Що ми знаємо про Всесвітню організацію охорони здоров’я?
На універсальному рівні основною організацією в області координації міжнародного співробітництва у сфері охорони здоров’я в рамках системи ООН є Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), створена 7 квітня 1948 р. До 7 квітня 1948 р. Статут ВООЗ ратифікували 26 держав-членів ООН, і 24 червня в Палаці націй у Женеві відбулася перша сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я. З цього приводу Говард Джонс зазначив, що «прийнятий Статут ВООЗ – показник величезної моральної еволюції, у результаті якої стало неможливим існування такого становища, коли одна частина людства була б здорова, а інша страждала від хвороб».
У преамбулі до Статуту зазначалося, що, приймаючи його, держави засновують ВООЗ як спеціалізовану установу ООН. На другій сесіїВсесвітньої асамблеї охорони здоров'я кваліфікованою більшістю голосів було прийнято Угоду між ООН та ВООЗ, що набрала чинності 10 липня 1948 р. З цієї дати ВООЗ офіційно є спеціалізованою установою ООН.
Будучи спеціалізованою установою ООН у сфері охорони здоров’я, ВООЗ покликана діяти в ролі керівного і координуючого органу в міжнародному співробітництві в цій сфері. З цією метою Організація встановлює і підтримує співробітництво з ООН, зі спеціалізованими установами, національними урядовими установами охорони здоров’я, із професійними групами, міжнародними неурядовими організаціями і т.д.
Метою ВООЗ є досягнення всіма народами можливо вищого рівня здоров'я. Функції Організації визначені в ст. 2 Статуту ВООЗ.
Головними органами ВООЗ є Всесвітня асамблея охорони здоров'я; Виконавчий комітет; Секретаріат. Всесвітня асамблея охорони здоров'я є вищим органом ВООЗ, складається з делегатів держав-членів ВООЗ. До складу делегації входять три делегата, один з яких очолює делегацію. Відповідно до правил процедури Асамблея збирається на чергові і спеціальні сесії.
Особливістю нормотворчої діяльністю ВООЗ є прийняття в основному юридично необов'язкових регламентів. Перший регламент був прийнятий Асамблеєю в 1948 р. і стосувався питань створення номенклатури захворювань і причин смертності. Важливе значення мають Міжнародні медико-санітарні правила (ММСП), прийняті в 1951 р. (остання редакція 2005 р). ММСП 2005 р. орієнтовані на запобігання найбільш серйозних ризиків у сфері охорони здоров'я транскордонного характеру. Ухвалення ММСП 2005 р. привело до кодифікації численних міжнародних санітарних конвенцій.
Перша і поки єдина конвенція - Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну 2003 р. Прийняття Конвенції 2003 р істотно вплинуло на міжнародно-правове співробітництво в сфері охорони здоров'я і розвиток міжнародного права охорони здоров’я, так як, по-перше, ВООЗ вперше скористалася своєю нормотворчою функцією, у по-друге, при прийнятті та підготовці Конвенції 2003 р. були задіяні цілий ряд міжнародних урядових і неурядових організацій (СОТ, МОП, ФАО, Міжнародний союз проти раку, Міжнародний союз по боротьбі з туберкульозом і хворобамилегень), по-третє, вже в даний час можна говорити про ефективність Конвенції 2003 р. У 2012 році у доповнення положень Конвенції 2003 року був прийнятий Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами.
Хендель Н. В., к.ю.н., експертка з міжнародного права охорони здоров’я
