на евакуаційну групу всупереч обіцянці припинення ведення військових дій для евакуації тіла загиблого українського військовослужбовця кваліфікуються як віроломство та є порушенням норми 65 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права (застосовується щодо МЗК та НМЗК) та ст. 37 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (ДП I), від 8 червня 1977 року.

2. Напад ворожих збройних формувань на військового медика, позначеного відповідними відмітними знаками, є порушенням Норм 24 та 30 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права (застосовується щодо МЗК та НМЗК) та ст.24 Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях від12 серпня 1949 року (ЖК I).

3. Ці порушення відповідно до ст. 50 ЖК І та п. 2 ст. 85 ДП І становлять серйозні порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року та ДП І. Відповідальність за серйозні порушення несе сторона Женевських конвенцій (ст. 51 ЖК І). Відповідно до Норми 139 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права, кожна сторона конфлікту повинна додержуватися та забезпечувати додержання міжнародного гуманітарного права своїми збройними силами, а також особами та групами, що фактично діють за її вказівками або під її керівництвом чи контролем (застосовується щодо МЗК та НМЗК). Відповідно до Норми 149 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права, держава несе відповідальність за порушення міжнародного гуманітарного права, що можуть бути їй приписані (застосовується щодо МЗК та НМЗК).

4. Відповідно до п. 5 ст. 85 ДП І, серйозні порушення ЖК та ДП І розглядаються як воєнні злочині. Відповідно до Норми 156 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права, серйозні порушення міжнародного гуманітарного права є воєнними злочинами (застосовується щодо МЗК та НМЗК).

5. Тобто, напад на евакуаційну групу та вбивство військового медика безумовно кваліфікуються як серйозне порушення міжнародного гуманітарного права та воєнний злочин.

6. За вчинене серйозне порушення міжнародного гуманітарного права несе відповідальність РФ як держава, що здійснює загальний контроль над антиурядовими збройними формуваннями, відповідно до Норми 149 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права.

7. За воєнні злочини несуть відповідальність особи, які безпосередньо здійснили напад, командири та інші начальники, які віддали наказ про вчинення нападу або знали чи мали підстави знати про такий напад, відповідно до Норм 151, 152, 153 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права.

8. Відповідно до ст. 438 КК України, ці дії є кримінальним злочином.

9. Відповідно до пп. 2 (а) і),2 (b) xi) ст. 8 Статуту Міжнародного кримінального суду, напад на евакуаційну групу та вбивство військового медика є воєнними злочинами та підпадають під його юрисдикцію.

Т. Р. Короткий, голова Центру міжнародного гуманітарного права Української асоціації міжнародного права,

завідувач кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Національного авіаційного університету